Шансів на мирну зміну влади не залишилося: якою буде Росія після смерті Навального — прогнози експертів

Смерть опозиційного політика Олексія Навального в колонії — одночасно і симптом сучасної Росії, і сигнал путінського режиму для всіх, хто не згоден жити в його парадигмі. Така думка вже неодноразово прозвучала з вуст різних політиків, журналістів, політологів.

Як і раніше, залишається відкритим питання: якою ж буде Росія після загибелі Навального, якого називали чи не останньою надією на відновлення демократії в країні.

Версії загибелі, замовник, репресії проти скорботних

Олексій Навальний помер 16 лютого після трьох років, проведених у колонії, з яких понад 300 днів пройшли у штрафному ізоляторі (ШІЗО). Причина смерті невідома. Співробітники Федеральної служби виконання покарань (ФСВП), Міністерства внутрішніх справ (МВС) і колонії вже кілька разів змінювали версії. Це і тромб, що відірвався, і синдром раптової смерті.

Серед прихильників Навального багато хто переконаний, що причиною його смерті є отруєння. Саме тому, на їхню думку, тіло політичного в’язня досі не передали рідним.

Прессекретарка Навального Кіра Ярмиш повідомила, що, за словами слідчих, тіло політика не видадуть рідним ще щонайменше 14 днів, тому що з ним проводять хімічну експертизу.

Мати Навального 20 лютого записала звернення на тлі колонії “Полярний вовк” у селищі Харп, у якій помер її син. Вона сказала, що їй уже п’ятий день відмовляються видавати тіло сина.

“Мені навіть не кажуть, де він перебуває. Я звертаюся до вас, Володимире Путін. Вирішення питання залежить тільки від вас. Дайте мені нарешті побачити мого сина. Я вимагаю негайно видати тіло Олексія, щоб я могла його по-людськи поховати”, — сказала Людмила Навальна.

Російський політик Володимир Кара-Мурза, засуджений до 25 років колонії суворого режиму за статтями про “держзраду”, вважає, що Навального вбили тільки за особистим наказом Путіна.

“Тільки за його особистим наказом могли діяти отруйники з 2-ої служби ФСБ; слідчі, прокурори і судді, які оформляли справи і вироки; високі тюремні чини, які створювали катівельні умови. Ця людина несе із собою смерть усі 25 років своєї влади — з тієї самої осені, коли ночами вибухали мирні люди, які спали у своїх квартирах. Потім були Чечня, “Норд-Ост”, Беслан, Грузія, Сирія, Україна. Убита, подарунком до дня народження, у своєму під’їзді Ганна Політковська; розстріляний у спину поруч із Кремлем Борис Нємцов; “знепритомнілий після прогулянки” у в’язниці Олексій Навальний”, — написав Кара-Мурза і додав, що зупинити Путіна може тільки російське суспільство.

Вдова Юлія Навальна записала звернення до росіян. Вона заявила, що продовжить його справу. У своєму зверненні Юлія Навальна звинуватила Путіна у вбивстві свого чоловіка і запропонувала росіянам “зібрати в один сильний кулак і вдарити по збожеволілому режиму”.

Стихійні меморіали, які росіяни створюють по всій країні, силовики, двірники та “волонтери” в масках одразу прибирають. Уже кілька днів людей затримують біля меморіалів пам’яті, частину з них уже відпустили без складання протоколу. Деяким обрали запобіжний захід — від 3 до 15 діб арешту.

Політична кар’єра Олексія Навального почалася 2000 року. Наприкінці 2011 року він став одним зі стихійних лідерів протестів у Росії, через фальсифікації на виборах до Державної Думи. Тоді ж уперше заявив про свої президентські амбіції.

Очолював Фонд боротьби з корупцією (ФБК), який займався розслідуваннями корупції у владі.

20 серпня 2020 року політика отруїли бойовою отруйною речовиною з групи “Новачок”. Після року лікування в Берліні, Навальний повернувся до Москви, де вже під час проходження паспортного контролю його заарештували. Відтоді він перебував в ув’язненні.

У 2022 році суд додатково засудив Навального до дев’яти років колонії загального режиму, звинувативши його в шахрайстві під час збору донатів і нібито “неповазі” до суду.

У 2023 році суд ухвалив ще один вирок у справі про організацію нібито “екстремістської спільноти” — політику призначили 19 років колонії особливого режиму.

Читайте також: “Кривавий список Путіна — величезний”: як Кремль усуває неугодних (ВІДЕО)

Коментарі російських опозиціонерів та експертів

Чим для Росії обернеться смерть опозиціонера? Хто стане наступною жертвою путінського режиму? Чи є шанс у російського суспільства змінити своє майбутнє, якого прагнув Олексій Навальний? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Ольга Курносова, політична аналітикиня, головна редакторка порталу After Empire;
• Олександр Морозов, політолог;
• Геннадій Гудков, російський опозиційний політик;
• Віталій Скойбеда, російський опозиційний політик, член Виконавчої ради З’їзду народних депутатів;
• Олексій Барановський, рекрут-доброволець легіону “Свобода Росії”;
• Ростислав Мурзагулов, політтехнолог, екс-голова Громадської палати Башкортостану;
• Ігор Яковенко, російський журналіст, соціолог, публіцист.

