Вчора о 21:55
У Російській Федерації набирають обертів антисемітські акції та єврейські погроми, які почалися після старту наземної операції Ізраїлю в секторі Газа. Особливо сильно це проявляється на Північному Кавказі, де переважає мусульманське населення.
Військову операцію Тель-Авів проводить у відповідь на атаку бойовиків терористичної організації ХАМАС 7 жовтня, унаслідок якої загинуло близько півтори тисячі осіб. Терористичний акт засудив практично весь цивілізований світ. Однак у Росії, яка вже стала країною-ізгоєм, перші два дні після початку війни високопоставлені чиновники взагалі мовчали.
Антисемітські акції в Росії
Після теракту Ізраїль тривалий час не розпочинав анонсовану наземну операцію, і обмежився тільки обстрілом сектору Газа. Повноцінна бойова операція розпочалася 27 жовтня, тобто, майже через три тижні після удару ХАМАСу по Ізраїлю.
Незабаром у низці міст РФ почалися стихійні антисемітські акції та облави. Так, 28 жовтня в Карачаєво-Черкесії лунали заклики виселити з республіки всіх євреїв.
У столиці сусідньої Кабардино-Балкарії місті Нальчик вандали підпалили недобудований єврейський культурний центр. Також на стіні невідомі написали “смерть яхудам”. “Яхуд” арабською означає “єврей”.
29 жовтня розлючений натовп захопив міжнародний аеропорт у Махачкалі (Дагестан) у пошуках євреїв, які нібито прибули на літаку з Ізраїлю. Деякі дагестанці були з прапорами Палестини.
Протестувальники увірвалися в митно-прикордонну зону аеродрому і навіть вибігли на злітно-посадкову смугу. Варто зазначити, що в літаку, який прибув із Тель-Авіва, перебувало лише чотири громадянина Ізраїлю, а всі інші були росіянами.
До ранку понеділка, 30 жовтня, затримано 60 осіб, постраждали 9 правоохоронців, двоє з них у лікарні. Під час заворушень травми дістали понад 20 осіб. А глава Дагестану Сергій Меліков заявив, що “прощення не буде нікому”, звинувативши в усьому “зрадників і бандерівців”.
За інформацією The Guardian, заворушення, найімовірніше, були спровоковані повідомленнями в Telegram, у яких ішлося про те, що того вечора прибуде літак із Тель-Авіва з біженцями з Ізраїлю. До того ж, поліція не відреагувала, коли протестувальники увірвалися до головного терміналу аеропорту та увійшли в заборонені зони.
Напередодні ввечері натовп зібрався біля готелю “Фламінго” в іншому дагестанському місті Хасавюрт, повідомляє Deutsche Welle. Люди прийшли через повідомлення про те, що в готелі нібито поселили “біженців з Ізраїлю”. Натовп вирішив перевірити, що в готелі немає євреїв, кидав у бік готелю каміння і кричав “Аллах Акбар”. Люди розійшлися лише після того, як поліцейські дозволили кільком із них оглянути готель.
У виданні зазначають, що Росія вустами спікера МЗС РФ Марії Захарової вже звинуватила в провокаціях Україну. Вона заявила, що “злочинний київський режим зіграв безпосередню і ключову роль у скоєнні останнього деструктивного акту”. Захарова звинуватила в підготовці інциденту екс-депутата Держдуми РФ Іллю Пономарьова, який зараз проживає в Україні.
Своєю чергою, ізраїльське видання The Times of Israel процитувало президента Росії Володимира Путіна, який звинуватив західні та українські спецслужби в “провокаціях” у Махачкалі. І що нібито цей конфлікт “вигідний США і його сателітам, і що саме вони є бенефіціарами світової нестабільності”.
Надзвичайний і повноважний посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський зазначив, що не має інформації, яка могла б підтвердити слова Путіна про те, що антисемітські погроми в Росії — це нібито організували західні спецслужби та агентура України.
“Я не можу сказати, хто стоїть за цим, тому що у нас немає всієї інформації. Але це вкрай небезпечна ситуація і вкрай небезпечна тенденція. Тільки за останні дні на Кавказі в Росії сталося кілька випадків прояву антисемітизму і абсолютно незрозумілих і не логічних спроб знайти ізраїльтян там, де їх немає, і бути не може. Зрозуміло, що за цим хтось стоїть. Зрозуміло, що це не сталося абсолютно стихійно. Хто за цим стоїть і навіщо? Я думаю, що ми пізніше зможемо дати відповіді на ці запитання”, — сказав посол.
