Стеля цін на російську нафту — чому встановлено 60 доларів за барель, пояснив експерт

Ілюстративне фото: stock-maks.com

Є дві причини, чому гранична ціна на російську нафту була встановлена в 60 доларів за барель. Пояснення цьому дуже просте. Про це сьогодні, 5 грудня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів директор енергетичних програм “Центру Разумкова” Володимир Омельченко.

“По-перше, такі країни, як Греція, Мальта і Кіпр, це країни Європейського Союзу, є великими перевізниками російської нафти. І в разі, якщо буде дуже низький коридор, як вони вважають, 30-35 доларів, Росія просто відмовиться постачати на світовий ринок свою нафту, ці компанії і ці країни втратять величезні доходи, зокрема у свій бюджет”, — сказав він.

Друга причина, за словами експерта, — це позиція Сполучених Штатів Америки.

“Які вважають, що теж, якщо буде низька стеля, то тоді Росія скоротить постачання на світовий ринок, буде десь збільшення дефіциту на 2-3 мільйони барелів на день, і ціни на нафтопродукти підвищаться, зокрема й на заправках у США. Це дуже потужно може вдарити по рейтингу Демократичної партії і по рейтингах президента Байдена. Тому, до речі, треба враховувати, що американська адміністрація не тільки розглядає глобальні виклики, але також і орієнтується, і насамперед орієнтується на свої власні політичні інтереси”, — пояснив Омельченко.

Він уточнив, що санкції запроваджують проти танкерних, страхових, брокерських компаній, які порушуватимуть цінову стелю на російську нафту.

“Наприклад, Японія не долучилася до цих санкцій і не планує, тому що у них є проєкти “Сахалін-1”, “Сахалін-2″, і звідти вони отримують російську нафту. Щодо Китаю, формально вони теж не приєднаються до цих санкцій. У принципі, треба чітко розуміти, що санкції запроваджуються не країнами, запроваджуються не проти країн, які порушуватимуть цю встановлену стелю, а проти тих компаній, насамперед танкерних, страхових і брокерських компаній, які порушуватимуть цю стелю. Тому ні Китаю, ні Індії, ні іншим країнам не треба приєднуватися до цих санкцій. Вони все одно отримуватимуть цю нафту за ціною, нижчою за встановлену стелю, інакше вона просто в ці країни не дійде. Ніхто не погодиться гратися із санкціями — ні постачальники, ні страховики, ні брокери”, — каже директор енергетичних програм “Центру Разумкова”.

Також він прокоментував можливість компромісу в ціні.

“Не можна знайти тут нічого середнього, тому що якби могли знайти, то, напевно, знайшли. Багато місяців шукали це середнє, але не знайшли. Вирішили встановити 60 доларів, щоб нікому не було прикро — ні грекам, ні американцям, ні китайцям, ні індусам, нікому. Треба сфокусувати увагу на тому, що все-таки це додатковий захід — встановлення цінової стелі. А головний захід — це ембарго на російську нафту з боку країн ЄС. Поки що жодного компромісу не видно і близько. Єдине, що вони можуть переглядати ціну кожні два місяці, і ця стеля має бути на 5% нижчою за середню ринкову ціну, яка складається на світових ринках. На це можна розраховувати. Тому що я зараз не бачу, що основні гравці в Європі та G7 готові на жорстке встановлення навіть 40 або 45 доларів за барель”, — резюмував Володимир Омельченко.

Читайте також: Гранична ціна на російську нафту — чому вона не задовільнила низку країн та коли на Росію чекає потужніший удар

Нагадаємо, Європейський Союз запровадив стелю цін на нафту з Росії, слідом за ним і країни G7 (“Великої сімки”). Тепер вартість російської нафти не повинна перевищувати 60 доларів за барель. Це, на думку західних лідерів, має скоротити прибуток РФ, а отже, і витрати Кремля на ведення війни в Україні. Але навіть таке обмеження дозволить Росії заробляти до 100 млрд дол. на рік, заявив президент України Володимир Зеленський. Тому українська сторона домагатиметься зниження граничної ціни російської нафти.

Прямий ефір