Пустеля мулу та калюжі з болотом — так нині виглядає дно Каховського водосховища. Ґрунт на швидкості змила течія, а все, що було живе, втопили ще понад 60 років тому, коли після будівництва греблі заповнили водосховище на місці Великого Лугу, повідомляє FREEДОМ.
Після теракту росіян на Каховську гідроелектростанцію (ГЕС) вода зійшла майже на 13 м і встановилася в межах історичного річища Дніпра. Еколог, фахівець зі збереження екосистем Богдан Кученко відстежує, як день за днем відкривається рельєф, затоплений у 1950 роках.
“Загалом, територія залишилася такою, як і була. Тобто низька така заплава, яка під час паводків буде затоплена водою. Посередині протікає річище Дніпра”, — пояснює він.
Історик, координатор проєкту “Лікбез: історичний фронт” Кирило Галушко показує стару карту, багато років тому куплену на “барахолці” в Києві.
“Я можу вам показати, який був розкішний Великий Луг. Це те, що було затоплено. Це якийсь український картограф переписував секретну карту”, — демонструє він намальовану карту.
Дніпровські плавні такими були ще наприкінці Другої світової війни. Вода була сповнена риби, а частіше старого лісу, дичини. Тут у всі епохи вирувало життя. Історики запевняють: саме у Великому Лузі було серце царської Скіфії, пізніше Південна Русь, з якої виникло й розвинулося українське козацтво
“Так відкладено кілька шарів епох української історії: від первісності, епохи вікінгів, Середньовіччя. Козаччини. Безсумнівно, це джерело”, — зазначив Кирило Галушкло.
Уся історична спадщина загинула під товщею води разом із гектарами плавнів і лісами. Як втопили Великі Луги, дослідники точно могли б відстежити за радянськими архівами. Однак вони за сімома замками — за поребриком. Але й без офіційних документів тих часів відомо.
“План перетворення природи — ще сталінської. У нас Січ — мати, Великий Луг — батько. І комплексно вирішили питання і енергетики, і шукайте свої січі з аквалангом”, — каже координатор проєкту “Лікбез: історичний фронт” Кирило Галушко.
“Моїх колег екологів і ваших колег журналістів ще з 1950-х відправляли на заслання на Соловки за публікації про доцільність водосховища”, — заявив голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
За словами еколога, досі вчені лише гадали: яке дно Каховського водосховища, і наскільки радянські інженери змінили місцевість до великої води. Місцеві, яких відселили, знали хіба що про коштовну деревину та ліси, які рубали. Нині Олексій ратує за нове життя осушеної території.
“Цей теракт — один із найбільших ударів по довкіллю, які Росія зробила за весь час війни. Але я все-таки вірю, що майбутнє може бути набагато кращим, ніж минуле. Так, воно зараз виглядає як безкрайній пісок, перемішаний з мулом, але нічого, воно заросте травою”, — висловив думку голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
Схоже вже спостерігають на місці Оскільського водосховища в Харківській області. Дамбу підірвали під час бойових дій у квітні 2022 року. Вода зійшла, а оскільки територія досі в окупації, то екологи порівнюють супутникові знімки.
Так само за знімками з космосу можна буде розглядати 60% дна Каховського водосховища до звільнення Лівобережжя з-під окупації. Частину суходолу, контрольовану Україною, що залишилася, Мінекології збирається засівати.
“Потрібно злаковими травами засіяти дно, щоб коріння утримувало пісок”, — пояснює перший заступник міністра довкілля та природних ресурсів Олександр Краснолуцький.
Так не буде піщаних бур, не розростуться шкідливі рослини, такі як борщівник, амброзія. В Укргідроенерго планують дамби відбудувати, щойно Збройні сили України виженуть із ГЕС росіян.
“Я розглядаю тільки один сценарій, що потрібно якомога швидше зробити цю дамбу. До кінця року потрібно побудувати захисну споруду. Через місяць уже буде проєкт, і тоді будемо розуміти, у скільки обійдеться тимчасова дамба”, — заявив генеральний директор Укргідроенерго Ігор Середа.
З тимчасової дамби гідроінженери планують досліджувати місце підриву станції. Це будівництво перекриє річище Дніпра. Водосховище вдруге наповниться водою. Вигоду від води підтримує Мінекології.
“Правильно, щоб територія залишалася в природному стані, але тієї води, яку несе Дніпро, може не вистачати для людей, які там проживають”, — зауважив перший заступник міністра довкілля та природних ресурсів Олександр Краснолуцький.
“Це найбільше, наймасштабніше, що зробив Сталін в Україні, а він це зробив не за розрахунками енергетики, а за військовими розрахунками. Відновити пам’ятник Сталіну, який нам завтра загрожуватиме подібним, як мінімум небезпечно”, — вважає голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
Щоб було безпечно і з вигодою, громадські екологи готують свої проєкти з відновлення Великого Лугу.
“Державі, можливо, набагато вигідніше відновити проточність Дніпра замість дамби”, — зауважив Василюк.
В уряді від вибору між Великим Лугом і дамбою поки утримуються.
“Можливо, дійсно потрібно буде розглядати розширення природно-заповідного фонду, щоб зберегти ці території в природному стані. Це має бути комплексним рішенням”, — висловив думку перший заступник міністра довкілля та природних ресурсів Олександр Краснолуцький.
Читайте також: Пошкоджені будинки, меблі на деревах і трупний запах: Херсон підраховує збитки після великої води — включення з міста (ВІДЕО)