17-19 лютого відбудеться Мюнхенська конференція з безпеки, яка цього разу практично збігається з річницею повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В Мюнхені мають зустрітися 45 очільників держав та урядів, а також 83 міністри закордонних справ та оборони.
Головний західний форум з зовнішньої політики та безпекової політики відкриє онлайн-виступ українського президента Володимира Зеленського, за яким виступлять канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Емманюель Макрон.
Як і в 2022 році урядової делегації РФ на конференції не буде. Натомість подію планують відвідати представники російської опозиції, серед яких Гаррі Каспаров, Михайло Ходорковський, Дмитро Гудков, Юлія Навальна та Жанна Нємцова.
Українське питання в Мюнхені
Глава Мюнхенської конференції Крістоф Гойсген виступив проти будь-яких “червоних ліній” в наданні військової допомоги Україні.
“Замість того, щоб проводити “червоні лінії”, гадаю, варто звернути увагу на те, що необхідно. Військові експерти кажуть, що під час такої війни, як ця, потрібна комбінація кількох видів озброєнь. Потрібні танки, потрібна артилерія, проте потрібні й винищувачі як для захисту повітряного простору, так і для того, щоб дістатися цілей, які для артилерії недоступні… Ми повинні ясно дати зрозуміти, що якщо Путін виграє цю війну, в Україні все не закінчиться. Він сам, як і його міністр закордонних справ, декілька тижнів тому оголосили, що наступною ціллю буде Молдова. Запитайте країни Балтії — вони очікують, що Путін у випадку успіху розгорне війська в їхній бік. Тому ми маємо бути твердими, ми маємо продовжувати підтримувати Україну”, — розповів Хойсхен в інтерв’ю Deutche Welle.
В лютому 2022 року президент Зеленський відвідав захід особисто, незважаючи на військову загрозу з боку РФ. У своєму виступі, який був одним з ключових та найочікуваніших, він закликав західних лідерів зробити все можливе для запобігання вторгненню Росії. Проте на той момент главу держави не почули.
На Мюнхенській конференції цього року планують обговорювати українське питання, зокрема імідж нашої країни на тлі повномасштабної війни, розв’язаної Росією. Про це з Мюнхена розповів кореспондент FREEДОМ у Європі Віталій Сизов.
“Агресивна політика [Путіна] щодо України та Україна будуть основними темами на цій конференції. Поки що адженду не розкривають, але щорічна доповідь, яку робить конференція, значною мірою присвячена Україні і тому, як державу сприймають у світі. Наскільки за останній рік це сприйняття змінилося. Імідж України значно покращився, тоді як імідж Росії як союзника погіршився навіть в тих країнах, де її традиційно сприймали позитивно”, — повідомив Віталій Сизов.
За його словами, в доповіді конференції також йдеться про те, що Україні треба зосередитися на країнах так званого Глобального Півдня, де позиції Росії ще сильні, а союзники України — це здебільшого ліберальні демократії. Тоді як багато інших країн займають нейтральну позицію. І саме з цим необхідно працювати: слухати їх, чути й ухвалювати відповідні рішення, щоб вони займали сторону демократії.
Окрім цього, організатори Мюнхенської конференції вперше включили Україну до списку країн, громадян яких опитують для розрахунку нещодавно розробленого індексу безпеки — раніше в цьому списку була Росія. За результатами дослідження, 89% українців готові продовжувати опір навіть після застосування Росією тактичної ядерної зброї проти міста. І ще одна цифра — 93% наших громадян умовою для припинення вогню називають повне виведення військ РФ, зокрема, з окупованого Криму.
Огляд думок експертів
Про значення Мюнхенської конференції для України в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:
- військовий та громадський діяч, заступник очільника СБУ в 2014-2015 роках, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун;
- аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Андреас Умланд;
- заступник міністра закордонних справ України в 2004-2005 роках, посол України в США в 2006-2010 роках, посол України у Франції в 2014-2020 роках Олег Шамшур;
- політолог Олег Саакян;
- військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак.
Віктор Ягун: Першочерговими питаннями на Мюнхенській конференції будуть — що робити з переможеною Росією і що таке перемога в розумінні України та її західних партнерів
— Ми вийшли на ті позиції, коли про все, що можна було — окрім авіації та балістичних ракет стратегічного рівня 300+ км — ми вже фактично домовилися.
Зараз стоїть питання інтенсифікації отримання того, про що ми домовилися — безперебійного постачання боєприпасів до всього того озброєння, яке стоїть у нас на фронті, підготовки наших бійців…
Ми спостерігаємо збільшення виробництва і в США, і в Європі. Вирішуються питання щодо тих номенклатур, які раніше застопорилися. Я знаю, що були проблеми з “Гепардами” — там специфічні боєприпаси. На жаль, деякі країни відмовилися постачати нам ці боєприпаси — я знаю, що зараз у них запускається виробництво. Тобто все йде до того, що стоїть питання лише у матеріалах, грошовому забезпеченні та санкційному тиску на ворога.
Щодо Мюнхенської конференції з безпеки, думаю, основне питання буде — що ми робитимемо з переможеною Росією? Зараз дуже багатьма ставиться питання, що таке перемога в українському розумінні, а також в розумінні Європи, Великобританії, США, наших союзників по НАТО. Ці питання, гадаю, будуть першочерговими.
Андреас Умланд: Сподіваюся, що Мюнхенська конференція дасть імпульс у напрямку розширення спектру зброї, яка надаватиметься Україні
— Сподіваюся, що Україна буде головною темою цієї конференції і що в результаті також будуть певні нові ініціативи.
