Що Росія ховає за відведенням військ з Херсона та якими будуть наслідки — огляд думок

Росія 9 листопада офіційно оголосила, що відводить війська з правого берега окупованої Херсонської області. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу після доповіді командувача об’єднаного угрупування військ в Україні Сергія Суровікіна наказав почати відведення російських військ з Херсона на лівий берег Дніпра. Територія, з якої відступають росіяни, займає приблизно 130 км.

Генерал, який командував раніше масованими атаками по Сирії, заявив, що життя людей у ​​Херсоні перебувають у небезпеці — нібито Збройні сили України готуються до нещадного захоплення міста. До того, як оголосити про відведення військ окупаційна влада провела так звану “евакуацію” населення та вивезла чиновників.

Бої за Херсон розпочалися 24 лютого та закінчилися окупацією міста 3 березня. У серпні розпочався контрнаступ ЗСУ у Херсонській області. 30 вересня РФ спробували анексувати область, оголосивши про незаконне приєднання. Тоді окупанти заявили, що Росія туди прийшла нібито назавжди. А вже 7 листопада стало відомо, що в Кремлі готують методички для пропагандистів — як висвітлювати відступ з Херсона.

Втім відступ російської армії з Херсона — це не “жест доброї волі”, а результат планомірної роботи Збройних сил України, вважає міністр оборони Британії Бен Уоллес. За його словами, це українські військові поставили російських окупантів у такий стан, що залишатися в Херсоні їм вкрай проблематично. ЗСУ обрізали шляхи постачання правобережного угруповання російських військ і фактично залишили їх без можливості для ведення оборони.

“Україна все ще здобуває перемоги на сході країни, і повільно, але впевнено наближається до Херсона на півдні. Це тяжка боротьба. Але я не здивуюсь, якщо протягом наступних кількох тижнів ми побачимо, як Збройні сили України успішно перейдуть і на лівий берег Дніпра”, — сказав міністр оборони Великобританії.

Україна всіляко зацікавлена ​​в тому, щоб зробити цей висновок якомога хаотичнішим, і щоб він дорого обійшовся Росії. Так вважає аналітик американського Інституту досліджень зовнішньої політики України Роб Лі. Відхід із правого берега Дніпра експерт називає логічним кроком після того, як наступ української армії в Харківській області продемонстрував брак живої сили у Росії.

“Так звучить поразка”, — прокоментував показаний на російському телебаченні діалог міністра оборони Сергія Шойгу і генерала Сергія Суровікіна про відхід росіян на лівий берег Дніпра колишній посол США в Москві Майкл Макфол.

Незважаючи на те, що експерти чекали на відхід російських військ з Херсона, офіційний Київ з обережністю відреагував на повідомлення Міноборони РФ.

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що Україна не бачить ознак того, що Росія залишає Херсон без бою. Він наголосив, що у місті зберігається значна частина російських угруповань, у регіон стягуються додаткові резерви. За словами Подоляка, Україна звільняє території, спираючись на дані розвідки, а не зрежисовані телевізійні заяви.

“Ми рухаємося дуже акуратно, без емоцій, без зайвого ризику. В інтересах визволення всієї нашої землі — і щоби втрат було менше. Саме так ми забезпечимо визволення Херсона, Каховки, Донецька та інших міст. Але це буде наслідком наших зусиль, оборонних операцій. Тих, які зараз продовжуються, які ще плануємо”, — заявив президент України Володимир Зеленський у день, коли Росія оголосила про відхід.

Наступного дня глава держави поділився радісною новиною: на півдні України звільнено 41 населений пункт. Однак це звільнення досягнуто місяцями жорсткої боротьби, наголосив президент.

І військові, і офіційні особи України закликають до інформаційної тиші та стриманих реакцій на те, що відбувається навколо Херсона. Більше — в огляді думок на телеканалі FREEДOM.

Дмитро Снєгірьов, військовий експерт

— Росія дає зрозуміти Україні, що готова до переговорів і, більше того, демонструють черговий жест так званої доброї волі. До речі, ліквідація заступника голови окупаційної адміністрації Херсонської області Кирила Стремоусова теж дуже, скажімо так, своєчасна. Це не можна назвати у даному разі збігом. Це радше пропозиція РФ про те, що вони готові домовлятися з Україною у форматі так званого “Мінська-3”, тобто йти на певні територіальні поступки. Але незалежно від заяви Шойгу Збройні сили України розпочали успішне просування з кількох районів на Херсонському напрямку. Незалежно від розпорядження Шойгу, російські окупанти ризикують опинитися в оперативному оточенні. Причому кількість особового складу, яка опиниться в оточенні, це близько 30 тисяч. До того ж Збройні сили України повністю контролюють логістику за складами, а це Антонівський автомобільний та залізничний мости, понтонні переправи. Тож у 30 тисяч солдатів вибір — або форсувати Дніпро водою, ширина якого в даному руслі близько одного кілометра, або масово здаватися Збройним силам України.

Українським військовим навіть немає сенсу штурмувати російські квартали Херсона. ЗСУ тримають під вогневим контролем не лише правий берег, а й лівий. Цього тижня було завдано вогневої поразки лівим берегом Дніпра — Гола Пристань — за місцем зосередження особового складу та важкої бронетехніки. Тобто, сенсу штурмувати Херсон абсолютно ніякого. Всі розповіді про те, що російські військові перевдягаються у цивільну форму і готують місто до оборони — безглузді. Місто просто беруть у кільце та обрізають усі локації. Відповідно, у гарнізону немає боєкомплекту, продовольства та умов для евакуації. Подальше перебування гарнізону безглуздо.

