США і Китай домовилися, але Росії це не сподобається: думки політологів і глядачів FREEДОМ

Джо Байден і Сі Цзіньпін. Фото: ap.org

Уже відомі перші домовленості за підсумками зустрічі президента США і глави Китаю. Переговори Джозефа Байдена і Сі Цзіньпіна відбулися в Сан-Франциско на полях саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у середині листопада.

Експерти припускають, що світ зараз знає не про всі домовленості США та Китаю. Однак навіть те, що відомо, не вигідно Москві.

Вони поговорили

Пауза в прямих контактах лідерів США і Китаю тривала понад рік. Після візиту на Тайвань спікерки Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі, Пекін в односторонньому порядку перервав діалог із Вашингтоном. А пізніше Китай провів масштабні навчання поблизу острова. Ситуація залишалася контрольованою, але напруженою до серпня 2023 року, коли США запросили нового міністра закордонних справ Китаю до Вашингтона.

Необхідність у діалозі назріла давно. Експерти впевнені, що ситуація була близька до прямої конфронтації. Зустріч президента США і глави КНР відповідає інтересам обох сторін. Наприклад, Сполучені Штати не хочуть, щоб на тлі війни Росії проти України і конфлікту на Близькому Сході почалися бойові дії поблизу Тайваню.

“Підсумки будуть пізніше, коли на всіх рівнях державної, військової влади обох країн відбуватимуться певні дії, які природним чином випливають із досягнутих домовленостей, а також домовленостей ще не досягнутих, яких ще треба досягти в процесі подальшого зближення, я сподіваюся на це дуже сильно, Америки і Китаю, як про це було заявлено і президентом США, і главою КНР”, — вважає надзвичайний і повноважний посол України в КНР (1999-2001 рр.), співголова Українсько-китайської ділової ради Ігор Литвин.

Експерти впевнені, що США навряд чи вдалося переконати Китай змінити політику щодо Росії. Попри те, що союз Москви і Пекіна ситуативний, Сі Цзіньпіну поки що вигідне продовження війни РФ проти України. Також і в питаннях економічного розвитку Китай діятиме так, як йому вигідно.

“У Путіна була величезна надія на те, що Китай йому допоможе дипломатичними діями у світі, грошима і зброєю. Китайці можуть показати, що Путін їхній друг, проте реально допомогти йому не готові. Вони готові дати Росії порожні слова і не більше. Пекін знає, що американський ринок набагато важливіший, ніж російський. І ми можемо очікувати, що Китай буде ще ближче працювати з американцями зараз і ще менше з Росією. Я засміявся, коли почув слова Сі про те, що американці його найголовніші партнери, а не Росія”, — сказав американський політтехнолог і політолог Джейсон Смарт в ефірі телеканалу FREEДОМ.

Війна Росії проти України багато в чому визначає політику Китаю, переконані експерти. Вони припускають, що в разі поразки федерації на полі бою, Пекін не буде ініціатором військових конфліктів у регіоні.

Думки глядачів телеканалу FREEДОМ

Телеканал провів опитування серед своїх глядачів: США і Китай домовилися. Чому для Росії це погані новини?

Серед актуальних думок:

  • Путін і його пропаганда роками малювали Китай як “друга”, а США як ворога. А тут раптом ворог і “друг” стали про щось домовлятися. Але для Китаю РФ лише безхребетна “бензоколонка”. І Путіну було дуже нерозумно вважати, що Китай буде вірний йому і його РФ. Китай легко міг наобіцяти що завгодно, а потім зрадити всі домовленості. Розуміючи, що Путін у відповідь лише втреться… Таким він і увійде в історію. Хоч би як би “z-пропаганда” зараз брехала протилежне!
  • Усю свою історію Китай був сам собі на умі. Америка вдавала, що несе демократію країнам, водночас піклуючись тільки про саму себе. Тільки такий придурок, як Путін, міг клюнути на всі ці інтриги, що створюються Китаєм і Америкою.
  • У Китаю величезні економічні проблеми, без американського ринку на нього чекає економічний колапс.
  • Та просто Сі вже давно не вважає Пу суперником і нормальним адекватним партнером.
  • Не можна довіряти Сі. Йому вигідна слабка Росія і слабка Америка теж, і поки вони воюють одна з одною, він буде чекати і продовжувати свою хитру гру з обома. Хто переможе, з тим і буде Китай.
  • Для РФ зближення США і Китаю обіцяє те, що РФ продовжить війну в Україні! Адже Китай підтримує РФ, торгуючи з нею. І поставляє те, без чого РФ просто не змогла б так довго воювати! Раз Китай робив це до зближення — буде і після. А що стосується США, то судячи з їхньої поведінки, а не політичної риторики, вони просто не хочуть добити Путіна і його систему. Інакше б відразу дали Україні всю потрібну для цього зброю! Але цього не видно…
  • Але всім людям світу, у т.ч. розумним росіянам, має бути очевидно, що нинішню РФ потрібно розвалити (і створити нові, нормальні країни замість неї). Тільки тоді зникне путінська “z-система” військових злочинців. І тільки тоді Україна і весь світ будуть у безпеці. Інакше РФ оживе і знову нападе! І всі нинішні жертви в боротьбі проти “z” будуть даремні! Хіба про це не важливо говорити?
  • Як відреагували в Кремлі? Напад Путіна на Україну це була велика авантюра, коли він поставив на кін усе. Тому для нього головне, щоб ніхто йому не заважав її здійснювати! А жодних дій щодо припинення агресії путінської РФ не видно після зближення Китаю і США. Нуль, нічого не змінилося! Тож Путін думаю дуже радісно відреагував, що Китай і США не заважають йому далі воювати, тобто нищити Україну та її багатостраждальний народ…

