Сполучені Штати Америки, країни Європейського Союзу та інші держави не планують зменшувати у 2024 році підтримку України в боротьбі з російською агресією.
Нещодавно Конгрес США схвалив оборонну допомогу Україні на суму в 250 мільйонів доларів. Ба більше, президент Сполучених Штатів запросив у Конгресу ні багато, ні мало, а 61 мільярд доларів на допомогу нашій країні. Законопроєкт зараз перебуває на стадії розгляду.
Суттєву допомогу Україні обіцяють і в Європі. Зокрема, відкрито заявили про допомогу Україні Фінляндія та Німеччина. Крім цього, постійно допомагають Україні країни Балтії, Польща, Чехія, Велика Британія та інші європейські країни.
Допомога союзників
29 грудня після масованої атаки армії РФ президент США Джозеф Байден закликав Конгрес активніше діяти в плані допомоги Україні та ухвалити фінансування для України. Відповідну заяву опубліковано на сайті Білого дому.
У своїй заяві Байден зазначив, що під час масованого обстрілу Росія обстрілювала міста і цивільну інфраструктуру України безпілотними літальними апаратами (БпЛА). За словами американського лідера, це “яскраве нагадування світу, що після майже двох років повномасштабної війни мета президента Російської Федерації Володимира Путіна залишається незмінною”.
“Він прагне знищити Україну і підпорядкувати її народ. Його треба зупинити”, — заявив Джозеф Байден.
Він наголосив, що в тому разі, якщо Конгрес не вживе термінових заходів у 2024 році, Сполучені Штати не зможуть постачати зброю та системи протиповітряної оборони (ППО), яких потребує Україна.
“Перед обличчям цієї жорстокої атаки Україна розгорнула системи ППО, які США, а також наші союзники і партнери поставили в Україну протягом минулого року, щоб успішно перехопити і знищити багато ракет і безпілотників”, — ідеться в заяві.
Загалом на національну оборону у 2024 році Сполучені Штати планують витратити рекордні 886 мільярдів доларів. Ці цифри закладені в законі про оборонний бюджет на поточний рік, який схвалили обидві палати Конгресу.
Документ продовжує термін ініціативи сприяння безпеці України до кінця 2026 року. У її рамках Київ отримає 300 млн дол. у поточному фінансовому році — до кінця вересня 2024-го. Гроші підуть на виробництво зброї, яку відправлять в Україну, а не на прямі поставки з арсеналів у США.
“Можна розцінювати затвердження бюджету, оборонного бюджету США на фінансовий рік як початок того, що республіканці все-таки вирішили забезпечити Україну фінансуванням на період до середини січня умовно, доки вони далі узгоджуватимуть умови компромісу”, — зазначив політолог Володимир Воля.
Своєю чергою, Євросоюз розробляє резервний план підтримки України, який не потребує схвалення всіх країн-членів ЄС, і дасть змогу обійти вето Угорщини, якщо прем’єр-міністр Віктор Орбан продовжить блокувати допомогу Києву.
1 лютого 2024 року Євросоюз проведе спеціальний саміт. Головне питання – додаткова допомога Україні на чотири роки. Президент Європейської Ради Шарль Мішель після завершення переговорів лідерів ЄС у середині грудня 2023-го заявив, що прем’єр-міністр Угорщини Орбан заблокував виділення Україні 50 млрд євро підтримки.
“Країни звертаються до Єврокомісії, і видають їй гарантії на залучення грошей на міжнародних фінансових ринках. Тобто, грубо кажучи, за дорученням країн-членів Європейського Союзу Європейська комісія як першокласний позичальник виходить на ринки міжнародних фінансів і отримує там кредити. Ці кредити передаються Україні на певних умовах, але ці кредити даються не під гарантії Євросоюзу, а саме під гарантії окремих країн-членів ЄС. Ця схема дає змогу залучити на двосторонній основі практично більшість країн-членів Європейського Союзу”, — каже голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.
Ця схема забезпечить Києву допомогу на суму до 20 млрд євро і не потребує схвалення всіх 27 країн-членів ЄС, що дасть змогу обійти вето Угорщини.
