“Сняться дуже часто ночами ці тіла”: ідентифікація останків з Ізюмського лісу триває (ВІДЕО)

Масове поховання мирних жителів та українських військовослужбовців було виявлено після деокупації Харківської області в Ізюмському лісі. Багато знайдених там були вбиті під час тортур, обстрілів або померли через ненадання медичної допомоги, коли Ізюмська громада була окупована російськими військами. Загалом на цвинтарі з квітня по серпень 2022 року було поховано 449 людей. Одним із тих, хто допомагав ховати цих людей, був мешканець Ізюма Віталій Боровий, повідомляє FREEДОМ.

Віталій майже 20 років працює у сфері ритуальних послуг. Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, він залишився єдиним працівником на 6 кладовищ Ізюма. Боровий вирішив не виїжджати: сподівався, що українська армія швидко дасть відсіч противникові. Однак за півтора місяця облоги місто було окуповане. Віталій розповідає, що з того часу він не мав вихідних. Цілими днями займався тим, що збирав в Ізюмі останки місцевих жителів. У перші тижні закінчились труни. Морг не працював: не було електрики.

“Місто було реально завалене трупами, вони лежали й на пішохідному мосту, над дорогою, просто були присипані землею, бур’яном, навіть були такі, що просто лист шиферу на них поклали, щоб собаки не тягали”, — розповів наглядач цвинтаря Віталій Боровий.

“Місце болю, горя та скорботи” — так позначений в Ізюмському лісі майданчик масового поховання людей, які загинули в місті під час російської окупації. Він розташований на в’їзді до Ізюма, на околиці одного з міських цвинтарів. Це єдине місце, де російські війська навесні минулого року дозволили поховання. У перші дні після деокупації Ізюма пошукова група експертів виявила тут тіла українських військовослужбовців, але більшість похованих — мирні жителі.

“На це місце привезли 23 тіла наших військових — хлопців, які загинули, захищаючи місто Ізюм. Ми з подивом зрозуміли, що тут поховано не лише наших військових, а ще й цивільних людей”, — каже уповноважений з питань осіб, які зникли безвісти за особливих обставин, Олег Котенко.

Як згадує доглядач цвинтаря, у перші дні повномасштабного вторгнення через обстріли російською авіацією в Ізюмі гинули цілі родини. Однією з перших загинула сім’я з 9 осіб: в їхній будинок прямим наведенням влучила авіабомба.

“Люди зібралися у приватному будинку з багатоповерхівки, усі були в цьому будинку, і саме авіабомба — там і фундаменту не залишилося. Коли тіла шукали — знайшли рештки: руку, ногу, ще щось позбирали”, — згадує доглядач цвинтаря Віталій Боровий.

Ідентифікацію тіл Віталій вів у журналі. Якщо при собі у померлих були документи, то на хресті писав прізвище, ім’я, дати народження та смерті. Якщо документів не було, просто фіксував могилу номером, вказуючи стать та приблизний вік. Остання позначка у журналі Віталія йде за номером 455.

“Де людину знаходили — писали: або на проспекті, або ось у міському парку невідомого чоловіка знайшли, його присипали землею просто”, — продовжує Віталій Боровий.

Прямо на цвинтарі російські окупанти встановили військову техніку: танки та гармати. Дуже часто, як розповідає Віталій, доводилося працювати під обстрілами. Багато разів його команда була змушена ховатися у свіжовириті ями, щоб убезпечитися від снарядів та уламків. Нині цвинтар порожній, але досі Віталія переслідують спогади, як доводилося ховати людей під прицілом автоматів.

“Воно як спазм тебе стискає, дивишся: вони тут стоять, ходять, жеруть, п’ють — і просто спазм ненависті… Ну за що людей?.. Ой, а сняться ночами, сняться дуже часто ночами ці тіла”, — зізнається наглядач цвинтаря.

Після ексгумації 449 тіл криміналісти виявили у 50 похованих сліди насильницької смерті. Це зв’язані за спиною руки, мотузки на шиях, прострілені голови, зламані ребра та шиї. У Харківській обласній прокуратурі повідомили, що на сьогодні ідентифікували 232 тіла, 57 залишаються невпізнаними, щодо 58 встановлюють анкетні дані.

“Щодо 91 людини зараз триває процес проведення судово-молекулярних, генетичних експертиз. Процес ускладнений тим, що в останках, що перебували в землі, відбулися гнилісні зміни. З відібраних матеріалів буває неможливо за кілька місяців виділити ДНК-матеріал, тому процес повторюється. На жаль, такі ситуації трапляються, що доводиться кілька разів відбирати в тілах, які були ексгумовані, ці ДНК-матеріали, оскільки матеріал не завжди є придатним”, — прокоментував спікер Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко.

Процес ідентифікації тіл триває. За даними прокуратури, Ізюмський ліс залишається місцем наймасовішого поховання загиблих під час російської окупації в Харківській області. Досі міські морги у Харкові та області переповнені тілами жертв російської армії. Над їхнім упізнанням працюють експерти з усіх областей України.

Читайте також: Край сильних і відважних: Ізюм відновлюється після деокупації (ВІДЕО)

Нагадаємо, саме в Ізюмському лісі було знайдено тіло дитячого письменника Володимира Вакуленка, якого навесні 2022 року викрали російські військові. Понад пів року члени сім’ї, волонтери та правоохоронці шукали його серед живих та мертвих. Тільки наприкінці листопада батькам офіційно повідомили, що сина було вбито, його тіло знайшли серед масового поховання в могилі № 319. На церемонію прощання, що відбулася 6 грудня, приїхали рідні та близькі Володимира Вакуленка, його земляки та односельці, побратими та письменники.

Читайте також: У росіян є реваншистські настрої повернути собі Ізюм, можливо, дійти до Слов’янська, — військовий аналітик