Стратегія Китаю — мілітаризація суспільства: США представили прогноз дій Пекіна на найближчі десятиліття

До 2035 року Китай може збільшити свій ядерний арсенал у 3,5 раза — до півтори тисячі ракет. Такого висновку дійшли в міністерстві оборони США. У спеціальній доповіді відомства зібрано детальний аналіз нинішнього стану справ у військовому секторі КНР. Крім того, Пентагон представив прогноз дій Пекіна на найближчі десятиліття, інформує FREEДОМ.

Китай посилено мілітаризується та не приховує цього. Народно-визвольна армія Китаю займає ключову позицію у низці національних програм. А в проєкті Сі Цзіньпіна — “Велике омолодження нації” — однією з цілей вказано військово-цивільний синтез. У Пентагоні заявляють, що ця стратегія включає такі напрями:

• об’єднання військово-промислової бази Китаю з його цивільними технологіями та промисловою базою;
• інтеграція та використання досягнень науки та техніки у військовому та цивільному секторах;
• розвиток талантів та поєднання військового та цивільного досвіду та знань;
• вбудовування військових вимог у цивільну інфраструктуру та використання цивільного будівництва у військових цілях;
• використання можливостей цивільної служби та тилового забезпечення у військових цілях;
• розширення та поглиблення мобілізаційної системи національної оборони Китаю, щоб включити усі відповідні аспекти його суспільства та економіки для використання у конкуренції та війні.

Така мілітаризація суспільства є частиною політичної стратегії генсека Сі Цзіньпіна. Весь період його правління пов’язаний із поступовим загостренням відносин із Заходом, особливо з Вашингтоном, та підготовкою китайського суспільства та інфраструктури до можливих військових зіткнень.

Кульмінацією такої політики стала нещодавня Тайванська криза у зв’язку з візитом на острів спікера палати представників США Ненсі Пелосі. Про намір отримати контроль над Тайванем Пекін заявляє відкрито, але тепер КНР може перейти від погроз до дій, стверджують експерти. І це пов’язано з тим, що Сі Цзіньпін зосередив у своїх руках практично абсолютну владу.

“Це означає, що нова команда Сі Цзіньпіна, його найближчі поплічники, вони просто потуратимуть його досить шаленим ідеям. І жодного важеля стримування тепер у Сі Цзіньпіна немає. Тобто, фактично, Китай робитиме все те, що хоче одна людина. А ця людина вже поклялася на столітті компартії Китаю, власне захопити Тайвань. І коли йде заява на такому сакральному для них заході — безумовно, що це спричиняє чималі ризики для Тайванської безпеки та загалом для регіону”, — зазначив головний координатор Free Hong Kong Center Артур Харитонов.

КНР відкрито заявляє про своє прагнення збільшити вплив у світі. Насамперед у суміжних державах. І хоча зараз Пентагон сумнівається у можливості Пекіна організовувати військові операції далеко від своїх кордонів, Китай ставить перед собою амбітні цілі. Наприклад, у стратегії розвитку народно-визвольної армії Китаю до 2049 року зазначено необхідність підготовки флоту, цитату “до захисту далеких морів”. Це враховують у НАТО, де Китай вважають навіть більшою стратегічною загрозою, ніж Росія.

“У червні союзники зустрілися в Брюсселі і погодилися, що заявлені амбіції та наполеглива поведінка Китаю сигналізують про подальші системні виклики правилам, що ґрунтуються на міжнародному порядку, та в областях, що мають відношення до безпеки Альянсу. Члени НАТО, як і раніше, стурбовані агресивною політикою КНР, використанням дезінформації, швидким і непрозорим нарощуванням військової могутності КНР, включаючи співпрацю з Росією. Але ми також як і раніше віддані підтримці конструктивного діалогу з Китаєм скрізь, де це можливо, і ми вітаємо можливості спільно працювати над спільними проблемами”, — державний секретар США Ентоні Блінкен.

У доповіді Пентагону зазначено, що керівництво компартії Китаю розглядає армію як один із інструментів просування своїх зовнішньополітичних цілей. Тому вже протягом 20 років Китай збільшує витрати на оборону та військово-промисловий комплекс. Попереднього року їх підняли майже на 7% — майже 300 млрд дол. КНР посідає друге місце у світі за обсягами оборонного бюджету.

Читайте також: З’їзд Компартії Китаю: які основні меседжі назвав Сі Цзіньпін (ВІДЕО)