Стала символом української стійкості для росіян — правда про Лесю Українку (ВІДЕО)

У тимчасово окупованому Росією Криму висадили фіалки синього і жовтого кольору біля пам’ятника українській письменниці Лесі Українці. На думку жителів Севастополя, озеленювачі спеціально вибрали кольори державного прапора України — так вони висловили ставлення до України і до самої поетеси. Образ Лесі Українки став для багатьох росіян символом української стійкості. Деякі громадяни Росії в пам’ять про загиблих через агресивну війну, яку Путін розв’язав проти України, покладали квіти до пам’ятника української поетеси не тільки на окупованому півострові, а й на території самої РФ. А Кремль поширює про українську культуру стереотипи, повідомляє FREEДОМ.

Пам’ятник Лесі Українці на Українському бульварі в Москві в січні був усіяний квітами та дитячими іграшками. Стихійний меморіал москвичі організували в пам’ять про жертв російського удару по багатоповерховому житловому будинку в Дніпрі, який забрав 46 життів. Загинуло, зокрема, троє дітей.

Жителька Дніпра Анастасія Кулакова з жахом згадує день тієї ракетної атаки. Жінка зізнається, що дуже боялася настання зими 2023 року. Після початку масованих обстрілів української енергетичної інфраструктури вона запаслася свічками, ліхтарями, купила повербанки.

“У батьків була дуже велика бібліотека. Майже 5 тисяч томів. Це повні зібрання творів російських класиків — Пушкін, Тургенєв, Достоєвський. І мама хотіла позбутися всього цього, попросила відвезти на звалище або в пункт вторсировини. Я сказала: “Не дам. Усе це зберігатиметься, поки ми не перезимуємо. Бо якщо буде так, як обіцяють, ми на подвір’ї будемо найбагатшими — палитимемо книжки””, — розповіла жінка.

А Анатолій з Гусарівки Харківської області в рідному селі пережив окупацію, під час якої росіяни катували, розстрілювали та викрадали людей, а ще фактично знищили ферму, де працює чоловік. Уже рік після звільнення Анатолій робить усе можливе, щоб відновити підприємство, яке забезпечувало молочкою не лише Харків та область, а й продавало продукцію до Європи.

Тарас Коваль разом із дружиною перебралися з Донецької області до Києва лише пів року тому. До переїзду чоловік працював лікарем у Бахмутській амбулаторії. Він уже знайшов роботу в столиці. Зараз звикає до нової посади.

“У мене там залишився будинок моїх батьків. Я нещодавно побачив відео в мережі, там є стіни, але вікон і даху немає. Будинок, де ми жили з дружиною, він мав два під’їзди по 9 поверхів, але один із них уже 9-ти поверхів не має. Кажуть, що наша половина будинку ще тримається”, — поділився переселенець.

Ці люди такі самі, як і всі українці, які пережили складний рік, і такі самі, як герої загальнонаціональної кампанії про спротив українського народу, що стартувала за сприяння Офісу президента України та підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. Маніфестом кампанії стали надихаючі рядки Лесі Українки: “Нащо даремнії скорботи? Назад нема нам воріття! Берімося краще до роботи, Змагаймося за нове життя!”.

Відеороликом у своїх соцмережах поділився президент України Володимир Зеленський.

“Сотні тисяч людей захищають Україну від ворога. Мільйони — допомагають! Шукають усе необхідне для оборони, лікують і реабілітують після поранень, рятують після російських ударів, працюють заради України та українців. Саме в цьому наша міцність. Ми боремося за своє життя!” — прокоментував відео глава держави в Telegram.

Із початком повномасштабної війни українці заново відкривають для себе творчість Лесі Українки. Поступово відмовляються від нав’язаних радянською пропагандою стереотипів. Попри те, що всю її родину в СРСР переслідували як буржуазних націоналістів, а Леся вважала себе не малороскою, а саме українкою, з письменниці “ліпили” соціалістку й інтернаціоналістку. А ще називали нещасною і хворою простачкою.

“Це покоління виросло виплекане в такому європейському вже спрямуванні. Саме Леся складає план, перелік, кого треба перекладати. Це більш ніж 60 європейських авторів, аби довести, що українська мова досконала, це не просто мова хатнього ужитку. Якщо українську, російську і польську вважати найближчі для неї, то вона володіла 13 мовами”, — розповіла співробітниця Музею видатних діячів української культури Оксана Константинівська.

У творчості Леся Українка не раз переступала загальноухвалені для XIX століття межі. Однією з перших вона почала виводити українську літературу за межі побутових тем, які часто обмежувалися селом. Письменниця у своїх текстах дала голос жінкам. За словами літературознавиці Тамари Гундорової, Леся Українка не була програмною феміністкою, вона була феміністкою за духом.

“Сюжет майже всіх її творів рухають головні героїні-жінки. Сама Леся вважала, що не можна поділяти політичний, громадський, культурний рух на чоловічий та жіночий. Раніше творча справа вважалася лише чоловічою, тому жінки і брали псевдоніми, як Марко Вовчок. А псевдоніми Лесі Українки і її мами Олени Пчілки… За ними чоловіки точно не ховаються. Тобто вони проявляли себе саме як жінки і як активні жінки”, — зазначила Константинівська.

Російська армія цілеспрямовано знищує культурну спадщину України. Грабує музеї, вивозить цінності, обстрілює театри. Метою Кремля є позбавити українців національної ідентичності. Саме тому пам’ятники на вулицях українських міст захистили мішками з піском. Свою броню отримала і Леся Українка. 10-метровий монумент у центрі Києва на площі, названій на честь письменниці, небайдужі містяни та столична держадміністрація укріпили тоннами піску. Усе, аби росіянам не вдалося знищити чи пошкодити пам’ятку.

Читайте також: У світі фантастичних звірів Марії Примаченко — доля і творчість видатної української художниці (ВІДЕО)