Місто Авдіївка Донецької області перебуває під масованими ударами російської артилерії та авіації.
За останні кілька днів противник розпочав спроби штурмувати місто з метою його оточення. Сили оборони України успішно стримують ворога.
Бойова обстановка на Авдіївському напрямку
Російські війська активізували штурми Авдіївки вранці 10 жовтня, вони почали масований обстріл міста. Після цього три батальйони за підтримки танків і броньованих машин спробували наступати на Авдіївку, Тоненьке і Первомайське. Бої навколо міста досі не припиняються. Сили оборони України утримують свої позиції.
Приміром, 15 жовтня в зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) “Таврія” на Авдіївському напрямку армія РФ за підтримки авіації вела безуспішні штурмові дії в районах населених пунктів Авдіївка, Керамік, Степове, Тоненьке, Сіверне Донецької області. Тут українські воїни відбили понад 15 атак ворога.
Речник Об’єднаного прес-центру Сил оборони Таврійського напрямку Олександр Штупун наголосив, що РФ хоче здобути бодай якусь знакову перемогу на фронті, тож російська армія активно взялася штурмувати Авдіївський напрямок. Він зазначив, якщо раніше російські окупанти не розглядали Авдіївку як щось значне в плані успіху на полі бою, то зараз це — максимум, на що в них вистачить сил.
При цьому, як заявив глава Офісу президента України Андрій Єрмак, армія РФ під час наступу в районі Авдіївки використовує фосфорні бомби.
“Багато сил росіяни кинули на цей напрямок. Використовують фосфор, хочуть закидати все навколо своїм м’ясом… У РФ не цінують своїх людей — вони роблять ставку на кількість. Наша сила – в якості та єдності. І в холодному розрахунку наших потреб для того, щоб знищити противника. Продовжуємо боротися за майбутнє нації щодня. Усі разом”, — написав Андрій Єрмак у своєму Telegram-каналі.
Тим часом, аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Путін, імовірно, намагається знизити очікування значного просування Росії навколо Авдіївки на Донеччині. Так, в інтерв’ю російському державному телебаченню диктатор заявив, що армія РФ веде “активну оборону” на Авдіївському, Куп’янському та Запорізькому напрямках.
Експерти впевнені, що характеристика Путіним російських наступальних операцій під Авдіївкою як “активної оборони”, а не “активних бойових дій” може бути спробою зменшити очікування значного російського просування.
“Російські війська навряд чи здійснять значні прориви або відріжуть українські сили в населеному пункті в найближчій перспективі, а потенційні масштабні просування, імовірно, потребуватимуть значного та довготривалого залучення особового складу й матеріальних засобів”, — йдеться у звіті ISW.
У ISW додали, що російський медіапростір також стримує свій початковий оптимізм щодо перспектив російських наступальних операцій навколо Авдіївки.
Читайте також: Росіяни штурмують Авдіївку — що відбувається в місті, показала кореспондент FREEДОМ (ВІДЕО)
Думки експертів
Про поточну ситуацію в Авдіївці та перебіг бойових дій у районі цього населеного пункту в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:
- Віталій Барабаш, начальник Авдіївської міської військової адміністрації;
- Микола Маломуж, генерал армії України, керівник Служби зовнішньої розвідки України 2005-2010 рр.;
- Владислав Селезньов, військовий експерт;
- Сергій Цехоцький, майор, офіцер 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.
ВІТАЛІЙ БАРАБАШ: Російські війська під Авдіївкою “здулися”
— Ситуація в Авдіївці починає ставати цікавою і навіть смішною. Росіяни їхали всі, мовляв, візьмемо все і реально “здулися”, бо дві останні доби ми бачимо, що суттєво знизилася кількість обстрілів по території громади.
Навіть Генеральний штаб підтверджує у своїх зведеннях, що кількість штурмових дій знизилася в рази. Ну, всі приїхали.
Але в них є ще потуги, не без того, звичайно. Сказати, що все в нас лайт, такого немає. Але штурмових дій — якщо кілька днів тому їх було кілька десятків, то зараз близько 15 на день. Це не 50-60, як було 10-11 жовтня. Кількість авіації, що працює, реально менша: за минулу добу ракетних ударів було всього шість. Максимальна кількість ударів по Авдіївці — 31.
По позиціях ЗСУ, звісно, все одно триває ще доволі активна стрільба. Не можна сказати, що там усе взагалі спокійно, бої йдуть і вдень, і вночі. Наші дають серйозну відповідь.
