Швеція — голова у Раді Європи: що це означає для України, обговорюємо з експертами

З 1 січня головування у Раді Європейського Союзу перейшло від Чехії до Швеції. В уряді країни зазначають, що розуміють історичне значення сьогоднішніх подій для всього ЄС. Адже в самому центрі Європи зараз відбувається жорстока війна, яка відбивається на політиці більшості країн світу, тобто за межами континенту.

“Швеція приймає головування у Раді Європейського Союзу під час найсерйознішої безпекової кризи з часів Другої світової війни. Проблеми, які стоять перед ЄС, можуть бути серйознішими, ніж будь-коли раніше. Це вимагає рішучості”, — заявив у своєму зверненні з нагоди початку шведського головування прем’єр-міністр країни Ульф Крістерссон.

В уряді Швеції заявили, що розуміють: Україна бореться за своє виживання як нація, а також за безпеку та життя своїх громадян. І їй треба допомагати — це питання виживання не лише для України.

“Війна матиме вирішальні наслідки для шведського президентства. У деяких аспектах ми точно знаємо, що це буде збереження європейської єдності у нашій підтримці України; розширення економічної, гуманітарної та військової допомоги Україні; продовження об’єднання країн та ресурсів для відновлення України; охорона міжнародного права; вимога відповідальності; та ретельне спостереження за прогресом України як країни-кандидата. … Під час свого головування Швеція буде готова діяти швидко та рішуче”, — заявив Крістерссон.

“Швеція бере на себе головування в Раді ЄС у вирішальний час”, — заявила голова Європейської комісії Урсула Фон дер Ляєн.

Вона наголосила, що підтримуватиме Швецію, адже її головування буде вирішальним у підтримці України щодо війни, яку розпочала Росія.

“Ваше лідерство буде вирішальним для збереження нашої єдності на підтримку України”, — зазначила президент Єврокомісії.

Незабаром, 3 лютого, у столиці України має відбутися саміт “Україна — ЄС”, на який офіційний Київ також покладає великі надії.

“Цей саміт чітко свідчить, що Росія — це вже минуле для Європи, а Україна — це і сучасне, і майбутнє для Європи. І все робитиметься для того, щоб Україна якнайшвидше була інтегрована до Європи: і фінансово, і економічно, і з погляду транскордонності, і військової солідарності”, — сказав радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.

Київ розраховує на те, що головування Швеції в Раді ЄС позначиться початком переговорів про вступ України до Європейського Союзу і “послужить рушійною силою постійної всеосяжної підтримки України з боку європейської спільноти”. Так заявив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.

Під час телефонної розмови з державним секретарем у справах ЄС Крістіаном Даніельссоном він також обговорив подальшу інтеграцію України у внутрішній ринок ЄС та запровадження необхідних для цього реформ. Досвід Швеції у цій сфері для нашої країни особливо цінний, наголосив Жовква.

Швеція очолюватиме Раду ЄС до 30 червня 2023 року, після чого повноваження голови передадуть Іспанії. Про те, якими стануть ці півроку для України та Євросоюзу, журналісти FREEДOM обговорили з народними депутатами та політичними експертами.

Євгенія Кравчук, народний депутат України

— Важливо, що саміт “Україна — ЄС” пройде не у Брюсселі, як це планувалося до цього, а у Києві. Це теж сигнал, що Європейський Союз серйозно налаштований на співпрацю з Україною та бачить її членом Європейського Союзу. Звичайно, нам ще потрібно буде ухвалювати закони, але нам треба розпочати офіційні переговори щодо вступу. І це, я сподіваюся, станеться вже цього року.

Спершу, треба сказати спасибі за те, що робила Чехія. Швеція також допомагає Україні. Чому добре, що країна, яка так позитивно налаштована до України, головуватиме? Це означає, що ми зможемо справді порушити питання так, як президент Зеленський уже поставив — нам не потрібно чекати до жовтня, наприклад, щоб перевірили, як Україна справляється з вимогами вступу. Ми вже їх виконали і хочемо, щоб прогрес був зафіксований раніше й у першому півріччі, і щоб ми вже рухалися за наступними планами чи наступними законами, які потрібно ухвалити Україні.

Також треба розуміти, що Європейський Союз допомагає і як організація — він виділив гроші на військову допомогу, що ніколи не робив до цього. Тобто Європейський Союз якраз порушив свої правила у позитивному плані. НАТО, як організація, допомагає лише на рівні розвідки, а також допомагають окремі країни Альянсу.

Богдан Ференс, експерт з міжнародних відносин

— Я думаю, що нам найбільше потрібна збалансована та монолітна позиція всіх країн членів Європейського Союзу. Завдання Швеції чи країни, яка головує, збалансувати всі позиції та знайти компромісне рішення для того, щоб, наприклад, точкові питання чи питання стратегічного значення вирішувалися дуже швидко. У цьому головне завдання Швеції. Тому сподіваємося, що підтримка у контексті Європейського Союзу та країн-членів далі лише поглиблюватиметься, бо, в принципі, всім зрозуміло, що, на жаль, війна затягується.