Крім цього, Євросоюз і Велика Британія закликають посилити підтримку України. Так, міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс переконаний, що країни Заходу не можуть дозволити Російській Федерації перемогти Україну.
Глава представництва Європейської комісії в Австрії Мартін Зельмаєр упевнений, що Україна є частиною Європи, і її безпека — частина європейської архітектури безпеки. На його думку, процес вступу України до ЄС може зайняти від 6 до 11 років.
“Переговори про вступ — це конкретна обіцянка стати постійним членом європейської сім’ї. Однак для цього необхідно рухатися в бік ЄС. Туреччина віддалилася від ЄС. На відміну від неї ми бачимо Україну в самому серці ЄС. Переговори з нею є частиною нашої архітектури безпеки. Європа не повинна повертатися до похмурих часів XIX століття, коли агресор вторгається до свого сусіда, щоб анексувати землю”, заявив Зельмаєр в інтерв’ю газеті Kleine Zeitung.
Думки експертів
Про те, як США, Велика Британія та країни Європейського Союзу підтримують Україну, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:
- Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій
- Ігор Петренко, доктор політичних наук, політолог;
- Олексій Гетьман, військовий аналітик;
- Єгор Брайлян, кандидат історичних наук, аналітик Центру досліджень “Детектор медіа”;
- Володимир Фесенко, політолог.
СЕРГІЙ ЧАЛЕНКО: Для України головне — щоб РФ не збила існуючі домовленості з країнами Заходу
— Для нас зараз головне — отримати фінансову підтримку на початку року, оскільки надалі світ далі йде в електоральне життя. Все-таки наступного року понад 70 держав обиратимуть владу в тому чи іншому вигляді, де буде задіяно 4 мільярди населення нашої планети.
І ми прекрасно розуміємо, що це все впливатиме на питання підтримки України. Тому вкрай важливо зараз, щоб Російська Федерація не змогла збити ті сьогоднішні домовленості про фінансову і військову підтримку.
Як тільки ми отримаємо необхідну фінансову підтримку, також буде зрозуміло, в якому напрямку будуть рухатися Сили оборони України, і які ресурси їм потрібні будуть.
А наступна кампанія на наступний рік, ну і від цього вже будуть всі танцювати. Ясна річ, що Російська Федерація тому і намагається зараз максимальними зусиллями збити цю підтримку на початку року.
ІГОРЬ ПЕТРЕНКО: Допомога Україні від США та ЄС не зміниться
— Я думаю, що допомога США у 2024 році не зміниться. Ми маємо сьогодні певну затримку з ухваленням рішення про виділення Конгресом необхідних коштів для підтримки України. Але це стосується і політичного процесу в Сполучених Штатах Америки.
Ми розуміємо, що в США на носі досить жорстка виборча кампанія, тож і республіканці, і демократи на цьому ґрунті увійшли в клінч, і головним каменем спотикання є якраз захист південних кордонів і Сполучених Штатів Америки. Тобто Мексика, де якраз іде головний трафік мігрантів. Тому тут є чітка причина.
У США є двопартійна підтримка того, щоб надавати Україні допомогу, вона є. І дискусії в контексті того, надавати Україні допомогу чи не надавати, немає. Зараз іде якраз питання того, що республіканці грають на підвищення ставок, вони хочуть максимально вижити в цій ситуації. І, на жаль, українське питання стає певним інструментом в їхніх руках.
Водночас, ми бачимо дуже чітку позицію Білого дому, ми бачимо заяву Джозефа Байдена. Ми бачимо і те, про що говорять і Блінкен, і Салліван: про необхідність підтримки України, про те, що це в національних інтересах Сполучених Штатів Америки.
Мені здається, якби не виборча кампанія, та проблема, яку ми маємо зараз, не виникала б. Так, була б певна дискусія, де потрібно зупинитися, розмови про якусь конкретику, кінцеву мету і все інше. Але зволікання, яке ми маємо на сьогоднішній день, не було б точно.
Якщо говорити про Європейський Союз, то зараз ми бачимо активну роботу наших партнерів у тому, щоб знайти рішення щодо можливого вето Орбана на виділення Україні відповідних коштів від ЄС. Є багато різних варіантів вирішення цього питання. Ми бачимо, що тут теж є воля і розуміння того, що така підтримка має бути надана Україні.
