Що ближче європейська країна до Росії, то більше вона вкладає у свою оборону, — Дикий

Що ближче європейська країна до Росії, то більше вона вкладає у свою оборону. Лідери у цьому процесі — країни Балтії та Фінляндія. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів екскомандир взводу батальйону “Айдар” Євген Дикий. Гість також зазначив, що країни, які пережили російську окупацію, мають історичну пам’ять і реально оцінюють загрози, які виходять від Росії.

“На сьогодні спостерігається величезна різниця в оборонному питанні країн. Причому ця різниця залежить не від того, хто бідніший, хто багатший (хоча, здавалося б, тим, хто бідніший, важче збільшити витрати на оборону). Ми спостерігаємо картину, скоріше, географічну — що ближче країна розташована до Росії, і що історично більше в неї досвіду російських агресій, то більше вона готова вкладати у свою оборону, навіть якщо ця країна маленька і бідна. І що далі країна від Росії, то менше вона вірить у те, що на її територію колись наступить чобіт російського окупанта, то менше ця країна (навіть дуже багата), готова жертвувати хоча б маленьким відсотком свого добробуту заради оборони”, — сказав Дикий.

Він зазначив: так історично склалося, що ті європейські країни, які розташовані до Росії ближче, вони бідніші й у кількісному вираженні можуть вкласти в оборону менше грошей. Але у відсотку ВВП ці країни є лідерами. Насамперед ідеться про країни Балтії, Фінляндію та Польщу, які пережили радянську агресію.

“Найбільше вкладають три маленькі балтійські держави, які добре пам’ятають, що таке радянська і російська окупація. Ще живі люди, які з-під цієї окупації виривалися. Нарівні з ними вкладаються фіни, які 1939 року відбилися від радянської окупації, і пам’ятають, якою страшною ціною їм це далося. Норвегія і Швеція досить близькі до цих країн, у ті роки до них росіяни просто не дійшли, але вони розуміють, що російська агресія — це реальна загроза. Тому вони теж вкладаються. І Польща чудово пам’ятає радянську окупацію. У такій самій ролі Чехія, яка не забула ні 1948, ні 1968 рік, Румунія туди ж”, — перерахував експерт.

А ось Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Португалія та інші географічно більш віддалені країни дивляться на це зовсім по-іншому, “їм важко уявити, що до них дійде російська орда”.

“Тому в таких країнах спроби збільшити оборонні видатки викликають величезний спротив виборців, які кажуть: як, ви хочете зменшити наші соціальні пільги заради якоїсь абстрактної загрози? Для них, на жаль, досі російська загроза виглядає абстрактною, тоді як вона є абсолютно реальною”, — пояснив спікер.

“Тобто простежується чітка залежність — чим реальніше країни уявляють собі, що завтра саме по них вдарять російські ракети, тим охочіше вони вкладаються у свою оборону, навіть якщо доводиться відривати кошти від і так бідних бюджетів. Але наш досвід показує, що відбувається з країнами, які схрестили пальці, сподівалися, що пронесе. На жаль, мало хто вчиться на чужих помилках. Усі все-таки воліють на своїх”, — резюмував Євген Дикий.

Читайте також: РФ — найбільш значуща загроза безпеці НАТО: які кроки робитимуть в Альянсі (ВІДЕО)

Як повідомлялося раніше, після початку повномасштабної війни Росії проти України, країни Балтії та Польща випереджають за темпами зростання витрат на оборону інших членів НАТО. Так, уже 2024 року Естонія виділить на оборону понад 3% ВВП, а в найближчі два роки планує довести показник до 4%.

Читайте також: Країнам НАТО вже недостатньо витрачати 2% ВВП на оборону, — міністр оборони Великої Британії