Ключовою у контексті стримування агресора є підтримка України у військовому та фінансово-економічному аспектах. Це також дуже важливо. Тому роль Швеції — задавати тон як країни, яка має дуже тривалу історію демократичних перетворень і де все-таки люди почуваються вільними. Це одна з найбільш країн з розвиненою економікою, і вона задаватиме тренд для інших країн, щоб вони консолідовано підтримували Україну. Я скажу, що це буде непросто.

Деякі країни, особливо у контексті санкційної політики, інших питань, які стосуються України, не завжди підтримують усе це. Угорщина, може, хтось ще використовуватиме своє право вето. Але знову ж таки є чітке розуміння, що відсутність монолітності країн Європейського союзу грають на руку Росії, а цього в жодному разі не можна допускати.

Надія на новий уряд Швеції, тому уряд був сформований соціал-демократами. Наразі відбулися зміни. Прем’єр-міністр представляє консервативну партію. Але я не думаю, що генеральна лінія у зовнішній політиці Швеції змінюватиметься. Там є ультраправа партія “Шведські демократи”, і вони не входять до коаліції, але від їхньої позиції залежить внутрішньополітична система Швеції. Вони є дуже складними політичними партнерами і можуть виступати проти надання Україні підтримки проти інтеграції країни до Європейського Союзу та проти надання військової допомоги.

Головування Швеції у Раді Європи не зовсім буде пов’язане з постачанням озброєння. Це будуть більше питання політичної підтримки та кандидатського статусу України, а також підготовки нашої країни до вступу до Європейського Союзу. Я прогнозую, що ми в лютому-березні почнемо просити у наших європейських партнерів надання можливості вести переговори щодо вступу до Європейського Союзу. Тут політична підтримка буде дуже важливою.

Після того, як ми отримали кандидатський статус, Європейська комісія підготувала сім чітких завдань, які ми мали виконати. І в принципі наш уряд оголосив наприкінці 2022 року, що ми з усім впоралися. Наразі питання постає в тому, як проаналізують це всі наші європейські партнери. Чи дадуть нам зелене світло для того, щоб почати наступну фазу переговорного процесу? Це дуже важливо. І тут я маю певні сумніви, що консервативний прем’єр Швеції буде дуже зацікавлений в інтенсифікації цього процесу. Знову ж таки, є прем’єр Швеції, а є позиція країни, зовнішня політика, яка, я сподіваюся, не кардинально змінюватиметься, якщо порівнювати з попереднім урядом.

Те, що стосується озброєння, це все-таки більший формат “Рамштайну”. Це той формат, який дозволяє комунікувати вже з військовими відомствами та з міністрами оборони країн не лише Європейського Союзу, а й наших західних партнерів. І такий елемент комунікації, який був продемонстрований, може мати позитивні результати, бо він ілюструє, що ми, в принципі, країна, яка не на словах близька до Заходу, але ми вже є частиною Європи, яка протистоїть російським нормативам. Тому сподіватимемося, що цей елемент комунікації дозволить під час фізичного спілкування з міністрами оборони західних країн посилити, поглибити співпрацю та розширити список озброєнь, які постачаються чи поставлятимуться Україні.

Андреас Умланд, аналітик Стокгольмського центру дослідження Східної Європи

— Для Швеції саме Україна буде головною темою президентства у Європейському Союзі. Зрозуміло, що основну діяльність Швеції буде спрямовано на організацію підтримки України. Я думаю, наступного місяця найгострішими питаннями буде саме організація допомоги, створення координаційного центру, координація різних донорських організацій. Ну і, звісно, військова підтримка. Швеція, як відносно маленька країна Заходу, також зробила значний внесок, різко збільшила свою військову допомогу для України. І можна розраховувати, що Швеція всіма силами сприятиме підтримці України у наступні півроку.

Тепер усі умови та план дії зрозумілі. Раніше завжди був такий мінус у відносинах України з ЄС: мета угоди про асоціацію без усіх цих переговорів була незрозумілою. І була така відмазка з боку Європейського Союзу щодо перспективи членства. Тепер це питання вирішено. Є кандидатура України для вступу до Європейського Союзу. І тепер Україна має просто виконати умови.

Після виконання умов розпочнеться так зване відкриття статей. Тоді Україна вестиме окремі переговори щодо різних областей. Це звичайний, тривалий процес для Європейського Союзу. Наразі все залежить від України, м’яч на її стороні поля.

Читайте також: Два ключові питання саміту Україна — ЄС озвучив політолог