Варто зазначити, що антисемітизм не є новим явищем для Росії. Він активно культивувався в Радянському Союзі після Другої світової війни поряд із шовінізмом. Після розвалу СРСР Росія так і не приєдналася до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, а російська пропаганда використовувала цю тему радше для посилення наративу про “героїзм” Червоної армії.
Саме керівництво РФ не раз робило антисемітські заяви. Зокрема, у червні поточного року Путін назвав президента України Зеленського “ганьбою єврейського народу”, апелюючи до “неонацистів — послідовників Гітлера” в Україні. У вересні він заявив, що під час Другої світової війни українські націоналісти в західних регіонах України нібито вбили 1,5 млн євреїв. А міністр закордонних справ Сергій Лавров у січні цього року порівняв США і європейських союзників, які підтримують Україну, з діями Гітлера проти євреїв, прирівнюючи останніх до росіян.
На думку експертів, Росія могла розраховувати, що проблеми Ізраїлю призведуть до ослаблення підтримки України. Крім цього, російська пропаганда йде в ногу з владою, підтримуючи наратив про нібито провину країн Заходу в ескалації на Близькому Сході. Пропагандисти також просувають думку про те, що через війну ХАМАС проти Ізраїлю Україна йде зі світових трендів.
“Це більш зручний випадок, який би вони спробували використати в пропагандистських цілях для того, щоб послабити підтримку Україні. Їхній розрахунок може бути на те, що у зв’язку з тим, що в Ізраїлю зараз проблеми, тому і США, і європейці повинні переорієнтуватися і більше допомагати Ізраїлю. Але як ми бачимо на сьогоднішній день, не допомагає це РФ. Оскільки Україна в цей же час отримала і ATACMS”, — зазначив доктор політичних наук, політолог Ігор Петренко.
Читайте також: Провалений тест російської влади на адекватність: антисемітські бунти в Дагестані обговорюємо з експертами
Думки експертів
Про антисемітизм у Росії, причини його виникнення та вплив російської пропаганди в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:
- Сергій Жуков, аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки;
- Аркадій Мільман, дипломат, експосол Ізраїлю в Росії;
- Цві Зільбер, ізраїльський журналіст, головний редактор “Кращого радіо”;
- Елліна Шнурко-Табакова, голова правління громадської організації “Рада з інформаційної безпеки та кіберзахисту”.
СЕРГІЙ ЖУКОВ: Антисемітська тема спливає в Росії вже далеко не перший рік
— Антисемітизм фактично стає частиною державної ідеології РФ, того путінського режиму, який захопив і утримує владу. І антисемітські висловлювання, і жарти з цього приводу, й інші некоректні речі собі дозволяють не просто пропагандисти — дозволяє особисто Путін. Ці тенденції спостерігалися задовго до 7 жовтня 2023 року.
Ми можемо згадати, як Путін неодноразово вказував на етнічне походження президента України Володимира Зеленського, і якимось чином намагався цю тему обігравати для того, щоб його дискредитувати. І, відповідно, російська пропаганда цьому всьому підспівує і далі розкручує цю тему.
Плюс вони активно борються з так званими “націонал-зрадниками”, тобто з тими громадянами Росії, серед яких чимало представників шоу-бізнесу, культури, науки, мистецтва тощо, які були не згодні з розв’язаною проти України війною і покинули територію своєї країни, і частина з яких осіла в Ізраїлі. Вони цю тему теж активно прокачували, показуючи, що євреї — зрадники, і тікають із Росії до Ізраїлю.
Ще хотілося б згадати, що після вбивства Бориса Нємцова російські пропагандистські телеканали і сайти неодноразово вказували на етнічне походження цього російського політика. Вони любили згадувати про його єврейське коріння, яке нібито виправдовувало його вбивство, і нібито пояснювало його непатріотичну, на думку Кремля, позицію.
Тобто, антисемітська тема регулярно спливає в російському пропагандистському дискурсі, і не перший рік. Зараз це тільки все загострюється.
На Близькому Сході дуже складний, тривалий конфлікт, там цілий клубок протиріч. І природно, з одного боку, Росія, розігруючи антисемітську карту, намагається шукати якихось внутрішніх ворогів у самій РФ, а також зовнішніх ворогів. І продовжує цю тему розкручувати, щоб російські громадяни, які чимось незадоволені, завжди могли своє невдоволення переключити, наприклад, на євреїв. Не тільки на українців, не тільки на американців, але ще й на представників цього народу.
