Шефство над областями та співпраця між громадами: Міжнародний саміт міст і регіонів в огляді експертів

У Києві пройшов Міжнародний саміт міст і регіонів, який об’єднав представників місцевої влади України та світу, а також міжнародних урядових і неурядових організацій заради партнерства та налагодження прямих контактів між українськими та іноземними громадами.

Ініціатором саміту виступив президент України Володимир Зеленський. Основна мета заходу – розширення співпраці Конгресу місцевих і регіональних влад із представниками місцевих громад по всьому світу та залучення їх до підтримки України, зокрема, до відновлення деокупованих українських територій.

Головний день саміту

У саміті брали участь 230 делегатів із 40 країн світу, частина з них брали участь в онлайн-режимі. Володимир Зеленський у своєму виступі заявив, що питання реінтеграції та відновлення українських територій сьогодні є пріоритетним не тільки для України.

“Ми бачимо, які стандарти безпеки потрібні сьогодні містам, потрібні нашим селам. На нашому прикладі бачимо, які стандарти безпеки потрібні будь-яким країнам світу, будь-яким містечкам, селам, комунікаціям, транспорту, енергетиці, всій інфраструктурі (яка у нас також пройшла випробування цією війною), школам, мережі освіти, щоб за будь-яких обставин гарантувати найголовніше — захист життя… І я запрошую вас долучатися до розбудови нової безпекової інфраструктури в Україні, щоб згодом можна було поширити цю важливу роботу в інших країнах і в інших регіонах”, — зазначив глава держави.

Як зазначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, міжнародне муніципальне партнерство набуло небувалих масштабів.

“Понад 300 територіальних громад України уклали 1500 партнерських договорів. Майже 60 країн світу допомагають нашим містам, селищам і селам вижити та відновитися після ворожих смертоносних атак”, — сказав глава Кабміну.

Президент Європейського комітету регіонів Васко Алвес Кордейро, який був присутній на заході, наголосив, що співпраця України та європейських муніципалітетів — це не лише відновлення зруйнованих територій, а й конкретний крок до вступу України до Європейського Союзу.

“Сьогоднішній саміт відкриває можливості для встановлення міцного та плідного партнерства між місцевим та регіональним самоврядуванням ЄС та України. Європейський комітет регіонів представляє понад 1 млн обраних представників по всьому ЄС. І ми дуже уважно стежимо за подіями в Україні, а також надаємо необхідну допомогу не лише на словах, а й на ділі — приймаючи біженців, налагоджуючи співробітництво з регіонами та містами-партнерами в Україні, щоб допомогти впоратися з нинішніми обставинами”, — заявив Васко Алвес Кордейро.

У саміті взяв також участь генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який 20 квітня з офіційним візитом відвідав Україну. За його словами, проведення цього саміту є свідченням того, що у Києва багато союзників, готових допомогти Україні перемогти російську агресію і відновити українські території, а НАТО — один із важливих партнерів у цьому питанні.

“Я радий вітати мерів на цьому саміті: від Парижа до Утрехта, Талліна і Тампере. В України є сильні друзі, і НАТО також є другом України. Ми будемо поруч стільки, скільки буде необхідно. Ще з лютого 2022 року Альянс надав безпрецедентну військову та гуманітарну підтримку на багато мільярдів доларів, включно з 65 млрд євро військової підтримки. Зараз ми готуємо допомогу літаками, броньованою технікою, вона змінить обстановку на фронті. У НАТО ми також фокусуємося і на потребах України після війни”, — сказав Столтенберг.

Під час саміту було підписано низку міжвідомчих договорів, меморандумів, плани щодо подальшої співпраці між містами та регіонами. Зокрема, Херсонська область отримає точкову підтримку від Королівства Нідерланди, шефство над Миколаївською областю взяла Польща, а Одеська отримає підтримку одночасно від Польщі та Франції.

Крім того, під час саміту було ухвалено рішення про відкриття регіонального Офісу міжнародного співробітництва.

