Союз країн Африки має оцінити дії РФ, яка обмежує їхній доступ до продовольства, — президент “Української зернової асоціації”

Ілюстративне фото: minagro.gov.ua

Союз країн Африки має оцінити дії Росії щодо виходу із зернової угоди, адже вона ставить світ на межу голоду. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив президент організації “Українська зернова асоціація” Микола Горбачьов.

Він зазначив, що загальний обсяг світової торгівлі зерном становить близько 500 мільйонів тонн на рік, а Україна постачає на світовий ринок понад 12%.

“Ми постачаємо щорічно понад 50 мільйонів тонн. Так от, якщо ми не поставимо це зерно, то це зерно доведеться десь додатково вирощувати і, напевно, з великими витратами. Наприклад, в Австралії або в Саудівській Аравії, де не такий хороший клімат, де потрібен буде додатковий полив, і, відповідно, собівартість вирощування буде набагато вищою”, — сказав Горбачьов.

Крім того, сильно ускладнюються логістичні шляхи в ті країни, куди Україна традиційно збуває свою продукцію: 30% — країни Африки, 40% — країни Азії, і лише 30% — країни Європи. Виходячи з цього президент “Української зернової асоціації” прогнозує виникнення продовольчої інфляції.

“Але якщо розвинені країни, вони просто заплатять за цю продовольчу інфляцію — 10-12%, які будуть, то країни, що розвиваються, вони не зможуть купувати такі коштовності, як кукурудза чи пшениця. І почнеться процес міграції або голоду, який може спровокувати революції, війни. Я думаю, це якраз ті процеси, яких би й домагалася Росія. Але дуже сподіваюся, що країни Африканського союзу зможуть оцінити, яким чином Росія намагається діяти, обмежуючи їх насамперед від вільного доступу до продовольства. І критичну масу країн, які необхідні для ухвалення складних геополітичних рішень хоча б на майданчику тієї ж ООН, буде сформовано, і Росія отримає по заслугах за всі свої дії”, — сказав Горбачьов.

Одним з альтернативних рішень щодо зернової угоди спікер бачить турецькі судна, які могли б перевозити українську агропродукцію.

“Я більш ніж позитивно ставлюся до того, щоб Туреччина дала свої військові кораблі супроводу. Але разом з тим я б запропонував зовсім інший варіант. Наприклад, якби Туреччина дала свої балкери, суховантажі для того, щоб ми туди вантажили якраз зерно, яке буде йти через Туреччину. Я не думаю, що в Росії вистачило б духу атакувати турецькі суховантажі. Тим паче що Туреччина вона набагато більший господар Чорного моря, ніж Росія, має сильніший флот. І я впевнений, що Туреччина технічно могла б забезпечити таку безпеку”, — вважає Горбачьов.

Горбачьов також нагадав, що Україна сформувала великий фонд для страхування суден, які будуть експортувати зерно.

“Уже проголосовано в першому читанні фонд на 20 млрд гривень. І наскільки я знаю, зараз Міністерство інфраструктури веде переговори з деякими судновласниками про технічні деталі. Це компенсація в разі, якщо така знадобиться, і про маршрути, якими суднами можуть іти. І я дуже сподіваюся, що міжнародна спільнота, розуміючи всю складність процесу, знайде той важіль впливу на країну-терориста для того, щоб світ і надалі отримував продовольство, у бідних країнах було менше голодних, а в забезпечених країнах люди не думали, як витратити свої гроші, і не переймалися про те, що в них буде завтра”, — сказав він.

Читайте також: Робота “зернового коридору” — під питанням: як Україна намагається знайти вихід із ситуації (ВІДЕО)

Нагадаємо, зберігати “зерновий коридор” у співпраці лише з ООН і Туреччиною без гарантій безпеки від РФ значно складніше. Таку заяву зробив віцепрем’єр-міністр із відновлення України — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков.

Прямий ефір