Тому мені здається, що 2024-й не стане роком, коли Україна отримуватиме менше допомоги. Можливо, десь буде більше дискусій. Знову ж таки, вони пов’язані більше з внутрішніми політичними циклами, які відбуваються.
Для демократії дискусії і певне зволікання в ухваленні рішень у зв’язку з тим, що потрібно з усіма обговорити, всіх вислухати, зрозуміти і знайти якийсь компроміс, — це такий атрибут, з яким ми нічого особливо не зробимо. Це нормальний процес, коли є різні думки і бачення, і потрібно приходити до спільного знаменника.
Тому тут немає нічого не критичного, а є просто логіка певного політичного процесу, який ми теж маємо розуміти й усвідомлювати. І, безумовно, розуміти, що перед будь-якою державою стоїть величезна кількість проблем, і потрібно виставляти свої певні пріоритети.
Їм потрібно переобиратися, боротися за голоси виборців. Тому, на жаль, усе це складається в такий клубок різних проблем і рішень, які потрібно розплутувати.
Загалом, зараз ситуація навіть покращується в контексті цих дискусій про те, коли потрібно ухвалювати рішення про виділення допомоги. І наші партнери дедалі більше і більше розуміють ту ціну, яку їм доведеться заплатити, якщо вони не допомагатимуть Україні зараз і в майбутньому.
ОЛЕКСІЙ ГЕТЬМАН: Торги з приводу кордону з Мексикою — шантаж республіканців
— Я впевнений, що Сполучені Штати нас не залишать без допомоги, тому що інакше ця війна може затягнутися. Американці прекрасно розуміють, що якщо призупинити або припинити допомогу нашій країні, то, як мінімум, ця війна затягнеться надовго, а в гіршому варіанті ми програємо.
Це буде велика проблема для американських союзників у Європі. Це буде велика загроза для європейських країн-членів НАТО. Про це сказав президент Байден: “Якщо ми припинимо допомагати Україні, то Росія піде далі, і вона вже планує нападати на країни Балтії, на Польщу, і тоді доведеться використовувати п’яту статтю статуту НАТО і вводити вже американські війська для захисту цих країн”.
Це коштуватиме дорожче і, звісно, будуть втрати з боку американської армії. Тому ця допомога, може, це комусь і не дуже подобається, але це менше зло, яке американці можуть собі дозволити.
Тому торги щодо мексиканського кордону — це шантаж, республіканці намагаються шантажувати демократів, мовляв, якщо ви не приймете те, що нам потрібно, то тоді ми блокуватимемо і допомогу Ізраїлю, Тайваню та Україні.
Мені здається, це все-таки не дуже чесна позиція. Я думаю, що розсудливих людей вистачає і серед республіканців, вони прекрасно розуміють, що, кинувши нас на цій війні, вони натраплять на серйознішу війну, яку Росія продовжуватиме. Тому я впевнений, що питання вирішаться, і допомогу буде надано.
ЄГОР БРАЙЛЯН: Велика Британія має три напрямки допомоги Україні
— У Британії є серйозна проблема з переозброєнням, тому що коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, то Міноборони Великої Британії воно зробило огляд, як це все вплинуло на обороноздатність їхньої країни.
І вони прийняли рішення — це було ще влітку 2022 року — що потрібно робити більше танків Challenger 3. А британці нам дають Challenger 2. Саме тому для Британії допомога Україні — це ще можливість зрозуміти, чи готові вони до війни.
Зараз війна не тільки на полі бою, це ще кіберпростір, космос, багато інших вимірів. Саме тому дуже важливо, що ця заява була зроблена.
І я хотів би нагадати, що допомога Україні у 2022 році була 2,3 мільярда фунтів, і вона була такою ж приблизно і у 2023-му році. І Британія хоче бути більш активною в Чорноморському регіоні, вона дуже активна в Балтійському регіоні.
Так, у неї, можливо, немає багато ресурсів, як у США, але все-таки Британія хоче в це вкладатися. Для нас дуже важливо вибудовувати спільні проєкти. Тобто не тільки дякувати британському уряду і британському народу за їхню підтримку України, а й думати, куди ми далі рухаємося. Тому що, на жаль, ця війна надовго, і цю війну Росія веде не тільки проти України, а й проти НАТО.
