Справа мігрантів: як у Росії процвітають расизм і ксенофобія

Мігрантам у Росії обіцяють стабільну роботу, заманюють грошима і громадянством. А після – влаштовують облави, наживаються і роблять цапами-відбувайлами, коли Кремлю потрібно призначити внутрішнього ворога.

Тільки за останні 6 місяців з РФ депортували майже 90 тис. мігрантів і відтік постійно зростає. Тим часом бізнеси вже не можуть заповнити кадровий дефіцит. У чому причина масового полювання на трудових мігрантів і що чекає на російську економіку без дешевої робочої сили. Детально про це розповідає новий випуск “Спеціального репортажу” на телеканалі FREEДOM.

Автор — Ксенія Барвіненко.

Рейди проти мігрантів

Російська пропаганда регулярно звітує про рейди силовиків у місцях роботи та проживання мігрантів. Показова картинка — порушника затримали й обшукали, а ось законослухняних супроводжують “ввічливо”. Щоправда, “ввічливість” зазвичай закінчується, щойно гаснуть камери пропагандистів. ОМОН вривається в гуртожитки для мігрантів, силовики вибивають двері та вікна і насильно забирають із собою людей. Деяких змушують іти до автозака низкою.

Новинні стрічки при цьому рясніють пафосними заголовками про облави, рейди, обшуки. Складається враження, що незаконна міграція — це велика і давня проблема Росії.

“Міф, яким виправдовують такі агресивні дії, про те, що всі ці мігранти нелегальні. Але в Росії близько 2 тис. нелегалів із 6 млн мігрантів. Ті, кого постійно затримують, це повністю або частково люди з документами. Звичайно, бувають порушення міграційного законодавства. Наприклад, у людини патент на Москву, а вона працює в Московській області або навпаки”, — каже юристка і правозахисниця Валентина Чупик.

За даними Росстату, на вересень 2024 року у РФ працює і живе 6 млн мігрантів. Найчастіше з Таджикистану і Киргизстану — вони становлять 40% від загальної кількості. І хоча Кремль називає ці держави стратегічними союзниками, їхніх громадян росіяни не шанують і звинувачують у всіх бідах. Нібито мігранти демпінгують ціни, відбирають робочі місця і не вливають у суспільство.

Російський марш на Кубані зібрав не більше сотні людей і завершився за 20 хвилин. Молоді люди вимагали покарати мігрантів, які брали участь у бійці, що сталася напередодні. І хоча на ході не було відверто ксенофобських гасел, російські ультраправі зустріли її з радістю і навіть певною ностальгією.

“Росіяни, вперед!”, “Росія для росіян, Москва для москвичів” — такі гасла звучали на марші 2010 року. Учасники підкидали руки в нацистському вітанні. Подібні акції ультраправі проводили з середини 2000-х років. Вони вимагали припинити потік мігрантів до Росії. Тим часом пересічні громадяни обмежувалися побутовою ксенофобією.

Громадський діяч Дмитро Банніков — громадянин Узбекистану. Він згадує, як до нього ставилися росіяни, коли дізнавалися, звідки він родом.

“У мене російське ім’я і російське прізвище. І, попри це, коли я приїхав у 2015 році в Росію, до мене було вкрай негативне ставлення. Мені прямо говорили: навіщо ти приїхав, їдь назад, ти узбек. Це все було дуже неприємно”, — розповідає Дмитро.

Схожа історія і в економіста з Киргизстану Іскандера Шаршеєва. Він ще бувши студентом пізнав усю “широту російської душі”.

“Я три роки навчався і жив у Москві. Навчався я в хорошому університеті, але жив і працював як мігрант. У Росії завжди були жорсткі умови для мігрантів. Мало не з Радянського Союзу. Тоді мігрантів називали лімітою, мавпами, що спустилися з гір”, — згадує Іскандер.

Із середини 2010-х років всенародна ненависть до приїжджих Кремлю стала невигідна. На ватажків ультраправих організацій регулярно заводили кримінальні справи, а самі осередки прикривали. Тоді вони були такою собі кісткою в горлі для режиму. Система спочатку потребувала мігрантів як дешевої робочої сили, а з початком війни проти України вербує їх на фронт, обіцяючи натомість громадянство.