Це зустріч урядовців, представників академічної сфери та суспільства не з метою прийняття якихось рішень.
Але зазвичай такі великі конференції можуть потім мати вплив на політичний розвиток, оскільки вони визначають нові стандарти політичного дискурсу, політичні дебати і в чомусь політичний мейнстрім західних країн. І я сподіваюся, що тут буде такий імпульс в напрямку розширення спектру зброї, яка надаватиметься Україні.
[Депутатів німецького парламенту від партії “Альтернатива для Німеччини” не запросили на конференцію], тому що вона за останній рік взяла курс урозріз із західним єдинством. Ця партія транслює через своїх депутатів з трибуни Бундестагу російські пропагандистські наративи про те, нібито Захід винний у цій війні, що є якась змова проти Росії… У мене також були такі інциденти, коли я жив в Києві. До мене зверталися представники “АдГ”, хотіли зі мною зустрітися. Я відмовлявся — там нема чого обговорювати.
[Щодо результатів індексу безпеки]: від початку [повномасштабної] війни я п’ять разів був в Україні і знаю ці настрої… Такий парадокс: західні інтелектуали та політики, які виступають за переговори та компроміси з боку Києва щодо Москви, представляють — як би це абсурдно не звучало — ніби вони виступають на користь простих українців. [На їхню думку], київське керівництво нібито хоче війни, а прості українці — миру…
Тому такого роду цифри варто поширювати, щоб підірвати цю безглузду аргументацію.
Олег Шамшур: Судячи з заяв, Україна та питання, пов’язані з війною Росії проти України, будуть в центрі уваги Мюнхенської конференції
— Мюнхенська конференція завжди була і буде місцем або, як вони самі пишуть, платформою для дискусій, обміну думками між провідними політиками та експертами в галузі міжнародних відносин. Таким чином очікувати від конференції будь-яких рішень чи декларацій не доводиться.
Але якщо говорити про те, що цікавить Україну, то, безумовно, як вже зрозуміло з заяв, Україна та питання, пов’язані з війною, розв’язаною Росією проти України, будуть в центрі уваги конференції.
Це обговорюватиметься безпосередньо в рамках дискусій на самій конференції, а також на публічних заходах, які відбуватимуться на її полях.
Тобто від цієї конференції ми очікуємо на серйозне обговорення ситуації, насамперед, яким чином можна посилити допомогу Україні і як необхідно реформувати європейську та світову систему безпеки, щоб вона була дієздатна, і щоб такі жахи, як війна Росії проти України, були неможливі і не повторювалися.
Олег Саакян: Путін своєю промовою на Мюнхенській конференції ще в 2007 році скинув маски, але лише після повномасштабного вторгнення світ почав називати речі своїми іменами
— Тоді своєю промовою Путін (в 2007 році на Мюнхенській конференції російський лідер повторив свою резонансну тезу про те, що головна геополітична катастрофа 20 століття — це розпад Радянського Союзу, — ред.) скинув маски. Просто частково не захотіли побачити його реальне обличчя, відвернулися в цей момент і вдали, що він цю маску не скинув.
Для деяких навіть агресія проти України в 2014 році не стала підставою для скидання цих масок. І лише після повномасштабного вторгнення Росії Україна великою непоправною ціною, а також своєю стійкістю та героїзмом фактично вчить світ називати речі своїми іменами.
І ось зашкарубла західна щелепа, яка вже відвикла від таких слів, як військовий злочинець, трибунал, колабораціонізм, війна, все розробляється … І сьогодні цілком виразно і по-французьки, і по-німецьки, і по-англійськи, а також багатьма іншими мовами здатна вимовляти ці слова. В цьому розрізі дуже важливо на міжнародній арені підтримувати ті наративи та рівень підтримки України, який є. Як би це тавтологічно не звучало — ми маємо допомагати нашим друзям допомагати нам.
І єдиний розріз, в якому Мюнхенська конференція на сьогодні є ефективною — це якраз для підтримки коаліції для просування правильних наративів та обговорення правильних моделей реагування Заходом.
Це елітарний майданчик, але це не майданчик, на якому про щось конкретне домовляються. Це, скоріше, дискусійний майданчик для підняття, в тому числі складних та неоднозначних питань та тем, з яких поки що немає досягнутого консенсусу. У всьому іншому я не очікую, що конференція дасть якийсь інший рівень підтримки або домовленості щодо зброї. Для цього є інші формати — “Рамштайн”, двостороння співпраця, багатосторонні консультації… Але треба розуміти, що кожен інструмент є хорошим по-своєму.
Іван Ступак: Глава Мюнхенської конференції вже розуміє, що війна постукає у двері Євросоюзу, і доведеться воювати вже там
— Він [глава Мюнхенської конференції Гойсген] вже розуміє — на жаль, через такий тривалий проміжок часу — що війна брудною російською рукою постукає у двері Євросоюзу, і доведеться воювати вже там.
Так, зараз можна було б сказати — це проблема України, ви її вирішуєте… А у нас все добре: Starbucks працює за розкладом, McDonald’s є, метро є, перебоїв з електроенергією немає, відпустка запланована на липень.
Але без перебільшення ворог справді біля воріт. Паде Україна, і в проміжку від 3 до 6 років війна постукає у двері Польщі або країн Балтії, або всіх країн одночасно. Тобто і політики, і лідери Європи зрозуміли, що війна набагато ближча до них особисто, ніж вона була ще в лютому 2022 року.