Шлях від 50 тис. касок: ставлення до допомоги Україні політиків та громадян Німеччини прокоментував Мелле

До повномасштабного вторгнення російська агресія проти України сприймалася у Німеччині як місцевий конфлікт. Колишня канцлерка ФРН Ангела Меркель ніколи не приймала анексію Криму, порушення міжнародного права та українських кордонів, як, загалом, і політичний клас. Але вступити у відкриту конфронтацію з диктатором Путіним тоді ніхто не наважувався. Про це у прямому ефірі телеканалу FREEДОМ сказав директор Діалогового офісу із цивільного співробітництва зі Східною та Південно-Східною Європою Штефан Мелле.

“Це було не лише в Німеччині, це було в усьому ЄС та навіть у США. Тобто тішили себе надією, що можна якось у майбутньому домовитися чи заморозити тощо”, — нагадав він.

Ставлення до російської агресії змінилося в Німеччині вже з новим канцлером — після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Як зазначає гість ефіру, трансформація відбулася не лише у сприйнятті політиків, але й, найбільшою мірою, суспільства. Головна причина — страшні кадри жертв та руйнувань, а також розуміння, що Путіну не потрібний мир.

“Я думаю, що Шольц хотів би, щоб якнайшвидше було перемир’я, мир і таке інше. Але вони розуміють, що немає для цього іншої сторони. І водночас війна йде дуже конкретно, дуже страшно. І ці кадри з фронту, де щодня вбивають сотні людей, і багато міст та сіл повністю зруйновані. Це, звичайно, просто реальність, яку ніяк не нівелювати”, — зазначив Мелле.

Він наголосив, що Німеччина за час повномасштабної війни РФ проти України пройшла великий шлях від надання Києву 50 тис. касок, що вважалося значною допомогою, до постачання летальної зброї. Однак недостатнього для того, щоб “реально змінити для України ситуацію на краще”. З одного боку, як пояснює Мелле, причина полягає в тому, що німецькі запаси та оборонний комплекс не готові до викликів такої війни. З іншого боку, в Німеччині, як і раніше, сподіваються, що Україна якось впорається.

“Тут є і практичні моменти, що цьому заважають, і політичні. Все ще намагаються обійти власну участь, сподіваються, що Україна якось упорається. Поставлятимуть, що є, а є не так багато. Все, що вже дали, забирається у Бундесверу, який і так не сильна армія, хоча може мати інакший вигляд. Я думаю, справді, після Другої світової війни у всіх було відчуття: більше ніколи, ми винні, ми почали, ми не хочемо більше бути у світі агресором, ніколи не хочемо взагалі вступати у війну в Європі. Тобто країна емоційно не була підготовлена. Це насправді не змінюється особливо. У політичному класі є багато тих, хто розуміє, що зараз треба рішуче діяти. Але серед населення цих голосів є набагато менше: напевно, половина наполовину. Є прошарки, які кажуть, що не варто, це далеко, а Путін — страшний небезпечний диктатор, і краще нам з ним ніяких справ не мати”, — пояснив Штефан Мелле.

Читайте також: Соціал-демократи Німеччини визнали помилковою свою політику щодо Росії — подробиці від дипломата

Нагадаємо, канцлер Німеччини Олаф Шольц на з’їзді Соціал-демократичної партії заявив, що його країна має бути готовою ще більше допомагати Україні, коли інші країни “ослабнуть”.