Спочатку поліція влаштовує облави, залякує, відбирає документи, погрожує висилкою з країни, а потім пропонує отримати громадянство. Натомість потрібно поїхати на війну проти України. У такий спосіб Кремль намагається компенсувати втрати на фронті, щоб не оголошувати мобілізацію й уникнути всенародного невдоволення.

“Ми почали реалізовувати положення конституції про те, що особи, які отримали громадянство, повинні стати на військовий облік, і в разі необхідності взяти участь у “СВО”. Ми понад 30 тис. таких відловили — вони отримали громадянство, але не стали на військовий облік. Понад 10 тис. ми вже відправили на фронт”, — хвалився глава Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін.

За такий атракціон небаченої щедрості Кремль почали критикувати ультраправі. Підтримавши агресію, ці організації отримали від Путіна повний карт-бланш. Тепер вони борються з усіма, хто неугодний режиму — антивоєнними активістами, представниками ЛГБТ і мігрантами.

Боротьба ультраправих із мігрантами

Вони не носять форму і знаки розрізнення, проте часто допомагають силовикам під час облав на мігрантів. Людей у масках офіційні медіа називають “громадськими активістами”. На ділі ж це нові скінхеди, і кількість росіян, які вторять їхній риториці, зростає. Особливо після теракту, який стався в березні 2024 року в “Крокус сіті холі”.

Це був найбільший теракт у Росії за останні два десятки років — масова стрілянина і пожежа, що охопила концертний зал. Майже 150 загиблих і півтисячі поранених. Спецзагони при цьому чомусь не поспішали рятувати заручників.

Стрільців, які під тиском взяли на себе відповідальність, катували. Суд над ними ще триває, але темних плям у розслідуванні трагедії менше не стає.

“До мене зверталася мати того хлопця, який здав квартиру цим таджикам, і якого посадили за співучасть у тероризмі. Він не вірить у те, що ці хлопці мають якийсь стосунок до тероризму. За однією версією їм доручили перегнати машину з Москви нібито на продаж. Цей хлопець не брав участі в їхніх діях, зокрема в перегоні машини. Він просто розмістив оголошення”, — розповідає правозахисниця Валентина Чупик.

Одному з підозрюваних відрізали вухо під час затримання, а інший на суді був майже без свідомості. Після теракту в “Крокус сіті холі” ненависть на національному ґрунті в Росії спалахнула з новою силою. Почали відбуватися перестрілки в регіонах і масові заворушення у в’язницях.

“Бунти в колоніях відбуваються, тому що там є антидискримінаційна мотивація. Люди бунтують проти того, що принижують мусульман, катують і примусово вербують в армію на війну проти України”, — каже Валентина Чупик.

У такі деталі російські правоохоронці не вдаються, коли звітують про черговий придушений заколот. Зате не забувають наголошувати на національності бунтівників.

“Влада постійно нагнітає ненависть до мігрантів. Я вважаю, що теракт у “Крокус сіті холі” було організовано ФСБ, щоб викликати в людей страх. Таке вже було наприкінці 1990-х і на початку 2000-х. Путін прийшов до влади через вибухи будинків, через нагнітання істерії та страху в суспільстві. І зараз не мігранти провокують сплеск злочинності в Росії, а “свошники”, які повертаються з фронту”, — каже журналіст і політолог Руслан Айсін.

Зростання ненависті в суспільстві

За даними Всеросійського центру вивчення громадської думки, сьогодні 52% росіян хотіли б обмежити в’їзд трудових мігрантів та їхніх сімей до країни. Для порівняння, 2023 року приїжджих вважали негативним явищем 40% респондентів.

“Нікуди не дінеться “великодержавний” шовінізм. Російське суспільство перебуває в такій критичній, психічній ситуації, що шукає зовнішнього ворога. Росіяни не можуть кинути свою лють на владу. Якщо ти на кухні лаєш Путіна, тоді йди вийди та що-небудь зроби на благо суспільства — такі поняття у РФ. Спрямувати свою злість на мігрантів найлегше, тому що вони не захищені законом”, — коментує Руслан Айсін.

