Що зроблено, що попереду: коли Україна стане членом ЄС — відповідь народних депутатів та експертів

28 лютого 2022 року, на четвертий день повномасштабної війни, Україна екстрено подала заявку на вступ до ЄС, а Євросоюз уже в червні надав країні статус кандидата на вступ.

Але статус претендента супроводжувався кількома умовами. Україна мала виконати вимоги щодо реформ у семи галузях, включно із судовою реформою та антикорупційними кроками. Тільки після цього Київ зможе претендувати на те, щоб перейти до наступного етапу – офіційного початку переговорів про вступ до ЄС.

Цю тему детально обговорювали учасники саміту Україна — ЄС, який пройшов у Києві 3 лютого. У спільній підсумковій заяві зазначено, що Євросоюз уже цієї весни надасть Україні проміжну оцінку виконання нею семи критеріїв для початку переговорів про вступ до ЄС.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що переговори про вступ можуть розпочатися вже цього року, а український прем’єр-міністр Денис Шмигаль упевнений, що Україна зможе стати членом ЄС уже за два роки.

Наскільки цей термін реальний, чи вдасться Україні ще більше прискорити процес, які вимоги Євросоюзу ще варто виконати Україні — про це в ефірі телеканалу FREEДOM говоримо з експертами:

• Олег Устенко, радник президента України з економічних питань;
• Іванна Климпуш-Цинцадзе, народна депутатка України, голова комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС;
• Євгенія Кравчук, народна депутатка України, голова Комітету культури, науки, освіти та медіа Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ);
• Федір Веніславський, народний депутат України, член комітету Верховної Ради України з питань безпеки, оборони та розвідки;
• Олексій Гончаренко, народний депутат України, віцепрезидент комітету ПАРЄ з питань міграції та біженців;
• Олег Саакян, політолог.

Євгенія Кравчук: У нас ще є достатньо часу

— Абсолютна більшість наших жителів виступають за те, щоб Україна стала членом ЄС. І це найбільший стимул для політиків, депутатів, чиновників, щоб робити всі реформи швидше, ніж це взагалі можливо в нормальних умовах.

І [на саміті Україна — ЄС] ми почули дуже чіткі слова від [голови Єврокомісії] Урсули фон дер Ляєн, що Україна точно стане членом Європейського Союзу. Так, це шлях, на це потрібен час. Але вже ніхто не каже, мовляв, давайте подумаємо, що ви ще не готові почати переговори. Тим більше, вже ніхто в Європі навіть не згадує, а що думає Росія з приводу європейської інтеграції.

Тому тільки Європейському Союзу та Україні вирішувати питання з приводу вступу і коли це буде.

Перша оцінка Єврокомісії того, на якій стадії Україна перебуває на шляху до Євросоюзу, буде зроблена навесні. А в жовтні буде дана загальна оцінка вже для України, Грузії та Молдови.

Якщо говорити про український парламент, який ухвалює закони, то ми виконали свою частину. Щодо запропонованих нам семи кроків ми вже проголосували всі необхідні закони, вони підписані президентом.

На саміті Україна — ЄС єврокомісари відзначили, що найбільший прогрес у нас відбувся у сфері антикорупційного та медійного законодавства. Мені це особливо приємно, тому що я є співавтором закону про медіа, і ми до цього довго йшли.

Зрозуміло, що багато буде бюрократії, можливо, будуть якісь зауваження, але в нас іще є достатньо часу, щоб урахувати їх за різними напрямами.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Я прогнозую, що вступ України до ЄС може зайняти більше двох років

— Незважаючи на повномасштабну війну, ми маємо зосередитися на виконанні тих семи рекомендацій, які супроводжували рішення ЄС про кандидатський статус України. Це те, над чим уряд і парламент України зараз працюють. І я вважаю, що така амбітна мета як відкриття у 2023 році переговорів про членство України в ЄС, цілком досяжна. Але після виконання поставлених перед нами завдань і оцінки нашого виконання з боку Євросоюзу.