“Для тих міст і громад, які вже перебувають у партнерських відносинах, регіональний офіс може слугувати надійним консультативно-дорадчим центром. Це платформа, яка об’єднає зусилля конкретних регіонів України, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, дипломатичних, урядових та неурядових організацій. Систематизація, супровід і координація – три функції, які виконуватиме регіональний офіс Міжнародного співробітництва. До кожної з цих функцій на засадах відкритості та прозорості будуть залучені всі сторони, зацікавлені в міжнародному співробітництві, за формулою Win-Win”, — повідомив заступник керівника Офісу президента України Олексій Кулеба.

Читайте також: Ми маємо вкласти всі можливості в майбутнє для вільної та суверенної України в ЄС, — президент Європейського комітету регіонів

Поїздка місцями воєнних злочинів РФ

У рамках саміту делегації з кількох країн відвідали населені пункти в Київській та Чернігівській областях, які постраждали від російської агресії. Представники Польщі, Чехії, Франції, Португалії, Латвії, Ізраїлю та інших країн на власні очі побачили наслідки звірств окупантів і поспілкувалися з очевидцями тих страшних подій.

Зокрема, іноземні гості побували в Бородянці Бучанського району. Це один із найбільш зруйнованих населених пунктів Київської області. У перші дні березня 2022 року селище пережило чотири авіанальоти. Російські військові скинули десятки бомб на 7 багатоповерхових будинків, розташованих на вулиці Центральній.

Голова делегації від Португалії в Палаті місцевих органів влади Ради Європи Жорж Секвейра був шокований побаченим у Бородянці.

“Жахливо бачити все це. Ми тут для того, щоб висловити солідарність із народом України. Особливо жахливо усвідомлювати те, що росіяни займаються депортацією дітей і цивільних осіб з України. Ми хочемо допомогти Україні з подальшим відновленням. Сюди приїхали шість представників Португалії, з різних міст, і ми вже обговорюємо, як відновити зруйновану інфраструктуру”, — розповів Жорж Секвейра.

Представник муніципалітету міста Ашдод (Ізраїль) Людмила Захарчук, яка родом із Боярки Київської області, під час візиту до Бородянки сказала, що громадяни Ізраїлю підтримують Україну.

“Народ Ізраїлю вважає, що Росія повинна понести відповідальність, і це вторгнення не повинно було відбуватися, а над тим, що російські окупанти зробили в Україні, має бути суд, однозначно. Наша мета — донести якомога більше інформації людям, які мають сумніви, що все, що сталося в Україні, фейки, що насправді все не так; залучити якомога більше спонсорів, партнерів, які будуть відновлювати Україну”, — сказала вона.

У Чернігівській області делегації з Франції та Латвії відвідали село Ягідне. Там, у підвалі школи на 197 кв. м, майже місяць мешкали 367 осіб, з них — 50 дітей і двоє немовлят.

“Я був у багатьох місцях, де відбувався геноцид, але я дуже шокований. Я зворушений історіями людей. Я не розумію жорстокості, я не розумію садизму, насильства і тієї війни, яка триває сьогодні”, — сказав співзасновник проєкту Europe Prykhystok Бенжамін Абтан.

“Ми бували в Ізюмі Харківської області, у Дніпрі, в області, тож самі краєвиди нібито не дивують. Тут, звісно, набагато вражаюче саме поспілкуватися з людьми, які в цьому підвалі сиділи, і бачити, як вони переживають досі. У пам’яті це все буде ще довго”, — підкреслив співзасновник товариства Agendum Рейніс Познакс.

Читайте також: Підписано понад 40 угод про співпрацю — дані Київської ОВА з відновлення регіону

Підсумки саміту з точки зору експертів

Результати Міжнародного саміту міст і регіонів та його значення для відновлення України в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• Іван Федоров, Мелітопольський міський голова;
• Ігор Петренко, доктор політичних наук;
• Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”;
• Егілс Хелманіс, мер міста Огре (Латвія);
• Ігор Рейтерович, політолог.

ІВАН ФЕДОРОВ: Після деокупації без міжнародної допомоги місцева влада сама не впорається

— До деокупації ми як місцеве самоврядування, як державна влада маємо бути готові. Тому основне наше завдання після звільнення — якнайшвидше відновити життя на деокупованих територіях, щоб наші жителі могли повернутися. І тут точно ми самі не впораємося.

Нам необхідна допомога наших міжнародних партнерів на різних рівнях: на рівнях муніципалітетів, на рівнях регіонів і, звісно ж, міждержавне міжурядове співробітництво. Тому форум дав можливість українським містам налагодити тісні взаємини з представниками європейських міст.