Коли Росія проводить антиізраїльську політику, вона намагається заручитися підтримкою або якимись симпатіями мусульманського світу. Це теж гра на розпалювання нових конфліктів у світі та підвищення їхнього рівня, а також на зрив спроб нормалізації стосунків, зокрема, на Близькому Сході.
Адже терористична атака на Ізраїль зірвала переговорний процес, який попередні кілька років тривав для нормалізації стосунків між Ізраїлем і такими державами як Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія тощо. Робилися кроки у встановленні дипломатичних відносин, чого Ізраїль не мав десятиліттями. Це був такий прорив.
І якщо цей процес зупиняється або, навпаки, йде відкат назад, то Росія вважає, що тут програють США, які зацікавлені в мирі на Близькому Сході і в нормалізації відносин між Ізраїлем і арабськими державами.
Звісно, Росія зацікавлена в дестабілізації, і робить вона для цього все можливе, зокрема, спецслужби проводять активні заходи. Так і пропаганда працює за багатьма напрямками.
До речі, російська пропаганда розкручує не тільки ізраїльську тему. Навпаки, там також намагаються максимально посилити вороже ставлення до ізраїльтян у всьому мусульманському світі. І робиться це, зокрема, шляхом заходу російських інформаційних військ у медіапростір Ізраїлю.
Рівень взаємної ненависті та ворожнечі максимально накручується. Пропагандисти і спецслужби РФ намагаються маніпулювати не тільки росіянами, а й громадянами інших країн світу для того, щоб вони один з одним постійно воювали, ворогували. Ну а Росія цю ситуацію намагатиметься використовувати для того, щоб послаблювати тих, кого вона вважає своїми ворогами.
АРКАДІЙ МІЛЬМАН: Путін дав наказ російським чиновникам проводити антисемітську політику
— Кремлівська служба новин “РИА Новости” опублікувала на сайті статтю одного зі своїх коментаторів, який звинуватив ізраїльтян у геноциді. Порівняв із нацистами, заявив, що у них нацистський режим. Загалом, весь потік брехні, який спрямовується на адресу українців, тепер іде і в бік ізраїльтян. Повний антисемітизм.
Росія повністю перетворилася на терористичну державу. Я тут абсолютно згоден із визначенням президента Зеленського. Зараз ми пожинаємо плоди тієї тривалої політики, яка була у західних країн і в Ізраїлю, коли ми потурали агресивним планам Росії.
Це пряма загроза й Ізраїлю, тому що та зброя, з якою палестинські терористи прийшли до нас на територію, була російською. Вони отримали ліцензію у росіян на виробництво автоматів Калашникова. Це, безумовно, провал ізраїльської розвідки — не змогли знищити цей завод, який виробляв ці автомати.
У них були і “Стріла”, і “Корнети”, і інші міномети, і RPG російського виробництва. The Wall Street Journal повідомив, що через російську криптобіржу були переведені десятки мільйонів доларів “Ісламському джихаду” і ХАМАСу.
Путін може пишатися тим, що він підтримує терористів, які вбили, до речі, 16 осіб із подвійним громадянством — Ізраїлю та Росії. Але їм все одно, це їх не цікавить. Дивує мене тільки те, що уряд Ізраїлю жорстко поки що не відповів. Просто він зайнятий війною з ХАМАСом. Закінчиться війна — буде дуже жорстко реагувати на ці випади російського керівництва.
5 вересня Путін на нараді так званого “проекту перемоги” зробив кілька висловлювань, від яких, чесно кажучи, волосся стає дибки. Що робить Путін? Він починає переписувати історію.
По-перше, він уже кілька років стверджує, що це російський народ переміг фашизм. Путін тільки забуває, що понад 25% радянської армії в роки Другої світової війни — це були етнічні українці. І він забуває кількість звань героїв Радянського Союзу, які отримали українці. Путін забуває, що воювали євреї, грузини та інші національності. Путін вважає, що тільки вони перемогли цей нацизм.
По-друге, Путін під час цієї наради оголосив, що 1,5 млн євреїв в Україні вбили українські націоналісти, і нібито навіть солдати СС не могли собі такого уявити. Це не просто перекручення історичних фактів, це психопатично ненормальна інтерпретація історичних фактів.
А тепер робимо стрибок, що він говорив до цього? Що в Україні — неонацисти і західні куратори — це класичний лексикон КДБістів низького рівня. Що поставили на чолі сучасної України етнічного єврея Зеленського з антилюдською сутністю, який нібито прикриває всі злочини нацистів.