Якщо говорити про терміни вступу до ЄС — два, три роки… Ми повинні реалістично оцінювати той обсяг роботи, який нам доведеться зробити, як і будь-якій іншій країні, що вступає до Європейського Союзу. І цей обсяг роботи займе, на мою думку, більше часу.

У середньому для багатьох країн, які вступали до ЄС протягом останніх десятиліть, цей процес займав близько семи років. На мою думку, нам буде потрібно більше, ніж цей період часу.

Я вважаю, що план щодо вступу до ЄС за два роки — нереалістичний, і це навіть може бути шкідливим для частини нашої економіки, тому що ми повинні підготуватися до вступу. І тому я думаю, що буде правильно, якщо ми будемо оцінювати свої можливості і шлях, який нам потрібно пройти.

Федір Веніславський: Відкритий діалог допоможе згладити всі розбіжності про реформи

— Не всі ухвалені Україною закони однаково оцінюються всіма нашими європейськими партнерами.

Наприклад, новий закон про національні меншини, який уже набув чинності. Він не зовсім задовольняє деяких наших сусідів. Вони вважають, що закон не настільки лояльний, ліберальний, як би вони цього хотіли.

Така сама ситуація із законом про медіа.

Крім того, не всі дають однозначну оцінку закону про Конституційний суд України (КСУ). Тут ми врахували повністю рекомендації Венеціанської комісії і передбачили паритет міжнародних та українських експертів [у складі Консультативної групи експертів, яка перевірятиме кандидатів до КСУ]. Але тепер Венеційська комісія рекомендує, щоб вирішальне право було фактично за міжнародними експертами.

Зараз уже майже розблоковано роботу Вищої ради правосуддя. Оголошено конкурс, і в найближчі кілька місяців буде сформовано Вищу кваліфікаційну комісію суддів. І судова реформа, можна сказати, запрацює на повну силу.

Тому є певні дискусійні питання в тих законах, які ми ухвалили. Але ми над цим працюємо спільно з нашими партнерами. І я впевнений, що ми продемонстрували відкритість до конструктивного діалогу.

Олексій Гончаренко: Світ усвідомив, як важливо Україні бути членом ЄС

— Сьогодні вже не стоїть питання, чи буде Україна членом ЄС. Питання лише в тому, коли це станеться офіційно.

Європейці нас розглядають як свою країну, фактично як Євросоюз. Це дуже важливо. Це сигнал усьому світу.

Це головний сигнал не тільки для українців, а й для Путіна про те, що його вже не бояться у світі. Про те, що в перемозі України впевнений вільний світ і про те, що найкраще, що може зробити Путін — це прийняти цей факт і забратися з території України.

Європа повною мірою оцінила і відчула, наскільки принципова роль України в питанні енергетичної безпеки та інших питаннях.

Уже очевидно, що у нас найсильніша армія на континенті. І серед усіх країн Євросоюзу українська армія буде найсильнішою. А як ми бачимо, на жаль, час великих війн ще не закінчився. І тому сила, військовий потенціал має значення, і світ це знову зрозумів. І Європа це зрозуміла.

Світ також усвідомив, наприклад, роль України в питанні продовольчої безпеки. Від закриття Чорного моря Путіним здригнувся весь світ, [оскільки блокування Росією експорту зернових з України призвело до продовольчої кризи]. Десь просто зросли ціни, а десь мільйони людей стали голодувати. І [продовольча] роль України абсолютно фундаментальна. І вона знову оцінена світом.

Тому мені здається, що вже ні в кого немає сумнівів, що прийняття України до ЄС — це не благодійність для України, і не якась просто підтримка країни, яка страждає.

Безумовно, це в інтересах України, але це і в інтересах усієї Європи.

Олег Саакян: На нас чекає ще багато роботи над якістю життя українців

— Світ розуміє роль України. Європейський Союз визнає роль захисника європейських цінностей і простору. Світ також розуміє, і те, що Україна на сьогоднішній день є невід’ємною частиною ЄС. Але, звичайно, ще дуже багато змін необхідно зробити для того, щоб стати повноцінним членом ЄС.

Але ми перебуваємо в якійсь суперпозиції. З одного боку, ми — кандидат у члени ЄС, а з іншого — ми вже маємо низку додаткових програм співпраці, ще більше інтегровані, ніж навіть належить кандидату.

