Стратегії Санду та Стояногло: як минув останній день агітації в Молдові (ВІДЕО)

Молдова готується до другого туру президентських виборів. Обстановка напередодні виборів досить спокійна, попри те, що представники опозиційних, а насправді проросійських сил, погрожували влаштувати в країні масштабні протести, повідомляє з Кишинева кореспондентка телеканалу FREEДОМ Лариса Петрук.

Сьогодні, 1 листопада, у Молдові останній день агітації для обох кандидатів — Маї Санду та Олександра Стояногло. Завтра в країні почнеться “день тиші”. На вулицях столиці, Кишинева, все ще можна зустріти кілька наметів, які агітують за кандидата від партії соціалістів Стояногло.

Агітаційна газета Стояногло — немаленька. На перших сторінках він критикує референдум про вступ країни до Європейського Союзу, який пройшов разом із першим туром президентських виборів 20 жовтня. У газеті йдеться: ”Найганебніша сторінка цих виборів пов’язана з так званим референдумом про європейський вибір”. 

Олександр Стояногло постійно апелює і до інтересів пенсіонерів, пропонуючи запровадити цивільну пенсію та підвищити розміри пенсійних виплат, хоча підвищення пенсій не входить до повноважень президента Молдови. Також кандидат обіцяє розвивати сільське господарство та звертається до працівників бюджетних організацій. 

В агітації Стояногло присутня критика й чинної президентки Маї Санду, а його газети друкуються і російською, і румунською мовами. 

Своєю чергою листівки, що закликають голосувати за чинного президента Маю Санду, представлені тільки румунською мовою. Напередодні другого туру виборів вона не робить гучних обіцянок, а акцентує на важливості голосування, закликаючи тих, хто голосував у першому турі, прийти на другий, а також розповісти про це сусідам і колегам, включно з представниками молдавської діаспори.

На зворотному боці листівки Маї Санду на чорному тлі зазначено, що Олександр Стояногло не зможе налагодити діалог ні зі Сходом, ні із Заходом. Згадується і війна Росії проти України, й те, що Кремль може використати її проти Молдови.

Політичні баталії в Молдові почалися ще до першого туру виборів 20 жовтня. Так, передвиборча кампанія проходить на тлі значного втручання з боку Росії. 

За офіційними даними, Кремль витратив близько 100 мільйонів євро на створення так званої мережі “Шора” за допомогою проросійського олігарха-втікача Ілана Шора. Цю мережу агентів було створено по всій Молдові: людей підкуповували й платили їм рублями. Такі виплати можна було перевести в готівку тільки на території невизнаної “Придністровської молдавської республіки” (“ПМР”). 

Це була спроба Кремля дестабілізувати ситуацію в країні зсередини. 

“Так, є цей фактор, який загалом повністю змінив технологію наших виборів: втручання Кремля і величезні гроші. Це невідомий фактор, екзогенний, який впливає і розподіляє, але закони фізики не можна порушувати. Людина, яка вступає в компанію з 10%, так? Їй накидали до 26%, вона могла підрости в період кампанії до 15%. Але тепер їй потрібно ще 25% накинути. Мені здається, буде більш жорсткий контроль на виборчих дільницях з боку виборчих комісій. Думаю, і самі громадяни будуть сигналізувати про підвезення та брудні виборчі технології”, — вважає політичний оглядач Віктор Чобану.

Нагадаємо, що в день першого туру президентських виборів у Молдові відбувся референдум про вступ країни до Європейського Союзу. Попри прогнози соціологів, які передбачали 60% голосів за відповідь “так”, громадяни Молдови поділилися майже порівну.

За євроінтеграцію проголосували 50,5%, проти — 49,5%.

Як пишуть деякі молдовські журналісти, результати референдуму стали “холодним душем” для провладної партії, зокрема для кандидатки в президенти Маї Санду.

“Я думаю, що картина другого туру буде чимось схожа на референдум: розрив між кандидатами буде не дуже великим. Так, для них результати першого туру та результати референдуму стали неприємним сюрпризом. Зараз вони максимально активно змагаються заради цього виборця, який не голосував у першому турі за Маю Санду, — знайти до нього підходи. Пробують найрізноманітніші меседжі, а також звертаються до виборця Рената Усатого, який посів третє місце”, — зазначає політичний оглядач Євген Чабан.

За даними останніх соціологічних опитувань, близько 39% виборців готові віддати свої голоси за чинну президентку Маю Санду, тоді як її опонент Олександр Стояногло набирає близько 32%. Однак невідомо, за кого проголосують ще 24,5% респондентів — тих, хто досі не визначився з вибором. Питання також полягає в тому, якою буде явка всередині Молдови й на виборчих дільницях за її межами.

Команда телеканалу FREEДОМ також опитала громадян Молдови на вулицях Кишинева, щоб дізнатися їхню думку про другий тур виборів і з’ясувати, чи планують вони прийти на виборчі дільниці 3 листопада. 

“Це мій обов’язок як громадянина Республіки Молдова. Я хочу жити в нормальній, демократичній, європейській країні. Моя мама теж піде”, — каже мешканка Молдови Верік.

“Я турбуюся про свою країну. Я живу тут, і для мене важливо проголосувати заради мого майбутнього, нашого майбутнього, майбутнього наших співгромадян. У нас є це право, ми маємо ним скористатися”, — наголошує місцева жителька Габріела.

“Піду обирати майбутнє нашої країни, а майбутнє нашої країни — лежить шлях до Європи. Іншого шляху в нас не може бути. Те, що вони кажуть, що буде війна, якщо буде перший кандидат (Мая Санду, — ред.). Я не згоден, скоріше, якщо будуть кандидати, які не пройшли, вони більше йдуть до цього”, — акцентує житель Молдови Василь.

У суботу, 2 листопада, у Молдові буде “день тиші”: кандидати не зможуть агітувати за себе. У неділю, 3 листопада, відбудеться другий тур президентських виборів у країні.

FREEДОМ продовжить стежити за всіма подіями в столиці Молдови Кишиневі.

Читайте також: Придністров’я навряд чи зможе заблокувати рух Молдови до Євросоюзу — аргументи єврочиновника

Як повідомлялося раніше, з Росії до Молдови було переведено близько 40 млн доларів. Ці гроші йшли на підкуп виборців під час виборів президента.