Ця канва тепер говорить про те, що й ізраїльтяни тепер нацисти. Це все частина одного мотиву, який Путін намагається вибудувати. І далі він дає сигнал своїм чиновникам почати проводити антисемітську політику. Це нам абсолютно зрозуміло.
Цілком ймовірно, Путін і Росія мають прямий стосунок до ХАМАСу, який вбивав ізраїльських громадян. У нас справа з небезпечним ворогом. Росія — це недруг, і вона повинна понести покарання за ті злочини, які вчинила в Україні. І, напевно, має прямий стосунок до тих злочинів, які зроблені в Ізраїлі.
ЦВІ ЗІЛЬБЕР: Путін як виходець із КДБ не може не бути антисемітом
— Спочатку я хочу кілька фраз сказати про російський імперський антисемітизм. Це була основа російської імперськості, яку сьогодні вони тягнуть зі старої скрині. Так, були криваві погроми, завдяки яким так піднялася Америка. Тому що кілька мільйонів євреїв із Російської імперії тоді емігрували до США. І потім завдяки цьому з’явився Бродвей, з’явився Голлівуд, атомна зброя і багато іншого.
Я просто нагадаю, що імператор Микола II офіційно був головою Союзу Михайла Архангела. Це антисемітська організація чорносотенців і погромників, і він дуже цим пишався. Він завжди носив значок цього союзу. Микола II був затятим антисемітом. Усе це виходило від нього, усе це виходило від влади.
Я ще скажу кілька фраз про російську ліберальну опозицію. Тоді, ще за часів царизму, коли почалися погроми, вона не боролася з погромами. Вони вважали, що погроми — це навіть добре. Толстовці, наприклад, вважали, що розбудять російський народ, той скуштує єврейської крові й підніметься проти царизму.
Народ спробував крові, але проти царизму він тоді не піднявся. Зате потім піднявся один на одного, і почалася громадянська війна, яка забрала десятки мільйонів життів. Ніхто навіть не може порахувати.
У Радянському Союзі це теж нікуди не поділося. Антисемітизм на якийсь час затих, тому що дуже багато євреїв пішли за більшовиків на початку громадянської війни.
Путіну дуже довгий час приписували якісь риси, яких насправді він не має. Нібито він любить євреїв, оточує себе євреями, всі його друзі євреї, і він довіряє тільки євреям. Час від часу ми чули, що в Росії вряди-годи з’явився такий правитель, який благоволить євреям. Я вважаю, що це все не відповідає дійсності, все це маніпуляції і пересмикування.
Путін вийшов із КДБ, це інститут, який втілював у Радянському Союзі політику державного антисемітизму. Тому системно він не може не бути антисемітом.
Дуже скоро в Росії постане питання, хто винен у всьому цьому? Що Київ за три дні не взяли, що влізли в кровопролитну війну, поклали 300 тисяч людей і не змогли нічого захопити. Захопили якісь дуже сумнівні шматочки, зруйнували міф про “другу армію світу” тощо.
Хтось же має бути винним. Звісно, це буде не Путін. А хто завжди і всюди був цапом-відбувайлом? Винні, звичайно ж, євреї. Євреї продали Росію.
Зеленський — єврей, Блінкен — єврей, хтось ще… Можна знайти якісь приклади. На цьому ж побудована вся антисемітська концепція. Вони вибирають кілька єврейських прізвищ, об’єднують їх якоюсь спільною справою. І потім кажуть, що в усьому винні євреї. Євреї розікрали Росію, російську армію, привели свою людину до влади в Україні і, загалом, усі нещастя, неприємності в Росії відбуваються через євреїв.
Антисемітизм у РФ падає на благодатний ґрунт. Російський народ розігрітий, увійшов у такий націоналістичний імперський раж, мовляв, зараз буде створено велику імперію, відтворять великий і могутній Радянський Союз.
Я сам був трохи шокований, тому що раніше все-таки вони тримали себе в руках. І Соловйов (Володимир Соловйов, російський пропагандист, — ред.) завжди любив виступати від імені єврейського народу, від імені жертв Голокосту. Він навіть сказав, що пішов би в ізраїльську армію захищати єврейську державу. Але зараз усе це вже в минулому.
Коли 2014 року Росія почала війну на Донбасі, то в нього в студії почали з’являтися представники так званої “ДНР”, від яких дуже сильно тхнуло антисемітизмом. Вони весь час розповідали про єврейську змову, про те, що євреї хочуть очистити Україну від населення, зробити там новий Ізраїль, ще якусь дику, жахливу маячню, що у всіх просто щелепи відвалювалися.
