Серійні вбивці виходять на свободу: навіщо Кремль помилував ґвалтівників і маніяків

Вулицями Росії спокійно розгулюють убивці, ґвалтівники, інші злочинці. Але тепер із них уже знято всі звинувачення, президент РФ підписав їм помилування, держава виділила їм гроші, гарантує безпеку. А все тому, що вони погодилися поїхати на фронт убивати українців. Хто вийшов на волю з російських в’язниць і навіщо Москва ліпить із них нових “героїв” — у матеріалі журналіста Олексія Мацуки.

У Росії помилували Миколу Оголобяка, який очолював банду сатаністів, що діяла в Ярославлі. Вони здійснювали ритуальні вбивства підлітків із канібалізмом.

“Це були жорстокі вбивства, коли знімали скальп, вирізали серце, і частини внутрішніх органів з’їдали. Ось у цій групі сатаністів був і Микола. Зараз він, уже після участі у війні в Україні, на волі”, — каже головна редакторка видання ASTRA Анастасія Чумакова.

У 2010 році Оглобяка засудили до 20 років колонії суворого режиму. Але війна несподівано все змінила. Ватажок секти сатаністів відправився вбивати українців, повернувся додому і був помилуваний. Президент Росії йому все пробачив.

“Він уже на волі та живе вдома. Журналісти спілкувалися з його мамою, яка сказала, що її син воліє про минуле не згадувати, вони намагаються вести тихе, спокійне життя”, — додає Анастасія Чумакова.

Житель Кемерова Владислав Канюс жорстоко вбив свою 23-річну подругу. Сталася сварка, сусіди чули крики дівчини, викликали поліцію… Ті приїхали занадто пізно. На тілі жертви експерти виявили понад сотню травм.

“На тілі дівчини документально підтверджено щонайменше 111 травм — він її та душив, і ножем колов, і що тільки він із нею не робив. Владислав Канюс отримав за це 17 років. У 2020 році він скоїв убивство, а за три роки, у 2023-му, Канюс уже на волі, спокійно розгулює Кемеровом”, — розповідає Анастасія Чумакова.

Судимості з убивці тепер знято. Ба більше, його навіть звільнили від необхідності виплачувати грошову компенсацію батькам убитої ним дівчини.

“Мама Віри говорила, що боїться, що вбивця її доньки розгулює на волі. Ніхто не знає, що йому спаде на думку”, — продовжує Анастасія Чумакова.

В’язниця навряд чи виправляє людей. Війна — тим більше. Але злочинці, які повернулися після участі у війні проти України, тепер почуваються в Росії господарями життя.

“Ми бачили його (Владислава Канюса, — ред.) фото в соціальних мережах — він у військовій формі, зі зброєю, посміхається. Тобто людина відчуває себе повноцінним членом суспільства. А держава на чолі з Путіним, який помилував цю людину, дають їй зрозуміти, що вважають її героєм. Але тоді виникає питання — що це за такі “герої” в нас?”, — наголошує Анастасія Чумакова.

Система зараз готова прощати все — будь-які звірства, будь-які злочини. Головне, що зголосився піти на фронт, погодився воювати проти України, все інше — неважливо. І це не просто пропаганда. Колишніх “зеків” постійно запевняють, мовляв, ви зараз герої, і маєте почуватися відповідно.

“Мало того, що вони не відсиділи свій термін за рішенням суду. Не відсидівши, вони пішли скоювати нові вбивства. Це люди, схильні до насильства. І коли їх відправляють на війну, де потрібно вбивати людей, вони дали виплеск своєї суті, чинили там насильство, і потім поверталися в Росію, відчуваючи себе героями. Тобто це така собі героїзація насильства”, — зазначає Анастасія Чумакова.

Випадків, коли помилувані злочинці, повернувшись додому, знову скоюють злочини, — уже безліч. Були і різанина, і розбої, і підпали.

“Був випадок, коли чоловік підпалив будинок із пенсіонеркою, вона загинула. Були випадки просто якихось п’яних конфліктів, під час яких хтось гинув. Надалі ми будемо дедалі більше й більше про такі випадки чути й дізнаватися”, — упевнена Анастасія Чумакова.

