Страта українського воїна росіянами — якою буде відповідь Міжнародного кримінального суду, пояснив голова УГСПЛ

Чотири Женевські конвенції, зокрема 3-тя Женевська конвенція, що стосується захисту прав військовополонених і взагалі поводження з військовополоненими, забороняє жорстоке поводження. До того ж позасудові страти та вбивства військовополонених — це порушення ст. 8 пп. 1 Римського статуту — документа, який є керівним для Міжнародного кримінального суду (МКС). На підставі цієї статті МКС може проводити розслідування за фактом страти шляхом обезголовлення українського полоненого російськими окупантами. Про це сьогодні, 13 квітня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Олександр Павліченко.

Так він прокоментував заклик Міністерства закордонних справ України до Офісу прокурора МКС звернути увагу на жорстоку страту українського полоненого російськими військовими. За словами очільника УГСПЛ, МКС може відкрити провадження щодо цього випадку.

“Але, я думаю, це буде кілька об’єднаних випадків, що стосуються позасудових страт українських військовополонених, оскільки ми вже бачили не один такий випадок. Торік був відеоролик із кастрацією і подальшим вбивством військовополоненого, жорстокі кадри. Це теж було відображено в документах організованої ООН спеціальної незалежної комісії з розслідування злочинів, скоєних під час широкомасштабної війни Росією в Україні. У матеріалах доповіді комісії теж є цей випадок. Тому МКС — це його дискреція приймати чи ні до розгляду такі справи. Він повинен буде проводити розслідування, встановлюючи факти і підтверджуючи все це поки що інформаційне повідомлення справжніми юридичними фактами”, — сказав Павліченко.

Разом із цим він зазначив, що не варто покладатися на те, що МКС є швидким та ефективним інструментом. Найважливіше — провести дуже ретельне розслідування, насамперед на національному рівні. Українські правоохоронні органи теж володіють достатніми ресурсами та компетенцією, щоб провести розслідування і встановити причетних до скоєння цього злочину.

“МКС тому, що саме прерогативою цього суду є притягнення до відповідальності вищих керівників держави, відповідальних за такі злочини. Ми пам’ятаємо, що Слободан Мілошевич опинився в Гаазі, але це був би суд щодо колишньої Югославії, попередник МКС. І цілком припустимо вважати, що за такі злочини (як обезголовлення і подібні позасудові страти, зокрема розстріл беззбройного українського військовополоненого, якого було вбито в полоні, — теж воєнний злочин) відповідатимуть не тільки… Росія як держава, що перебуває вже у ХХІ столітті, хоча вона дуже відстає з розвитком від цього часу, зобов’язана дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, які було виписано ще на початку минулого ХХ століття”, — підсумував Олександр Павліченко.

Читайте також: Жорстока страта українського полоненого: Україна не збирається прощати (ВІДЕО)

Нагадаємо, як заявив доцент кафедри міжнародного права Київського національного університету ім. Т. Шевченка Захар Тропін, міжнародні організації, зокрема ООН, повинні відреагувати на страту росіянами українського воїна ухваленням відповідних резолюцій щодо Росії, визнавши її терористичною державою.