Мене, до речі, весь час запитують, навіщо прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу розмовляв із Путіним телефоном? Він же розуміє, наскільки це зараз токсично. Заручники — він хапається зараз за будь-яку соломинку, щоб десь домовитися, попросити допомогу, отримати якусь інформацію. Це зараз для Ізраїлю гігантська проблема.
Зауважте, Путін і Нетаньяху не розмовляли телефоном від початку вторгнення ХАМАСу. Путін у Пекіні зустрічався з Сі, а Байден у Єрусалимі зустрічався з Нетаньягу. Для мене це було дуже символічно. І ми бачимо, хто друзі. Війна взагалі все загострює, і все стає ясно. Ми бачимо відразу, хто друзі Ізраїлю, хто нам не друзі, хто нас підтримав першим.
Першим нас підтримав президент України Володимир Зеленський. Ну і потім пішли всі країни Заходу, Євросоюз, Велика Британія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія.
Тому я сподіваюся, що найближчим часом відносини між Ізраїлем і Росією, і Ізраїлем та Україною зазнають серйозних змін. І я думаю, що за всією логікою речей так воно і буде. Я сподіваюся, що найближчим часом ми побачимо Володимира Зеленського в Ізраїлі з візитом. І нейтралітет Ізраїлю, врешті-решт, закінчиться.
ЕЛЛІНА ШНУРКО-ТАБАКОВА: Антисемітизм у РФ зусиллями пропагандистів буде тільки зростати
— Побутовий антисемітизм у Росії завжди був. Я проводжу паралелі з часами погромів. Тому що ця риторика явно має наростаючий ефект, і пробуджує найнижчі почуття у населення країни, природно, спирається не на якусь новину сьогоднішнього дня. Це експлуатація інстинктів, які в нормальній піраміді Маслоу люди зазвичай ховають і вважають непристойним.
А тут уже, можливо, непристойно не сказати щось про євреїв, не обов’язково одразу щось погане: двозначні анекдоти, двозначні жарти в стилі свого президента вже створюють тло. Тому я думаю, що для ще більшої барвистої дружби пропагандистів зі своїм населенням такий побутовий антисемітизм наростатиме і дуже сильно урізноманітнюватиметься.
І тут питання нашого власного психічного здоров’я: наскільки ми хочемо це слухати, наскільки всі громадяни Росії готові це слухати, наскільки хороші і погані росіяни розділяться за тією ж ознакою, або не розділяться? Це вже нюанси. Я думаю, що як тренд, звичайно ж, він буде експлуатуватися.
З іншого боку, союз з Іраном і можливість ще якогось діалогу з Туреччиною, безумовно, залишать Росії та її чиновникам певні поля для дискусії, певні заяви про дружбу і співпрацю проти Ізраїлю. І як би там вони не маскувалися під дружбу з Ізраїлем останні кілька років, я думаю, що, скоріше, це була прагматична позиція Ізраїлю, якому явно не потрібні С-300 в Ірані або ще на якомусь із кордонів.
А для росіян це можливість спертися на якісь верстви ізраїльських громадян, які дивляться російське телебачення і перебувають з ними на “ватній” стороні.
Якщо врахувати, що Росія завжди хоче деконсолідації, розбрату, сварки, то їй теж вигідно закидати приманки про те, що частково “русскій мір” в Ізраїлі теж присутній, і там є мир, дружба, жуйка. Хоча, я думаю, ні.
Що стосується відсутності офіційних заяв від Єврейської автономної області РФ щодо нападу ХАМАС на Ізраїль, я не думаю, що там зібралися найактивніші та найнезалежніші люди. Найімовірніше, вони так само, як і всі інші російські громадяни, вважають за краще мовчати і говорити на кухні. На жаль, ми не можемо оцінити ні величини, ні гостроти, ні температури цих розмов, тому що жодне соціологічне дослідження на території Росії не може бути проведено і не може бути адекватним, професійним і репрезентативним.
Це тільки підтверджує те, що пропагандистська машина, яка клепає як нові смисли, так і використовує старі наративи, старі усталені формулювання радянської пропаганди. Співчуття Ізраїлю було висловлено в такий спосіб, що всі побачили в цьому не співчуття, а щонайменше небажання помітити, що відбувається в тій самій війні з Україною, де гинуть ті ж самі мирні жителі, про яких йшлося у прив’язці до Ізраїлю і Палестини.
Читайте також: За антисемітським погромом в аеропорту Махачкали стояли російські спецслужби, було кілька завдань, — Закаєв
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