І в цьому плані я б виокремив три головні стратегічні напрямки щодо співпраці між Британією та Україною. Це флот зі зрозумілих причин, тому що Британія це насамперед військово-морська держава. Друга сфера — кібербезпека. І третя сфера — це стратегічна комунікація.
І якраз наших українських військових, які проходять навчання на території Британії і в рамках операції Interflex — вона розпочалася в червні минулого року, і там уже понад 30 тисяч осіб пройшли тренування — якраз їх навчають не лише стріляти або володіти сучасною зброєю. Їх також вчать якихось загальних дисциплін, щоб військові могли комунікувати між собою всередині підрозділу. Це дуже важливо.
І стратегічна комунікація дуже важлива в реформуванні української армії, тому що ми хочемо стати членом НАТО.
ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Сенат США має схвалити допомогу Україні
— Якщо Сенат знайде компроміс щодо питання міграційного законодавства і вирішення проблеми фінансування кордону з Мексикою. Тоді, гадаю, буде проголосовано і пакет підтримки міжнародної безпеки, тому що йдеться не тільки про Україну. Тож я думаю, що питання буде вирішено.
Питання тільки в тому, коли і як швидко. Тому що ще треба буде вирішити питання про голосування за бюджет уже в 2002, тому що на 2014 рік, тому що він досі не вирішений. Двічі вже продовжували федеральний бюджет на два місяці. Якщо компроміс буде швидко знайдений, то тоді буде проголосована і військова підтримка України.
Думаю, що будуть задіяні інші запасні варіанти такої підтримки. Загалом було понад 30 таких пакетів, фактично близько трьох кожного місяця. Це не поодинокий такий пакет. І сумарно підтримка була на рівні двох трохи більше 4 мільярдів доларів.
Є й інші, до речі, форми підтримки крім цих пакетів. Тож сумарно і військова, і макроекономічна допомога Сполучених Штатів буде ще більшою. Наступного року, я сподіваюся, питання буде вирішено. Це, зрештою, відповідає інтересам Сполучених Штатів.
Що стосується конфіскації російських активів, то справа тут не в страху чи боязні. Справа у власних економічних і фінансових інтересах. Тому я б не поспішав із прогнозами, що через два місяці буде вирішено питання. Воно не було вирішене півтора року. Воно може бути вирішене, і зараз шансів на це набагато більше, ніж раніше, зокрема через ті проблеми, які виникли в конгресі США.
І ініціатива виходить від Сполучених Штатів. І це питання, яке буде розглядатися. Це питання про механізми. Але, можливо, буде вирішено питання не щодо всіх 300 мільярдів, а щодо окремих груп фінансових активів.
Проблема в тому, що тут є обмеження, пов’язані з фінансовими інтересами самих західних країн. Наприклад, у США побоюються, якщо вони конфіскують російські активи, то чи будуть потім інші країни, у яких є свої потенційні проблеми, наприклад, той же Китай, вкладати в цінні папери США?
Є критики, які кажуть, що якщо зараз конфіскувати російські активи, значить, не буде вкладень з боку Китаю і якихось інших країн, наприклад, держав Близького Сходу. Тому що побояться і будуть вкладати в цінні папери інших країн або в банки інших країн. Тому такий ризик існує.
Але зараз ситуація дуже принципова, жорстка. Йдеться про необхідність забезпечення системної підтримки України і в 2024 році і далі, зокрема виділяти кошти на відновлення України.
Тому якщо за найближчий період часу в найближчий місяць-два буде знайдено взаємоприйнятні механізми конфіскації російських активів у західних країнах, тоді це питання буде вирішено.
Поки що є, крім фінансових, ще й правові обмеження в деяких країнах, наприклад, у Німеччині це вимагає зміни Конституції. Як показує досвід, це не так швидко і, на жаль, не завжди це можливо.
У низці країн уже використовуються активи. Наприклад, у Європейському Союзі вже ухвалено рішення про використання російських фінансових активів для підтримки України у вигляді відсотків вкладень.
Читайте також: США схвалили новий пакет військової допомоги Україні на 250 млн дол. — перспективи подальшої підтримки (ВІДЕО)