ОЛЬГА КУРНОСОВА: Тільки боротьба розуму може привести до перемоги

— Для чинної влади вбивство Навального — показник, що їй сам чорт не брат, вона робить те, що хоче. І не тільки у своїй країні теж будуть робити те, що хочуть. Тобто Путін знову намагається показати, що для нього абсолютно ніяких обмежень не існує. І скільки б йому не говорили, що в цивілізованому світі існують правила, він на них плює.

Але це показник сили чи слабкості? Це найбільше дискусійне питання. Коли послідовно знищуються всі конкуренти з різних боків. Тобто, з одного боку підірвав главу ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина, з іншого боку, не зареєстрував кандидата в президенти Бориса Надєждіна, з третього боку вбиває Навального. Це показник того, що він боїться конкуренції і стійка система зовсім не така, якою їм здається.

Так, звичайно, це не революція. Але знову якісь затримання відбуваються під час покладання квітів. Це хіба показник сили? Тобто вони бояться людей, які хочуть згадати Навального.

Якщо для когось ще залишалися питання, то, мені здається, вбивство Навального має остаточно всіх переконати в тому, що диктатури, подібні до путінської, не занепадають від демонстрацій. Єдиний спосіб боротьби — силою.

Треба допомагати Збройним силам України поставками зброї. Треба допомагати тим підрозділам росіян, які готові боротися за свободу своєї батьківщини зі зброєю в руках. Я маю на увазі насамперед Легіон “Свобода Росії”, “Російський добровольчий корпус” та інші. Вони готові і потім діяти в Росії. І чим більше буде таких підрозділів, тим краще. Чим сильнішими вони будуть, тим ближче та прекрасна Росія майбутнього, яку хотів побудувати Навальний.

Треба, звичайно, закінчувати дрібні чвари. Що стосується опозиції, ще раз повторюся, за диктатури опозиції не буває. Диктатура на те й диктатура, що вона пригнічує будь-яке політичне життя. Тому я і кажу про опір опозиції.

Будь-який політичний в’язень сьогодні в Росії перебуває на межі життя і смерті. Будь-кого можуть убити. І в цьому сенсі немає різниці, як ми бачимо, між відомими людьми і менш відомими. У Башкортостані вже двоє загиблих після звірячих затримань.

ОЛЕКСАНДР МОРОЗОВ: Після смерті Навального Європа має ще активніше допомагати Україні

— Убивство Навального — настільки шокуюча подія, що вона, звісно, вплине на атмосферу в європейських столицях.

Майже всі європейські лідери, коментуючи загибель Навального, наголошували водночас на тому, що це означає і необхідність посилення підтримки України в її боротьбі проти путінізму.

Смерть Навального просто свідчить ще раз про те, що жодного компромісу з путінізмом не може бути. І хоч би як довго боротьба з ним велася, Путін має, як Муссоліні, висіти догори дриґом у результаті всієї своєї політики — і зовнішньої, і внутрішньої.

Важливо не просто вжити сьогодні якихось заходів, можливо, дзвінких, але малорезультативних, а важливо на довгій дистанції підтримувати глобальний альянс підтримки України і неприйнятності путінізму. Щоб він зберігав і солідарність усередині себе, і розгортав далі свої структури боротьби з путінізмом.

ГЕННАДІЙ ГУДКОВ: Беззбройний народ не зможе протистояти режиму Путіна

— Організм Навального був ослаблений. Можливо, там не так багато і потрібно було додати, щоб він знепритомнів і настав летальний результат. У будь-якому разі, це політичне усвідомлене вбивство. Я б сказав, публічна страта. Це спроба залякати всіх. Режим дає сигнал, що він ніякими гальмами не обмежений.

У Росії є величезний протестний потенціал. Але проти нього вибудувана величезна армія озброєних до зубів жандармів, поліцаїв, які знущаються над народом. Питання в іншому. Адже народ – беззбройний. Народ, позбавлений вождів, лідерів, організацій, ЗМІ, соціальних мереж. Як ми можемо підняти повстання в концтаборі?

Навіть у в’язниці готують якісь заточки. А ми хочемо зараз, щоб народ просто вийшов під кулі? Ми з вами бачили, що сталося в Білорусі, коли мільйон вийшов на вулиці протестувати проти влади. Розстріляли, придушили, побили, закатували. Ми знаємо, чим скінчилися повстання в Нікарагуа, Венесуелі. Треба думати про те, як народ міг захищати себе від терору, свавілля, репресій.

Якщо над цим хтось думає, — дуже добре. Я про це не знаю.

