США, Японія і Південна Корея поглиблюють зв’язки: що це змінює, розповів Добряк

США, Японія і Південна Корея поглиблюють зв’язки та взаємодіють тісніше. Так саміт лідерів трьох країн у Кемп-Девіді прокоментував сьогодні, 23 серпня, в ефірі телеканалу FREEДОМ експерт-міжнародник Євген Добряк.

Він зазначив, що донедавна відносини Японії та Південної Кореї залишалися напруженими, але сьогодні вони стабілізуються.

“Проблеми викликів і загроз, які і в глобальному світі, і в Індо-Тихоокеанському регіоні, і в регіоні Східної та Південно-Східної Азії на сьогодні накопичилися, звісно, консолідували зусилля з поліпшення взаємовідносин між Японією і Південною Кореєю. І вже візит Фуміо Кішіди в травні цього року в Сеул показав досить великі наміри стабілізувати ці взаємини, поставити їх на інший якісний рівень. І, природно, все це закінчилося тристоронньою конференцією в Кемп-Девіді, де Сполучені Штати, Південна Корея та Японія справді заявили про поглиблення своїх тристоронніх взаємин у питаннях воєнної безпеки, економіки, безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні, Східній і Південно-Східній Азії — це дуже серйозні питання”, — сказав Добряк.

Також, за його словами, йшлося про тіснішу взаємодію Південної Кореї та Японії з пактом AUKUS (Сполучені Штати Америки, Велика Британія та Австралія), що спрямовано на стабілізаційні питання в Південнокитайському морі, у Тайванській протоці та в Індо-Тихоокеанському регіоні.

“І, природно, питання війни в Україні: і Південна Корея, і Японія розуміють, що війна в Україні відіграє дуже велику роль, дуже велике значення в їхньому регіоні, тому що це питання загрози з боку Китаю… Плюс загрози з боку Північної Кореї, зокрема ядерної загрози. Тому що ядерна програма і ракетна програма Північної Кореї розвиваються і дають досить велику загрозу і Південній Кореї, і Японії. Тому в цьому загальному пулі консолідуючих факторів ми бачимо досить позитивну взаємодію між двома “азійськими тиграми”, двома найбільшими азійськими економіками”, — сказав Добряк.

Він нагадав, що Південна Корея і Японія — це дві держави з постіндустріальною формою економіки, лідери з виробництва мікроелектроніки, мікрочипів, високотехнологічного виробництва.

“І, природно, їхнє зближення за участю Сполучених Штатів, які здебільшого їм гарантують безпеку і ядерну, і військову, і так далі, відбувається в позитивному аспекті. І для нас дуже важливо, що ці держави публічно і в реальному часі допомагають Україні і допомагатимуть і в політичному, і в економічному, і військовому аспекті. А важливий фактор, звісно ж, відіграє роль, що в майбутньому, коли Україна вимагатиме відновлення, переформатування поглядів на економічне майбутнє тощо, тут дуже буде важлива участь і Японії, і Кореї як держав постіндустріальної форми економіки”, — сказав експерт-міжнародник.

Він також звернув увагу на те, що співпраця цих країн турбує Китай.

“Китай прекрасно розуміє, що потепління взаємовідносин Японії та Кореї на такому рівні в тристоронньому форматі зі Сполученими Штатами плюс AUKUS створює великі проблеми для Пекіна в Індо-Тихоокеанському регіоні, в Південнокитайському морі, в Тайванській протоці та ускладнює процес можливої військової операції проти Тайваню”, — сказав Добряк.

Експерт-міжнародник наголосив, що поглиблення відносин і тристороннього співробітництва між Японією, Південною Кореєю та США суттєво змінює і військово-політичну, і економічну ситуацію в регіоні Східної, Південно-Східної Азії та Індо-Тихоокеанському регіоні.

Читайте також: Китай проводить військові навчання біля Тайваню — сигнали Пекіна та реакція Вашингтона (ВІДЕО)

Нагадаємо, 18 серпня у США вперше відбувся тристоронній саміт лідерів Сполучених Штатів Америки, Японії та Південної Кореї. Президент США Джо Байден, президент Південної Кореї Юн Сок Йоль та прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішида обговорили погрози з боку Китаю та Північної Кореї. Експерти називали саміт явною ознакою покращення відносин між Токіо та Сеулом. А координатор Білого дому з питань Індо-Тихоокеанського регіону Курт Кемпбелл заявив, що ця зустріч означає створення “визначальних тристоронніх відносин на XXI століття”.