Говорити про дати, коли Україна вступить до Євросоюзу, — це доля політиків. Вони можуть ставити амбітні цілі. Але загалом цей процес Україна почала ще два десятиліття тому поступовою інтеграцією з ЄС. Тому тут ми вже досить довго йдемо.

Ключовими тут є критерії, параметри, яких Україна має досягти. З одного боку, це формальні, нормативні зміни. З іншого боку, реалізація цих нормативних рішень. Тобто не тільки що, а й як це робиться. А ось у цьому напрямку в Україні завжди були певні складнощі. Це те, над чим необхідно ще працювати, щоб справді межа між Європейським Союзом і Україною згладилася. Щоб не було видно різниці, коли ти з території Європейського Союзу в’їжджаєш в Україну.

Коли цієї різниці особливо не буде відчуватися — в якості послуг, доріг, управлінні — тоді ми зможемо говорити, що дійсно Україна стала частиною Європейського Союзу.

Олег Устенко: Те, що ми не обмежені в часі означає те, що ми можемо прискоритися

— Україна виконує домашнє завдання, перевірка якого вже фактично відбулася. На саміті Україна — ЄС було чітко заявлено, що додатково необхідно зробити до осені цього року. Після цього Україна буде вже діяти за планом вступу до ЄС. Тому подальший рух абсолютно вже зрозумілий. Питання тепер тільки щодо термінів.

Як швидко Україна зможе стати вже повноправним членом Європейського Союзу? Я б не дуже концентрувався на цьому, тому що однаково важливо для країни бути членом ЄС, і важливий шлях, який треба подолати до цього членства. Тому що вирішуються два важливі завдання, назвемо їх системою з двох рівнянь.

Перше рівняння — це все, що стосується покращення або інституційних змін, які мають відбутися в Україні. Це те, що дає можливість сказати, що Україна являє собою точно те саме, що й інші країни-члени ЄС. Це означає, що судова система точно так само працює. Це означає, що працюють усі питання щодо захисту прав власності точно так само, як вони працюють у ЄС. Це означає, що суттєве регулювання бізнесу перебуває на тому ж рівні, як у Європейському Союзі. І так далі. Тобто те, що, з моєї точки зору, як економіста, впливає на якість бізнес-клімату в країні та приплив інвестицій в країну.

А друге рівняння, яке теж паралельно вирішується, поки Україна є кандидатом у члени Європейського Союзу, — саме той статус, який зараз є в неї. Він також вирішує питання, пов’язані з фінансами, розблокування додаткових фінансових потоків у країну.

Для прикладу, коли Польща вступала до ЄС, то за програмами підтримки вступу вона отримала суму, що перевищує 100 мільярдів євро. Значні суми під час вступу отримували і Болгарія, і Румунія. А Україні необхідні кошти і з тієї точки зору того, що під час війни російською армією було зруйновано наших активів на 750 мільярдів доларів.

Європейські представники вважають, що прогрес, який зробила Україна, досить суттєвий. Вони вважають, що все рухається в правильному напрямку. Я би сказав, що ми можемо розраховувати на оцінку 7 із 10 — це точно. З іншого боку, і європейці чітко розуміють, наскільки для нас важливим є не тільки завдання вступу до ЄС, а й подолання цього шляху.

Україні потрібно продовжити рух у судовій реформі та в захисті прав власності. Судова реформа – основний пріоритет, це важливий і тривалий процес. Адже він розпочався ще навіть до того, як ми подали заявку до ЄС, і досі триває, бо він потребує додаткових узгоджень і законодавчих ініціатив. Але це не те, що може бути затягнуто на тривалий термін.

Але ми не обмежені часовими рамками і у нас є всі можливості прискорити цей процес, і ми розраховуємо на це прискорення. Саме таке завдання поставив президент і для уряду, і для всіх тих, хто залучений до роботи, пов’язаної зі вступом України до ЄС.

Читайте також: Саміт Україна — ЄС у Києві: історичне значення прокоментувала Мезенцева