Що стосується конкретної допомоги, то сьогодні вже є яскраві приклади. Є приклади Миколаївської та Київської областей, де міста-побратими з Європейського Союзу вже допомагають відновлювати території, які були зруйновані Росією.

Тому на прикладі Мелітополя ми приготували той план дій, який ми зобов’язані будемо здійснити після деокупації нашого міста. І, звичайно ж, у рамках цього плану дій є конкретна потреба конкретних речей. І саме це ми починаємо обговорювати з нашими колегами з європейських країн.

Але не тільки в перші 30 днів нам потрібна допомога. Нам потрібна допомога в науці, в освіті, в медицині. І в кінцевому підсумку ми хочемо отримати не просто формальну дружбу на меморандумах і на договорах про побратимство, а ми хочемо отримати дружбу між нашими жителями. І тоді це буде фундаментальна дружба, яка принесе свої плоди на багато років уперед.

Ми бачимо вже ті практики, які є сьогодні в Україні. Подекуди вибір був досягнутий на міжурядовому рівні, коли регіони починають кооперуватися з регіонами, а в деяких випадках було лідерство представників конкретних українських територій, які досягли домовленості з лідерами європейських громад.

Одна з пріоритетних тем, яка обговорювалася, — це розмінування як елемент безпеки.

Україна сьогодні — одна з найбільш замінованих країн у світі. Але ми сподіваємося, що одразу після нашої перемоги міжнародна спільнота направить нам також і допомогу, і людей для розмінування на нашій території. Ми знаємо, що практика така вже є.

Ми маємо почати з оцінки збитків, які в нас є. Я не беру зараз фазу екстреного відновлення, щоб наші жителі могли б повертатися. Але одразу ж ми маємо оцінювати те, що буде зруйновано, і те, з якими, в якій стадії ми отримаємо наші міста.

Одразу ж після цього ми маємо прописувати нові стратегії розвитку регіонів. Те, що ми прописували до 24 лютого 2022 року, буде не актуальним, тому що ми повернемося в зовсім інші реалії. Тому одразу ж ми маємо спільно з нашими європейськими партнерами прописувати нову стратегію.

І щойно у нас буде експертиза, щойно у нас будуть документи, ми повинні оперативно починати реалізовувати ці стратегії.

Тут будуть однозначно і законодавчі ініціативи, і рішення Верховної Ради. Тут однозначно будуть і залучення інвестицій, і необхідність допомоги наших міжнародних партнерів. Саме в такій послідовності ми повинні думати про реінтеграцію наших територій.

Пріоритетними в розвитку нашої країни мають бути саме ті регіони, які зараз окуповані. Тому що це і буде тим найнадійнішим форпостом: між добром і злом, між Росією і нашою європейською Україною та всім Європейським Союзом.

ІГОРЬ ПЕТРЕНКО: Такі саміти допоможуть показати, що Україна — це Європа

— Такі заходи, безумовно, дуже важливі. Ми знаємо, що делегації з інших країн, інших міст і регіонів відвідували місця бойових дій, і могли на власні очі побачити, що робила тут Російська Федерація.

Безумовно, рівень уряду або національний рівень — це один момент. Але коли це бачать не тільки високопосадовці, а й прості люди, які на власні очі бачать і передають іншим увесь той жах, який тут коївся, — це додаткові аргументи, щоби міжнародні партнери були більш активними в допомозі та відновленні як інфраструктури, так і справедливості.

Тому, безумовно, такі візити дуже важливі. Що більше в наших партнерів муніципалітетів, то сильнішим буде вплив на громадську думку. А громадська думка, своєю чергою, конвертуватиметься в певний тиск на політиків у тому, які рішення вони ухвалюватимуть.

Муніципалітети часто мають свої досить великі власні бюджети, особливо в децентралізованих країнах. Припустімо, у Німеччині — землі, у землях теж є окремий бюджет, який вони можуть використати, зокрема, на допомогу Україні або на допомогу конкретному регіону, якщо будуть відповідні домовленості.

Тому централізований підхід, спілкування громад, спілкування міст — це додаткова підмога і можливості фінансової співпраці. Це важливий момент у питанні інтеграції.