Наталія Гуменюк, начальник Об’єднаного координаційного прес-центру сил оборони півдня України

— Втрата Херсона — дуже серйозний іміджевий провал. І, відповідно, до нього ведеться полірована підготовка, коли все подано під потрібним соусом, все підготовлено та вкладено в інформаційний простір так, як хотілося б. У цьому обладнаються межі оборони. Відступ російських військ триває вже протягом двох тижнів. Все методично викладається, складається. Місцеве населення, з одного боку, агітують та з іншого боку, залякують. Тобто таке сум’яття у поведінці у принципі і виявляє справжній стан справ, що, з одного боку, намагаються створити видимість планових дій, з іншого боку, поспішно виправляють помилки.

Російські військові обладнають межі оборони на лівому березі, це триває кілька днів. І ми розуміємо, що це так чи інакше мало вказувати на намір переносити оборону в глибший тил до сьогоднішньої лінії фронту. Ідуть досить потужні, сильні позиційні бої. Лінія фронту гнучка та продовжує прогинатися під нашим натиском.

У нас є стратегічний план дій та розуміння, що річка Дніпро буде серйозною перешкодою та розмежувачем можливостей. Тому ми й не анонсували жодного потужного поступу. Ми говоримо, що дуже важливим елементом є контрбатарея протистояння. Дистанційна війна в умовах сучасності — це максимально ефективний спосіб ведення бойових дій, тому що він не пов’язаний із величезною втратою особового складу. Тут дуже багато нюансів військової стратегії, які не повинні так відкрито демонструватись в онлайн-режимі. Це військова операція, і вона має бути проведена, а потім проаналізована.

Зараз російська влада намагається зробити знову гарну міну за поганої гри. У нас триває військова операція з просування. Ми не коментуємо, тому що режим інформаційної тиші потрібний для реалізації стратегічних задумів. У той же час, противник дуже активно і публічно коментує чи не кожен свій крок. Навіщо це робиться в умовах гібридної війни та інформаційного протистояння? Вони намагаються заповнити інформаційний простір зручними їм повідомленнями у тому, щоб, з одного боку, підготувати виправдання собі. З іншого боку, для того, щоб, можливо, дезорієнтувати і місцеве населення, і сили оборони.

Ми не відкидаємо провокацій. Ми бачимо, що слова знову розходяться із ділом. Ми продовжуємо оборонну операцію та контрнаступальні дії, які у нас і були заплановані. І просимо всіх дочекатись моменту, коли ми зможемо розкрити результати цієї операції. А те, що так навмисне нав’язується країною-окупантом, треба сприймати дуже критично.

Роман Світан, військовий експерт

— Росіяни зайняли плацдарм у західній частині Херсонщини. Вони мали далі рухатися у бік Одеси чи бік так званої Придністровської Молдавської республіки. Вони не мають сил для цього. Можна провести аналогію з таким самим плацдармом у районі Сєвєродонецька, який утримувала українська армія ще навесні. Після того, як було розбито три мости на Сєвєродонецьк, природно, з військової точки зору, потрібно було відводити війська. Наші військові форсували Сіверський Донець. Із Херсоном така сама логіка. Правий берег — це оперативний котел. Після того, як ми контролюємо мости своєю артилерією, природно, з нього треба виводити війська, і вони це робитимуть. Їм у будь-якому разі довелося б це робити. Потрібно подивитися на рух російських військ уже всередині цього плацдарму і далі знищувати їх правому березі.

Їм, до речі, не можна дати на лівий берег. Справа в тому, що якщо російські війська перейдуть на лівий берег, вони посилять Запорізьке угруповання. Тому, швидше за все, саме це завдання виконуватиме українська армія. Якщо немає якихось “договорняків” і тиску третьою стороною. Але навряд чи це зараз можливо, тому що наше керівництво чудово розуміє, що ці 20-30 тисяч людей одразу потраплять або на Запорізький фронт, або на Донецьк, Луганськ та посилять їх. Тому, швидше за все, російські війська таки знищуватимуться на правому березі.

Відведення російських військових на лівий берег для них буде більш-менш порятунком. Їх можуть використовувати десь на інших ділянках фронту, але не більше. Тобто боєздатність у них буде не більше ніж та, яка у них є на правому березі. А якісь російські частини можуть виконувати бойові завдання. Але вони вже справді пошарпані, обточені та частково укомплектовані мобілізованими. Вони не підняли ні свого бойового духу, ні бойової здатності, але, тим не менш, кількість іноді є якістю. Тобто коли їх багато, вони можуть виконувати певні, як мінімум, оборонні завдання. Саме такі завдання зараз стоять перед так званим Запорізьким фронтом. Вони мають обороняти сухопутний коридор до Криму. А наступатимуть на Донеччині вони й тими силами, які в них зараз є. Тому, швидше за все, все правобережне угруповання буде перекинуто на лівий берег для посилення Запорізького фронту.

Олексій Гончаренко, народний депутат України

— Росія сьогодні має два вибори. Перший: залишити 15 тисяч своїх військовослужбовців вмирати у Херсоні чи здаватись. І тоді за півтора місяця Україна все одно звільнить правий берег Дніпра, включаючи Херсон, і повністю знищить це угруповання. Другий: спробувати врятувати її, вивести та уникнути ганьби.

Путін відчайдушно відтягував момент ухвалення рішення, тому що військові, за моїми даними, запитували у нього цей відхід ще місяць тому. Однак він сподівався на якісь результати виборів у США, які щось кардинально змінить. Загалом вірив у власну пропаганду. Для нього не такі важливі російські солдати та офіцери. Ми бачили, що йому начхати на них. Йому важливо уникнути абсолютно ганебної страшної картини, коли тисячі російських солдатів здаються в полон на правому березі, де вони просто опинилися, як на острові.

Читайте також: “Високі ризики кривавих провокацій РФ”: Соболевський поінформував про ситуацію в Херсоні та області