Продовження роботи “зернового коридору” та підготовку до Глобального саміту миру обговорили президенти України та Південно-Африканської Республіки (ПАР) Володимир Зеленський і Сиріл Рамафоса. У розмові Зеленський подякував колезі за відвідини Бучі та Києва у складі делегації з африканських країн у червні та за зусилля з повернення депортованих Росією українських дітей, інформує FREEДОМ.
Незважаючи на ордер на арешт від Міжнародного кримінального суду для Путіна, президент ПАР Сиріл Рамафоса заявив, що глава Кремля особисто приїде на саміт БРІКС (англ. BRICS — скорочення від Brazil, Russia, India, China, South Africa), який відбудеться 22-24 серпня.
Після того, як президента країни-агресора офіційно звинуватили в депортації українських дітей, багато хто припускав, що подія відбудеться в онлайн-форматі. Але Рамафоса це спростував. Водночас Путін сам побоюється їхати на саміт БРІКС, пишуть західні ЗМІ.
“У ситуації, коли російський президент обкладений санкціями, Кремль хотів би якомога раніше оголосити про його першу офіційну міжнародну поїздку після ордера Міжнародного кримінального суду. Це дало б змогу Путіну послати сигнал опонентам на Заході, що він не ізольований, і показати російському суспільству, що він, як і раніше, сильний і стабільний. Однак низка потрясінь останніх місяців — ордер Міжнародного кримінального суду, відсутність успіхів на фронті та марш найманців на столицю за потурання армії та спецслужб — змусила президента відчувати невпевненість та сумніви”, — йдеться у публікації видання The Moscow Times у Telegram.
Президент Сенегалу Маккі Салл заявив, що африканські лідери закликали російського президента Путіна “продемонструвати своє бажання рухатися до миру”. За його словами, подальші обміни військовополоненими і повернення до України дітей, викрадених російськими окупантами, “можуть бути хорошим сигналом”.
Але те, що подібні ініціативи справді можуть наблизити Україну до миру — дуже сумнівно, вважають аналітики.
Шлях досягнення безпеки в Європі, реалізацію якого зараз підтримують близько півсотні держав, уже існує. Це формула миру, представлена Володимиром Зеленським. Тепер мета України — домогтися підтримки мирного плану Києва від країн Африки та Латинської Америки.
“Від початку 2023-го року Україна почала активно пробивати цю стіну і намагатися досягти більшої кількості підтримки. У чому це проявляється? У тому, що президент Зеленський виступив перед конгресом Мексики і перед конгресом Чилі, це проявляється в тому, що міністр закордонних справ Дмитро Кулеба здійснив візит до Латинської Америки і побачився з представниками Гватемали. У сукупності це призвело до того, що Україна в цьому регіоні звучить на перших шпальтах газет. Про Україну говорять, про Україну думають”, — зазначив голова відділу латиноамериканістики аналітичного центру ADASTRA Олексій Откидач.
Росія зберігає значний вплив на Африканському континенті, вливаючи величезні гроші в пропаганду та фінансуючи найманців. Тому для подальшого миру Київ оголосив про перезавантаження відносин з Африкою. Україна вже домовилася з Мозамбіком, Руандою та Ганою про відкриття посольств. Пізніше дипломатичні представництва з’являться ще в семи країнах континенту.
“Африка — це взагалі дуже важливий регіон у світовій політиці. Насамперед, це частка населення, це ринки, це корисні копалини, але для України це ще й дипломатична підтримка. У Міністерстві закордонних справ розроблена вже так звана африканська стратегія. Але річ у тім, що ми впираємося в ресурси. І, менше з тим, зараз розширюється мережа дипломатичних представництв”, — підкреслив науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” Олексій Гарань.
Багато експертів-міжнародників сходяться на думці, що Україна до повномасштабного російського вторгнення була недостатньо представлена в країнах глобального Півдня. За їхніми словами, системна, орієнтована на зближення, політика Києва може відкрити нові ринки збуту товарів і послуг, а також забезпечити доступ до ресурсів.
Крім того, південні країни — це голоси на міжнародних майданчиках, які Україні вкрай необхідні.
“Ті країни, які хочуть бути розвиненими в ХХІ столітті, повинні так чи інакше мати хороші відносини з Латинською Америкою, так само як і Україна намагається побудувати хороші відносини з Африкою, Азією. Логіка тут одна й та сама. Нам потрібна підтримка всіх країн і максимальна підтримка: від голосування в ООН до гуманітарної, військової допомоги”, — наголосив Олексій Откидач.
Щоби налагодити діалог із країнами Південної Америки Київ запропонував новий формат комунікації: саміт Україна — Латинська Америка. Країни глобального Півдня важливі як потенційні члени “кулака” підтримки України, заявив президент Володимир Зеленський.
Читайте також: Чому глобальний Південь не засудив агресію РФ проти України і як Київ змінює цю ситуацію — розбір
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 16 червня у Києві провів зустріч із президентом Союзу Коморських Островів Азалі Ассумані, президентом Південно-Африканської Республіки Сирілом Рамафосою, президентом Республіки Сенегал Макі Саллем, президентом Республіки Замбія Хакаінде Хічілемою та прем’єр-міністром Арабської Республіки Єгипет Мустафою Мадбулі.