Під цим виглядом Держдума посилює міграційну політику, розширюючи перелік причин, через які можна виперти людину або взагалі не пустити її в країну. Вчинення злочину нелегальним мігрантом вважається обтяжувальною обставиною, а організація незаконної міграції карається терміном до 15 років в’язниці. Мігрантам забороняють привозити в Росію сім’ї, скасовують безплатну освіту для їхніх дітей, ускладнюють іспити для отримання посвідки на проживання, зобов’язують здавати аналізи на інфекційні захворювання. Дуже часто цим користуються чиновники для вимагання хабарів.

“Відбувається фальсифікація діагнозів, людям приписують вигадані діагнози. Це робиться для того, щоб змусити їх платити 46 тис. рублів за уколи забороненим у більшості країн світу антибіотиком. Їх примушують робити ці уколи. Нібито в разі відмови буде довічна заборона на в’їзд до Росії”, — коментує правозахисниця Валентина Чупик.

Місцева влада в унісон із центральною обмежує сфери, де можуть працювати іноземці. Такі заходи запровадили вже у двох десятках регіонів. У Підмосков’ї це заклади громадського харчування, продаж алкоголю і тютюну. У Челябінській області — вся торгівля та автомайстерні.

“Для вимагання хабарів зручніше, щоб усе було заборонено. Під Краснодаром є хлібний завод, який постачає все місто і половину краю. 85% співробітників — мігранти, підприємство велике. Губернатор Краснодарського краю тим часом видає указ, який забороняє працювати мігрантам у 85 галузях, зокрема, у виробництві хліба. У підсумку, працювати на хлібозаводі нікому”, — каже Валентина Чупик.

Бажання місцевих царьків збагатитися коштом мігрантів правозахисники називають однією з головних причин нових заборон.

“Як і в будь-якому іншому суспільстві чи країні, певний відсоток мігрантів справді може становити загрозу суспільній безпеці. Статистика показує, що це близько 6% від усіх приїжджих. Масова істерія проти мігрантів створюється навмисно”, — каже економіст і політолог Іскандер Шаршеєв.

Російські ЗМІ зі схвалення Кремля десятки років накачували громадян антимігрантськими настроями.

“У суспільстві та на телебаченні є мова ворожнечі та ненависті. Все дуже погане зазвичай називають центральноазіатськими словами. Якщо треба позначити погане село з дуже низькою культурою, то кажуть “кишлак”, наприклад”, — каже Іскандер Шаршеєв.

Правозахисниця Валентина Чупик також каже, що мігранти не є причиною сплеску злочинності в Росії.

“Кримінальність мігрантів — це маячня. Якщо подивитися статистику, то можна побачити, що мігранти скоїли трохи більше ніж 6 тис. злочинів. А всього мігрантів у Росії 6 млн!”, — пояснює Чупик.

Організатори облав на мігрантів не приховують справжніх цілей. Кажуть, що хочуть “освітлити Московську область, щоб вона не зачорнилася іноземними громадянами”. Тим часом без трудових мігрантів працювати в Росії виявилося нікому.

“Путін, який поставив на чільне місце ідею експансії “русского мира”, зіткнувся з тим, що цей “русский мир” почав руйнуватися. Навіть той факт, що Путін своїм указом зараз поставив на паузу проведення моніторингу чисельності населення, яке відбувалося кожні 2-3 роки, свідчить про те, що ситуація дуже плачевна. Ніколи ще в історії РФ не було такого демографічного провалу. Близько 5 млн осіб не вистачає, і з кожним роком ця цифра збільшується”, — каже журналіст і політолог Руслан Айсін.

Багато мігрантів виїхали з Росії та знайшли собі роботу в країнах Євросоюзу, де комфортніші умови праці та вищі зарплати.

“Кремлю абсолютно байдуже на економічну ситуацію в Росії та добробут громадян. За деякими даними, вже не вистачає кількох мільйонів мігрантів, щоб покрити потреби економіки РФ. Я не думаю, що це когось хвилює. Кремлю важливіше утримати владу”, — вважає громадський діяч Дмитро Банніков.

За рік Росію покинули 2 млн мігрантів. Якщо у 2023 кількість іноземців становила 8,5 млн осіб, то тепер — 6 млн. Відтік робочої сили триває, а накачане ненавистю населення це підтримує. Залишається тільки чекати, кого режим призначить наступним ворогом, щоб відвернути увагу росіян від війни, злиднів і беззаконня.

Читайте також: Початок великого протистояння за майбутнє Грузії: експерти обговорили підсумки парламентських виборів у країні