Це й обміни, це і відповідні візити, це можливість відкрити для європейців Україну. І ми можемо показати, що Україна — це Європа.

І не забуваймо, що довгий час Російська Федерація культивувала підхід, що Україна – це певна сіра зона, їхня сфера впливу. Активно просувався меседж, що “ми нічим не відрізняємося, ми такі самі, як вони” і все інше. І тому є певна кількість людей у різних країнах, які так і думають.

Спілкування на рівні громадян, мешканців міст дуже допомагає розуміти Україну і розуміти те, що ми поділяємо однакові цінності. Той внесок, який ми робимо у безпекову сферу Європейського Союзу, і дозволяє розглядати нас як складову частину ЄС.

Тому ця співпраця і спілкування буде вносити посильний внесок у формування відповідної громадської думки в питанні підтримки України та її членства в Європейському Союзі, в тому числі.

ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: Європа не готувалася до повномасштабної війни

— Як сьогодні Україна може гарантувати собі безпеку? Тільки завдяки підтримці з боку міжнародних партнерів у питаннях постачання озброєнь. Звичайно ж, всеосяжній економічній підтримці. Дуже важливий момент — юридична підтримка.

Це комплекс тих заходів, які необхідні Україні, щоб вистояти в протистоянні з російськими окупантами.

Своєю чергою, вже після перемоги — це вступ до Північноатлантичного альянсу, щоб мінімізувати ризики повномасштабної війни, що вибухнула 2022 року, і гібридні ризики, які мали місце 2014-го.

На сьогодні відкрито президент не може говорити про якісь моменти, які значно можуть посилити наші можливості. Насамперед ці всі моменти стосуються мілітарних питань і застосування озброєнь.

Тут можна тему розкривати об’ємно, оскільки наші міжнародні партнери передають нам своє новітнє озброєння з певним застереженням: не застосовувати на території Російської Федерації. Тобто, щоб не було якихось моментів, пов’язаних саме з територіальними претензіями Росії.

З іншого боку, у низці випадків забезпечити свою територіальну безпеку ми можемо саме за рахунок нанесення ударів по відповідних об’єктах військового призначення на території Росії або в повітряному просторі РФ.

Тому таких моментів, що гарантують нашу безпеку зараз до вступу в НАТО, безумовно, величезна кількість. Є й бюрократичні моменти, оскільки навіть європейські країни – це держави, залежні від бюрократії.

Але є й інші цілком об’єктивні причини. І головною причиною є те, що Європа взагалі не готувалася до будь-якої повномасштабної війни.

Насправді у жодній європейській країні, в якій є розвинений військово-промисловий комплекс, цей ВПК не був готовий до того, щоб працювати в такому режимі, як зараз.

Цей комплекс виходив зі сплячки — назвемо це навіть так — і цей процес триває досі. Через це ніхто не готувався в Європі до повномасштабної війни, там не проводилася серйозна ревізія, інвентаризація тієї техніки, яка перебуває на балансі збройних сил тих чи інших країн-членів НАТО.

Яскравий приклад — Іспанія. Коли вони почали проводити інспекцію наявних у них на озброєнні танків Leopard 2 для передачі їх в Україну, з’ясувалося, що практично всі вони потребують ремонту: легкого, середнього і навіть глибокого, досить серйозного.

І цей момент постійно себе проявляє, коли нам передають якусь техніку. Наші партнери не можуть її просто переправити за лічені дні або навіть тижні, тому що виявляється, що вона потребує технічного обслуговування або навіть ремонту. А це все енерговитрати, це люди розрахунки, час.

Як ми бачимо, проблем насправді багато, і вирішувати їх намагаються комплексно.

ЕГІЛС ХЕЛМАНІС: Війна в Україні — це і наша війна

— Європа працює в цій системі. Сьогодні вже з’являються гроші, які можна використовувати для відновлення України. Це дороговартісні проєкти, тому що дуже багато будівель і мостів зруйновано, і це все треба відновити.

Через місяць міністр економіки Латвії поїде до Чернігова домовлятися про конкретні проєкти, які ми можемо реалізувати.

Що стосується заарештованих російських активів, то їх, звісно, треба використовувати. Тому що держава-агресор принесла багато шкоди і для інфраструктури, і для жителів.

