У Молдові може відбутися референдум про вступ країни до Європейського Союзу — з такою ініціативою виступила президентка Майя Санду. Тим часом РФ посилює операції зі дестабілізації ситуації в країні, стверджують в американському Інституті вивчення війни. Експерти попереджають, що Кремль може використовувати інформаційні вкидання як виправдання можливої агресії, інформує FREEДОМ.
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Кремль посилив тиск на Кишинів, який обрав шлях вступу до Євросоюзу. Про це свідчать мітинги, організовані проросійським депутатом-утікачем Іланом Шором проти чинної проєвропейської влади Молдови, десятки антен та супутникових тарілок на даху російського посольства в Кишиневі для стеження та прослуховування, а ще — газовий шантаж та інформаційні вкидання.
“Вплив цей іде, як загалом і завжди він був гібридним, одночасним за всіма можливими напрямами. Насамперед — політичний. У них тут є афілійовані політики, політичні партії, лідери громадської думки, які просувають вигідні Кремлю наративи. Це загальновідоме — про важливість не розривати стосунків із Росією, друге — в жодному разі не вступати до НАТО, бо наш нейтралітет нібито врятує нас, третє — це євроскептизим, що просувається під усіма можливими видами”, — зауважив молдовський політичний коментатор Андрій Андрієвський.
Віддаляючись від Москви, Кишинів перерізає нитки впливу Кремля. Приміром, меншим став товарообіг між країнами. Якщо 2021 року частка імпорту з Росії становила понад 14,5%, то 2022-го — близько 12. Знижується і вплив кремлівської пропаганди — Служба інформаційної безпеки Молдови заблокувала не тільки мовлення деяких російських телеканалів, а й обмежила доступ до вебпорталів 22 російських ЗМІ, які поширюють пропаганду.
“Поки що в них нічого не виходить, тому що їм намагається протистояти в міру можливості чинна влада. Але тут треба розуміти кілька речей. По-перше, почнемо з того, що в нас восени президентські вибори і, відповідно, з кожним днем тиск зростатиме, вкладатимуть більше грошей, запускатимуть більше фейків, дезінформації. Ось вони останнім часом дуже багато дипфейків роблять, відео, зокрема з чинною президенткою, де просто абсолютну нісенітницю вона говорить, й це видно одразу. Я думаю, вони просто пробу пера роблять. Потім усе буде більш витончено і небезпечно”, — сказав Андрієвський.
Невирішеним залишається питання Придністров’я. Кілька тижнів тому там відбувся мітинг проти політики офіційного Кишинева. Експерти Інституту вивчення війни попереджають, що Кремль таким чином, найімовірніше, створює інформаційні умови для виправдання майбутньої російської агресії в Молдові. Приводом може стати улюблений Москвою наратив — захист своїх “співвітчизників за кордоном” — сценарій, втілений у життя в тимчасово окупованому Криму й частині Донецької та Луганської областей у 2014 році.
“Директор Другого департаменту країн СНД Міністерства закордонних справ Росії Олексій Поліщук в інтерв’ю кремлівському новинному агентству ТАСС, опублікованому 28 січня, заявив … що врегулювання придністровського питання в Молдові перебуває в “глибокій кризі” … Поліщук заявив, що Росія готова виправити погіршення відносин між Молдовою й Придністров’ям “як посередник й гарант” врегулювання”, — йдеться в публікації Інституту вивчення війни.
Зусилля Москви з дестабілізації ситуації в Молдові навряд чи матимуть успіх, упевнені експерти. Проєвропейський вектор країни підтверджують і соцопитування — понад 60% громадян за вступ країни до ЄС. У столиці — Кишиневі — цифра перевалює за 70%.
Читайте також: Вихід із СНД, посилення оборони та боротьба з роспропагандою: як Молдова планує захищатися від РФ, обговорюємо з експертами