Село Луч Миколаївської області розташоване приблизно за 40 км від Херсона. Російські війська обстрілювали населений пункт із перших днів повномасштабного вторгнення в Україну. Вогонь не припинявся майже 10 місяців, а лінія фронту проходила зовсім поруч від села. Весь цей час жителі, які залишалися в Лучі, перебували в підвалах, інформує FREEДОМ.
Село Луч розташоване на кордоні Миколаївської та Херсонської областей. Усі будинки тут розбиті. Після деокупації Херсона обстріли тут припинилися. Звуки вибухів лунають уже здалеку. Мешканці Луча поступово повертаються додому відновлювати зруйноване житло.
Світло і воду в селі вже відновили. На черзі газопостачання. Готувати доводиться на вулиці. Мешканці обладнали у дворах невеликі літні кухні.
“Коли вже складно було, ми встановили в підвалі балон. Ризикнули. Начебто бачимо, що не дістають до нас снаряди, встановили балон із таганком і там уже їсти готували”, — розповіла Катерина, мешканка Луча.
Вона одна з тих, хто не виїжджав із Луча навіть попри щоденні обстріли. Їй та сусідам жити доводилося у підвалі. Назовні виходили тільки в крайніх випадках.
“Я відчувала, що тут потрібна. Три сараї люди мені залишили. Як я все це кину? Близько десятка собак, близько 15 котів, кури, качки, гуси. Але снаряди все перебили. Якщо було 60 курей, то залишилося 10. Ударною хвилею, осколками перебило все господарство”, — додала Катерина.
В одному з будинків залишалося всього 5 осіб. Дві сімейні пари, включно з Катериною з чоловіком, а також їхнім сусідом Володимиром. Чоловікові 67 років. Дружина померла 9 років тому, діти виїхали з початку бойових дій. Він же залишати рідну домівку навідріз відмовився. Доглядає за майном села. В один із літніх днів російський снаряд влучив просто в їхній двір. Тоді дивом ніхто не загинув. Володимир, приготувавши каву на багатті, за кілька секунд до удару встиг зайти до своєї квартири.
Російські окупанти вели вогонь щодня. Снаряди прилітали в Луч по кілька разів на добу. Володимир упевнений, що народився в сорочці.
Мешканка Луча Марина спостерігала з чоловіком як колона російських танків рухалася в бік Миколаєва. Бої української армії із загарбниками було видно як на долоні. З дому пара вирішила не виїжджати. У підвал переселилися вже 11 березня 2022 року.
“У спальні я прокинулася вночі від переляку, просто злякалася. Гуркіт. Розплющила очі, а в мене в спальні заграва! Тільки відчинили двері, як прогримів вибух у школі на розі”, — розповіла Марина.
Спроби захопити Луч у росіян провалилися. Жителі пишаються — жодного дня село не було в окупації.
“Спасибі нашим хлопчикам, які стояли в Посад-Покровське. Нашим героям. Вони не дали їм сюди пройти. Якби російські військові пройшли сюди, я думаю, що ми б уже тут не розмовляли. Я не знаю, як це висловити, але просто слів немає. Тільки завдяки їм я зараз перед вами стою”, — додала Марина.
Село Луч знищено на 80%. У більш уцілілих будинках пошкоджено фасади. Мешканці кажуть, найбільша проблема — розбиті дахи. Відновлюють покрівлю самотужки.
Місцеві жителі всіма силами намагаються повернути в рідний Луч мирне життя. Скільки часу та коштів знадобиться на відновлення села, бояться навіть уявити. Але крок за кроком відбудовують свої домівки та вірять у швидку перемогу.
Читайте також: Як українські снайпери працюють у групах на Донеччині — кореспондентка FREEДОМ побувала на бойових позиціях (ВІДЕО)