Репортерка видання “Важливі історії” провела журналістське розслідування про нелюдів, які раптом стали “фронтовиками”, “патріотами” і “героями”.

Яні Болтинюк із Калуги було всього 18 років. Вона просто пішла в магазин — і більше не повернулася.

“Вона поверталася пізно ввечері додому. Троє чоловіків випивали на автобусній зупинці. Вони вбили Яну, одного з них досі не знайшли. Затримані озвучили дивну причину, чому вони напали на дівчину, — мовляв, вони зрозуміли, що вона занадто вродлива і не стане з ними знайомитися. Це стало причиною нападу. Вони потягли її в кущі, зґвалтували, вбили, потім тіло на машині відвезли в інше місце, де його спалили”, — деталізує журналістка.

Потім там же, у Калузькій області, в невеликому містечку Обнінську, за схожих обставин зникла ще одна дівчина, 19-річна Маша Непарна. Злочинців у підсумку знайшли.

За вбивство Яни затримали братів Татаринцевих, за вбивство Маші — також двох рідних братів — Коробенкових. Перших засудили до 18 років суворого режиму, других — до 19-ти, а ще — до штрафу на користь родин загиблих.

Але через деякий час рідні обох дівчат перестали отримувати грошову компенсацію. І справа не в грошах, а в справедливості. Матері Яни та Маші стали писати листи в різні інстанції. Зрештою, дізналися, що вбивці вийшли на свободу, підписавши контракти з приватною військовою компанією “Вагнер”.

“Матері сподівалися, що їм скажуть, що сталася якась жахлива помилка, і що злочинці повернуться в колонію. Але, виявилося, що у вбивці Яни Євгена Татаринцева вже закінчився піврічний контракт із ПВК “Вагнер” — він отримав помилування, повернувся в Калугу, де живе і сім’я Яни”, — каже журналістка-розслідувачка.

Офіційно влада Росії заявляла, що з в’язниць відпускають на війну тільки тих, кого засудили за економічні злочини, або за іншими статтями, не пов’язаними з насильством. Але насправді ситуація зовсім інша: холоднокровних убивць випускають із колонії суворого режиму, вони воюють лише пів року — і знову розгулюють на волі. Причому не тільки помилували, а ще й грошей дали. І в страху зараз не вбивці (що будуть покарані), а навпаки — залякані рідні їхніх жертв.

“В Анни (матері вбитої Яни) страх зустрічі з убивцею. Їй, природно, дуже неприємно перебувати в тих місцях, де йшла її дочка останній вечір, де її вбивали. А це дорога до найближчого продуктового магазину. Відтоді вона не ходить тією дорогою і не ходить у той магазин, щоб знову не нагадувати собі про ці події”, — зазначає журналістка “Важливих історій”.

Людям страшно ще й тому, що ніхто не дасть гарантії, що у випущеного на волю маніяка знову не “зірве дах”. Тільки цього разу правди буде не знайти. Ну, який слідчий захоче зв’язуватися, якщо це “ветеран СВО” і “z-патріот”.

“Ці вбивства були настільки жорстокими, що звичайна людина просто не здатна на це. Зараз ці вбивці побували на війні, ще більше відчули смак крові. Ми не знаємо, що вони там бачили, що вони там робили. І логічно побоюватися того, що коли вони повернуться, то повторюватимуть ці злочини. І ми ще не знаємо, якщо вони повторять злочин, чи буде в них можливість повторно завербуватися на фронт. Поки що ми про таке не чули, але навряд чи це когось здивує”, — вважає журналістка.

Навіщо Кремлю потрібні всі ці маніяки та вбивці на волі? Адже хотіли б, то швидко знайшли, за що їх забрати. Висновок, на жаль, простий: тим, хто йде в армію, наочно демонструють: хай би що ти зробив на фронті, хай би яких звірств не припустився, хай би які воєнні злочини не вчинив, — система тебе прикриє. Якщо вже маніяків і сатаністів Путін пробачив, то тебе-то точно ніхто ні в чому не звинуватить і не засудить. Так створюється це почуття безкарності, яке призвело і до трагедії Бучі, і до безлічі злочинів, які продовжують відбуватися досі.