ОЛЕКСІЙ ПОЛЕГКИЙ: Ця зустріч не перерозподілила світ

Як на переговори відреагували в Кремлі і що обіцяє для Росії зближення двох світових лідерів, прокоментував в ефірі телеканалу FREEДОМ академічний директор Центру публічної дипломатії Олексій Полегкий:

— Мені здається, що ажіотаж навколо цієї зустрічі в медіа перебільшений. Так, безумовно, обидві сторони намагалися нормалізувати свої відносини, тому що накопичилася кількість проблем, які не потрібні ні одній, ні іншій стороні. Порівняно із ситуацією роком-двома раніше вже зараз відбувається “потепління”, але лише тому, що було певне “похолодання”.

Але така ситуація характерна для ери гібридних сучасних міжнародних відносин. Тобто країни співпрацюють у певних сферах, вони взаємозалежні, у певних сферах вони конкурують, у певних сферах вони просто досить жорстко протистоять одна одній.

Це такий танець між Китаєм і США, в якому кожен намагається, з одного боку, наступити іншому на болючі мозолі, але при цьому не розірвати обіймів, бо якщо один відпускає іншого, падають обидва. Є багато сфер, де обидві сторони зацікавлені у співпраці.

Ця зустріч — символічний, важливий і, в принципі, дуже позитивний момент. Її мета — зафіксувати і показати іншим країнам, що США і Китай не хочуть втягуватися у відкриту конфронтацію, вони позначили зони своїх інтересів і впливу. І ось тут немає точки повного консенсусу.

Як було зазначено на пресконференціях, обидві сторони поговорили про різницю в сприйнятті. І тут є ключовий момент, який нерозв’язний, тому що Китай вважає, що він володіє привілейованим правом розв’язувати певні питання у своєму регіоні.

Будь-які спроби Сполучених Штатів втручатися — порушення цього права з точки зору Китаю. І вона розходиться з точкою зору як США, так і багатьох сусідів Китаю.

Є позитивні сигнали, тому що ніхто не зацікавлений у відкритій конфронтації, яка непередбачувана і однозначно принесе мінуси всім. Але навряд чи варто очікувати якихось радикальних змін.

Це не та зустріч, яка буде внесена до підручників як момент якогось перерозподілу світу і створення абсолютно нової системи міжнародних відносин.

З боку Китаю щодо війни РФ проти України прозвучала заява, що його позиція не змінилася.

Китай себе позиціонує як третя сторона, яка не має жодного стосунку і лише намагається всіх закликати до миру. Це лукавство, тому що Китай так чи інакше підтримує Росію.

Так, я думаю, що більшої підтримки РФ, ніж вона є, ми не побачимо, тому що це може призвести до порушення певних червоних ліній. І Китай усе-таки досі не постачає товари прямого військового призначення в РФ. Але є допоміжні речі. Так, Китай якимось чином схвалює поставки в РФ з Північною Кореєю, але намагається все-таки тримати певну дистанцію.

Китай не демонструє готовності якимось чином стати активнішим у вирішенні саме “конфлікту”, як він це називає між РФ і Україною. Це буде, найімовірніше, темою подальших переговорів. Можливо, якщо Китай зрозуміє, що він може отримати якісь поступки з важливих для себе питань, наприклад, у питанні Тайваню, то він може змінити свою позицію щодо війни РФ проти України.

Китаю немає сенсу більше тиснути на Росію — вона і так напівпідпорядкована його інтересам. А ось питання Тайваню може бути тригерним, тому що це ключове питання з точки зору геополітики для Китаю. Але ми поки що не бачимо того, щоб Китай збирався порушити свою стратегію довготривалого поглинання.

Війна Росії в Україні для Китаю — це те, що відбувається досить далеко. Так, це може створювати певні проблеми, але поки що це приносить більше користі, ніж шкоди. Тому Китай цілком влаштовує такий варіант триваючого конфлікту.

Читайте також: Сі ясно дав зрозуміти, що буде двополярний світ, у якому роль Москви — васала або проксі-сили Пекіна, — політолог 

Прямий ефір