ВІТАЛІЙ СКОЙБЕДА: Мирним шляхом Путіна не перемогти

— Деякі люди досі не розуміють, що в неофашистському путінському режимі, який сформувався і оформився, всілякі форми мирного протесту втратили свою актуальність.

Навальний намагався боротися до останнього мирним шляхом, підсумок ми всі знаємо, — найпослідовніший, але наймирніший борець із путінським режимом був убитий.

Під час боротьби, тільки сила може допомогти проти фашистського режиму, як гітлерівський, сталінський, хамасівський, північнокорейський і — яким став путінський режим. Інших способів у реальному світі, щоб домогтися падіння цього режиму і змін Росії — немає.

ОЛЕКСІЙ БАРАНОВСЬКИЙ: Навальний помилився, зробивши ставку на мирну опозицію

— Говорили, що це помилка, коли Навальний вирішив повернутися в Росію. Усі розуміли, що його тут же заарештують. Були вже кримінальні справи відкриті, він у розшуку був.

Навальний, можливо, таким романтиком у цьому відношенні виявився. Він оцінював російський мирний опір, російську опозицію краще, ніж вони є.

Він розраховував, що його арешт і незаконне переслідування викличуть такі акції протесту, які зможуть не тільки його звільнити, а й похитнути путінський режим.

Він помилився і за це поплатився життям. Олексій Навальний дійсно грав по-крупному. Він зробив ставку на мирний опір, і ця ставка не зіграла.

РОСТІСЛАВ МУРЗАГУЛОВ: Російське суспільство все ще може чинити опір

— У російського суспільства не все втрачено. Там завжди було ядро активістів, яке зараз, звісно, сильно межа, бо хтось у в’язниці, хтось у бігах, хтось за кордоном, когось вбито… Це ядро завжди навколо себе генерувало і більш масові протести.

Якщо ви згадаєте події на Манежній площі 1990-х років у Росії, у Москві, то побачите, що час від часу ці активісти навколо себе створювали дуже правильний, дуже потрібний рух, створювали той самий громадянський рух, створювали те саме громадянське суспільство. Але, на жаль, ці паростки були ретельно заасфальтовані Путіним, і вони зараз насилу пробиваються назад. Що б не робила влада, все-таки цей рух розвивається.

Ми спостерігаємо позитивну динаміку. І в цьому сенсі дуже добре, що опозиція ще до трагічної загибелі Олексія Навального, зокрема за його рішенням, зокрема з його подачі, дійшла до компромісу і почала говорити єдині речі, почала ставити на одних і тих самих людей та закликати до одного й того самого у своїх соцмережах. І це дало свої результати.

Путін боїться власного оточення і дуже ретельно вичищає його. Якщо пам’ятаєте, що було зроблено з Пригожиним, який насправді говорив, що в РФ президент хороший, а міністр оборони — поганий. І навіть при цьому Путін демонстративно з ним розправився, розуміючи, що Пригожин першим відправить його на політичний смітник.

Серед тих, хто поруч із ним перебуває, є різні люди, і там різні інтереси, різні вежі цього Кремля. Багато веж уже не хочуть, щоб Путін далі правив. Тому що весь цей ідіотизм із війнами, ізоляцією, придушенням усього, усіх паростків чого б то не було хорошого в Росії, які були на останні 20-25 років.

ІГОР ЯКОВЕНКО: Навальний — не остання жертва Путіна

— Путіну потрібна інша Росія. Він змінює її, Путін її чистить. Це “очищення” Росії до дрібниць: починаючи від гонінь учасників “голої вечірки”, закінчуючи тим, що новою елітою будуть люди, які були в складі окупаційної армії. У цю іншу Росію Путін абсолютно не захотів брати Навального. Тому що Навальний – це демонстрація серйозної альтернативи в усьому.

Путін керує за допомогою страху, а головний зміст того, чим займався Навальний, була надія. Тобто це абсолютно різні версії управління своїми прихильниками.

Люди йшли за Навальним. Так, останнім часом, після того, як він опинився у в’язниці, цього було менше. Але, тим не менш, усе те, що зараз відбувається, показує, що навіть мертвий Навальний являє собою загрозу.

Нові жертви, звичайно ж, будуть. Тут сумнівів немає. Вони були до Навального, перераховувати можна досить довго. Налічується не одна сотня людей, яких убив путінський режим, або за прямим наказом, або завдяки існуванню цього режиму.

Ми знаємо людей, які є особистими ворогами Путіна. Безумовно, серйозна загроза нависає над усіма, хто сидить у в’язниці за політичними статтями. А їх багато. Їх у Росії близько тисячі. Тобто дуже серйозна загроза нависає над кожним із них.

Немає жодних сумнівів, що вбивство Навального готувалося Путіним, команду давав Путін і терміни визначав теж він. Це теж зрозуміло. Щодо інших людей це може бути просто створення умов, за яких їх будуть знищувати.

Читайте також: Убивство Навального: причини та наслідки оцінили експерти