Стартував тиждень високого рівня 77-ї сесії ГА ООН — аналіз українського порядку денного (ВІДЕО)

У Нью-Йорку (США) сьогодні, 20 вересня, стартував тиждень високого рівня 77-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй — заходи за участю лідерів країн та урядів. Склад української делегації затвердив президент України Володимир Зеленський: 9 представників. Серед них — міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, генпрокурор Андрій Костін, голова парламентського комітету з питань міжнародної політики Олександр Мережко, інформує FREEДОМ.

Війна в Україні — у центрі уваги дипломатів та лідерів країн на 77-й сесії ГА ООН.

“Так, звичайно, ми говоритимемо про Україну. Наступного тижня буде дуже багато дискусій, присвячених Україні, але це буде не єдине питання, про яке ми говоритимемо. Наслідки пандемії, зміни клімату, воєнні конфлікти в інших частинах планети. Ми говоритимемо про всі ці проблеми наступного тижня і, зрозуміло, про Україну”, — зазначила пані посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд.

Покарати росіян, винних в агресії та військових злочинах на території України, — на сесії Генасамблеї розглянуть відповідну резолюцію. Про це Володимир Зеленський сказав на засіданні Ради безпеки ООН, присвяченому 6 місяцям повномасштабної війни.

“Щоб ніколи більше жодна держава світу не могла нехтувати Статутом ООН та обов’язковими для всього людства конвенціями — без винятку, для всіх. Росія має бути притягнута до відповідальності за злочин агресії проти України. Відповідну резолюцію буде внесено на розгляд 77-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, щоб відчуття справедливості знову повернулося до міжнародних відносин”, — заявив президент України Володимир Зеленський.

Створити спеціальний міжнародний трибунал з питань військових злочинів, скоєних на території України, на думку дипломатів, необхідно, адже існуючі суди виявилися безсилими.

“Чому ми взагалі говоримо про спеціальний трибунал? Ці питання можна було б розглядати у рамках міжнародного кримінального суду. Але для того, щоб це можна було б розглядати в рамках міжнародного кримінального суду, для цього має бути відповідна резолюція Ради безпеки ООН, де є Росія, яка має право на вето”, — коментує старша дослідниця української програми GLOBSEC Юлія Осмоловська.

У Генасамблеї ООН Україна лобіює і ухвалення іншої резолюції — про створення механізму відшкодування завданих Україні збитків за рахунок російських закордонних активів. А це — понад 330 млрд дол. Важливо розуміти, що компенсація — це не те саме, що репарації. Запропонована схема передбачає, що згода чи незгода країни-агресорки відшкодовувати шкоду ролі не відіграє.

“Україна матиме битву за те, щоб переконати своїх західних союзників, у тому числі Великобританію, підтримати її пропозицію про будь-яке мирне врегулювання з Москвою, яка включала б багатомільярдні репарації з боку Росії, частково з використанням захоплених російських державних та олігархічних активів”, — наголошується в публікації The Guardian.

Захід загалом схвалює передачу російських активів Україні. Але на етапі конфіскації виникає проблема. Законодавства США, ЄС та Великої Британії просто не передбачають односторонньої передачі майна однієї держави іншій.

“Законодавство США дозволяє здійснити пошук та арешт активів, а ось щодо остаточної конфіскації та передачі цих фондів на відновлення України, є проблеми з цим. Визнання Росії державою спонсором тероризму — тоді дані обмеження знімалися б, і принаймні в судовому порядку можна було б з абсолютним спокоєм конфіскувати майна Росії”, — пояснює доцент кафедри міжнародного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Захар Тропін.

Юристи вважають, що є й інший шлях, окрім визнання Росії країною-спонсором тероризму. З законодавчого глухого кута можна вийти, змінивши національне право. На такий крок першою і поки що єдиною пішла Канада. У цій країні вилученню тепер підлягає майно, на яке раніше наклали санкції.

“Зміни до закону “Про спеціальні економічні заходи” дозволяють уряду Канади конфіскувати майно. У правовому плані Канада є флагманом у цьому плані, бо ці можливості вже законодавчо прописані. Вони ще не були протестовані та реалізовані на практиці, але вони вже були”, — продовжує Захар Тропін.

Один із пріоритетів української делегації у Нью-Йорку — активізувати відносини з країнами глобального Півдня. В умовах світової продовольчої кризи українським дипломатам важливо пояснити, що стрімке зростання цін та дефіцит продуктів харчування своїм вторгненням в Україну створила саме Росія.

“Усі ці проблеми, які виникли та загострилися, це ті довготривалі наслідки, пов’язані з розв’язаною Росією війною в Україні. Заручитися підтримкою та розумінням ситуації з боку наших африканських партнерів, партнерів з Латинської Америки, азійських країн — це дуже важливо. Тим більше, що ми знаємо, що РФ робила спроби човникової дипломатії, де вона нав’язувала свої наративи”, — зазначає старша дослідниця української програми GLOBSEC Юлія Осмоловська.

До дипломатів та лідерів країн у відеоформаті звернеться президент України Володимир Зеленський. А голова української дипломатії Дмитро Кулеба проведе низку зустрічей із міністрами закордонних справ країн Африки, Близького Сходу, Карибського басейну, Латинської Америки та Європи. Окрему увагу приділять темі гарантій безпеки для України у контексті розробленого групою Єрмака — Расмуссена документа.

Читайте також: Генасамблея ООН — вдалий майданчик для обговорення шляхів тиску на Росію, — Калан (ВІДЕО)