Десь бачив аналітику, що начебто вперше за повномасштабну війну кількість робіт артилерії нашої перевищує ворожу. Я зараз, чесно кажучи, не знаю, наскільки це справді так, але те, що наші працюють і працюють багато, це правда. Нічого у РФ не вийшло.
Тобто, вони всі вже самі зрозуміли, що це за “спецоперація”. Смислового навантаження від неї немає. Вони “поклали” там сотні одиниць техніки, тисячі особового складу, а “вихлопу” — нуль. Позиції як були контрольовані Збройними силами України, так і залишаються, лінія оборони як стояла, так і стоїть.
Ну, важко ще на фронті, реально важко. Плюс погодні умови, вже скоро зима, холодно. Але найголовніше, що хлопці й дівчата все витримали, вистояли. І зараз дійсно вже є з того боку інформація, що вони вже навіть це підносять, що вони в обороні.
МИКОЛА МАЛОМУЖ: ЗСУ під Авдіївкою ведуть успішні маневри
— Те, що Путін декларував на всіх форматах буквально в останні дні, фактично не спрацювало. Тому поставив завдання п’ять днів тому наступати на кількох напрямках. І Авдіївка є одним з основних об’єктів наступу. І конкретно поставлено завдання захопити Авдіївку і далі рухатися клином по Донецькій області.
Це великі угруповання, кілька десятків тисяч військових. Вони сконцентрувалися на Авдіївці з півдня і півночі. Тому просування російських військ у певних ситуаціях було.
Ми маневруємо, але в нас дуже потужні укріплення там ще з 2014 року, є хороші висоти. Коксохімічний комбінат — це один з об’єктів дуже потужного захисту. Тому йде зараз завдання не тільки відбити ворога, а й знищити резерви.
З одного боку, завдання ворога — захопити місто і показати результат. Але в цій же ситуації велика концентрація військ, насамперед, тих мобілізованих і техніки — це об’єкти для наших ударних груп, для ракетних систем, гаубиць, танків, батарей і, звичайно, наших воїнів.
І тому знищення кожного дня до тисячі людей уже протягом п’яти днів іде, ще поранених стільки ж, навіть більше. Знищено дві бригади, це величезна кількість.
Тим паче, щодня 26-40 танків у цьому ж стратегічному напрямку. Такого ніколи не було навіть по всій ширині фронту — за день по 12 тисяч кілометрів. А якщо весь фронт беремо, то 56 танків і БТР 60-70, ну і, звичайно, іншої техніки. Тому це друга складова.
Приблизно 10 днів тому Путін, Шойгу і Герасимов розробили систему, але вже контрнаступу, як вони сказали, по всьому фронту і за чіткими визначеними напрямками. Це Авдіївка, Куп’янськ, Бахмут, Работине. Було завдання саме кинути всі сили, які є у російської армії. І Герасимов особисто заявив, що це був успіх. Але перелому не тільки не відбулося, а ми за низкою напрямків рухаємося дуже потужно і дуже системно знищуємо резерви.
Тому відчувається осінній провал. Більше зібрати сил з підготовленою військовою технікою, озброєнням у Росії точно немає можливості. Так, вони проводять мобілізацію, але це молоді військові, які не мають ні мотивації, ні підготовки, ні часу, ні бажання. Тому це “гарматне м’ясо”.
Я думаю, зараз саме вони ще будуть намагатися атакувати і Авдіївку, і Куп’янськ, і тримати Бахмут. І сьогодні, і вчора вони працюють саме по Работиному. Утримати вузол, особливо комунікації, тому що дві третини озброєння надходять до запорізького угруповання через цей коридор. Ось цю систему ми зараз відпрацьовуємо за чотирма напрямками. Це провал усієї російської армії.
ВОЛОДИСЛАВ СЕЛЕЗНЬОВ: Динаміка бойових дій під Авдіївкою буде продовжуватися
— Безумовно, росіяни задіяли величезну кількість людських, матеріально-технічних ресурсів для того, щоб зломити опір міста-фортеці Авдіївки для того, щоб кардинально змінити розстановку сил і засобів на цій ділянці фронту. Адже вони все ще живуть у парадигмі, що їм вдасться за допомогою своєї технічної переваги, за допомогою переваги в особовому складі вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей.
Адже саме під цим прапором РФ починала в лютому минулого року так звану “спеціальну військову операцію”.