Наприклад, у нас в Огрі живе 700 біженців з України, яких ми приймаємо, і які б залюбки повернулися додому, але їм нікуди повертатися, бо їхні будинки знищені.

Війна в Україні показала, що у нас поруч знаходиться країна-терорист, яка не дотримується жодних прав. І поки вони бомбардують своїх сусідів, жодна країна, яка знаходиться поруч з ними, не може спати спокійно.

Ми дуже вдячні Україні за те, що ви боретеся. Я щомісяця приїжджаю в Україну, ми і веземо, і допомагаємо. Ми розуміємо, що це і наша війна, це не тільки ваша, і насправді ми допомагаємо і собі. Так що ми дуже вдячні українському народу, який бореться, який воює.

ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Країни, які допомагають Україні, можуть вирішити свої економічні питання

— Тут, безумовно, є певний гуманітарно-політичний момент, і ми повинні його враховувати.

З одного боку, країни хочуть допомогти Україні, яка постраждала від російської агресії. З іншого боку, тут є і суто економічні чинники, тому що йтиметься, зокрема, про інтенсифікацію власного економічного розвитку, про якісь додаткові інвестиції.

Можливо, часткова участь тих же компаній, якогось бізнесу з цих країн, які братимуть участь у відновленні України. І в цьому плані вони можуть розв’язати певні свої проблеми, які пов’язані, наприклад, з певним рівнем безробіття або необхідністю розвивати ті чи інші галузі економіки, які в них є.

Потім, не будемо забувати про те, що Україна є дуже перспективним ринком як з точки зору капіталовкладень та інвестицій, так і з точки зору споживання. І для того, щоб цей ринок функціонував, нам потрібно максимально в стислі строки відновити економіку і модернізувати загалом країну. Тобто ці два процеси потрібно запускати паралельно.

Йдеться не просто про відновлення чи реконструкцію. Йдеться про модернізацію. І в цьому також зацікавлені інші країни. Тому що економічні взаємовідносини з Україною не просто зберігатимуться на досить високому рівні — вони лише поглиблюватимуться й надалі, особливо на тлі нашої інтеграції до Європейського Союзу.

Тому в сукупності всі ці фактори призводять до того, що багато країн уже зараз виступають із подібними ініціативами, паралельно вирішуючи якісь свої питання, які стосуються безпосередньо їхнього розвитку.

З іншого боку, в секторі агропромислового виробництва всі прекрасно знають, який попит на українське зерно. І для того, щоб і надалі Україна могла це зерно транспортувати й передавати на розвиток голодуючих країн, економіка має бути відбудована, і держава відновлена. І ось усі ці причини призводять до того, що країни зараз виступають з різними ініціативами.

Хтось дійсно бере більш глобальний рівень, де йдеться про якусь макроекономічну допомогу на рівні безпосередньо держави. Хтось бере окремі регіони, окремі міста, і готові інвестувати в підтримку розвитку цих міст за різними програмами, які є в цих країнах. Ну і з урахуванням перспектив подальших інвестицій, які вони можуть робити в нашу економіку.

Регіональний розвиток і місцеве самоврядування — це ті два кити, на яких стоїть, за великим рахунком, Європейський Союз. Це треба чітко розуміти.

І тому запуск якихось додаткових програм регіонального співробітництва, як між окремими регіонами України з регіонами інших країн, так і між українськими регіонами та іншими державами загалом, звісно, має бути пріоритетом для України на сьогодні. І мені здається, що з боку наших західних партнерів є розуміння цього і абсолютно повне прийняття цієї позиції.

Якраз ідеться про якісь додаткові програми, які паралельно з макроекономічним відновленням можуть реалізовувати ті чи інші країни.

Наприклад, це можуть бути програми транскордонного співробітництва. Оскільки Україна межує з багатьма країнами ЄС — з Польщею, Румунією та іншими країнами — ми можемо досить активно налагоджувати цю співпрацю, яка піде на користь у відновленні України.

Чому? Тому що це додаткові інвестиції, нові робочі місця. І це посилення нашої інтеграції до Європейського союзу.

Читайте також: Міжнародний саміт міст і регіонів відбувся в Києві — усі подробиці з місця події та перші результати (ВІДЕО)