До моменту свого наступу вони накопичили чималу кількість ресурсів, зокрема, підрозділів першої гвардійської танкової армії Збройних сил РФ, які були переміщені на цю ділянку фронту з Куп’янського напрямку. Очевидно, що ворог має досить серйозну кількість сил і засобів, але абсолютно не хоче враховувати наступний дуже важливий фактор: українська армія непогано обізнана в плані розвитку цієї інформації.
Тому всі спроби ворога атакувати на тих чи інших ділянках фронту насамперед впираються в ефективну бойову роботу українських артилеристів. Добре відомо, що до 90% російських втрат — це результат ефективно бойової роботи української артилерії та українських ракетників.
Цілком очевидно, що Авдіївка — це не другий Бахмут, хоча певні передумови є. Подивимося на карту бойових дій і, скажімо так, певні паралелі проводити можна.
З початком довготривалої, фактично 10-місячної облоги Бахмута ворог також мав можливість тримати наш гарнізон на території цього населеного пункту в повному оточенні. Певною мірою така ж картина промальовується і в районі Авдіївки.
Але ворог абсолютно не враховує такого: з 2014 року тривають запеклі бойові зіткнення в районі Авдіївки. Ми всі добре пам’ятаємо період січня, лютого, березня 2015 року, коли ворог робив просто колосальні за обсягами спроби зламу опору українських захисників. Добре пам’ятаю бої в районі авдіївської “промки”.
Все це закінчилося тим, що ситуація була зафіксована на багато років. І всі ці роки українські Сили оборони не витратили даремно. Були створені дуже серйозні, укріплені рубежі, оборонні позиції, були створені бетоновані лінії окопів, довготривалих вогневих точок.
Саме зараз вони служать нам основою і тим самим фундаментом, який дає нам змогу щоразу відбивати всі спроби противника змінити ситуацію на полі бою. Тому конфігурація сил, яку ми спостерігаємо на карті, певною мірою відповідає тим подіям, які ми спостерігаємо протягом 10 місяців під час запеклих боїв у районі Бахмута.
У противника в районі Авдіївки немає шансів реалізувати той самий план а-ля Бахмут, це абсолютно очевидно.
СЕРГІЙ ЦЕХОЦЬКИЙ: РФ намагається захопити Авдіївку і кидає свої війська на забій
— На сьогоднішній день видно переміщення і перегрупування противника, ну і вони щось затівають. Вони здійснюють штурми, ведуть артилерійські дуелі з нами.
Але намагаються стріляти не так часто. Видно, що відчувають артилерійський голод, уже це відчувається. Та робота в тилу, яка проводиться, позначається на результатах. І штурми все одно ведуться. Весь цей період обстріли не такі інтенсивні, як були в перші дні, але все одно ведуться.
Вони змінили тактику своїх дій. На сьогодні вони залишають техніку за 10-12 кілометрів від точки, де безпосередньо відбуваються бої. Те, що ми спалили і знищили велику кількість бронетехніки, позначилося на діях російських військ.
Ще вчора, навіть позавчора вони підвозили особовий склад на поле бою на “Уралах”. Тобто, фактично возили “гарматне м’ясо” на забій. “Урал” — абсолютно незахищена техніка, яка прострілюється стрілецькою зброєю. Зараз вони вже цього практично не роблять.
Тільки на нашій ділянці було знищено понад 30 одиниць важкої техніки. Це включає в себе танки, бойові машини піхоти, бойові машини десанту. Це те, що підтверджено. А на всій ділянці цього напрямку знищено техніки набагато більше.
Що стосується втрат у живій силі, то вони йшли спочатку підрозділами, мало не ротою в одному місці. Для нас так тільки легше і простіше їх знищити, ніж коли за одним ганяємося, намагаючись його ліквідувати. А коли вони групою збираються, то артилерійський постріл і все.
Зараз вони вже змінили тактику, вже більш дрібними групами пересуваються, але все одно ми їх вираховуємо і знищуємо.
Тут вони намагаються хоч щось захопити, показати своєму суспільству і всьому світові, що взяли Авдіївку, але я не знаю, якими треба бути нелюдями, щоб так от свою армію кидати “на м’ясо”. Усе те ж саме, що було в роки Другої світової війни, коли воювали з фашистською Німеччиною. Також кидали військових “на м’ясо”.
Читайте також: Бої біля Авдіївки не припиняються ні на хвилину третю добу, так масовано росіяни ще не наступали, — Барабаш