Санкції вдарили по російському рублю: чи знайдуть у РФ шлях стабілізації ситуації (ВІДЕО)

Минулого тижня США оголосили про черговий пакет санкцій щодо Росії. Список обмежень поповнили чотири десятки російських компаній, здебільшого реєстраторів цінних паперів і депозитаріїв, а також понад 50 банків РФ, зокрема “Газпромбанк”, повідомляє FREEДОМ.

Для Росії санкції щодо “Газпромбанку” — важкий удар, впевнені експерти. США відключили від системи SWIFT останній із національних банків, які мали до неї доступ. Уже з 20 грудня 2024 року всі операції з ним буде припинено. Виняток становитимуть платежі, що стосуються проєкту “Сахалін-2”, вони дозволені до 28 червня 2025 року. “Газпромбанк” — ключовий у схемі розрахунків покупців російського газу. На мультивалютні рахунки фінустанови надходили долари та євро з подальшою конвертацією в рублі.

“Газпромбанк” — єдиний банк, який мав рахунки в американських банках, фактично опікувався всім валютним російським ринком, доларами та частково євро. Це ставить під питання припинення європейського імпорту газу й нафти, який триває. Це серйозний удар, на мій погляд. Зрозуміло, що до Індії та Китаю, ймовірно, триватимуть постачання, але до американського санкційного списку потрапили ще 50 російських менш великих банків, які використовувалися для розрахунків зовнішньої торгівлі. Тобто по російській зовнішній торгівлі було завдано найсерйознішого удару”, — розповів економічний оглядач і публіцист Максим Блант.

У найближчій перспективі виторгу у валюті Кремлю не бачити, наголошують експерти. Від чого, природно, постраждає зовнішня торгівля. Перші наслідки введених санкцій можна побачити вже зараз. Курс російської валюти обвалився до історичного мінімуму — 114 руб. за долар. У результаті акції “Газпрому” впали майже до 1 долара. Нагадаємо, що на піку одна акція “Газпрому” коштувала у 8,5 раза дорожче. Щоб стабілізувати ситуацію, у Центробанку оголосили, що з 28 листопада і до кінця 2024 року припиняють купівлю іноземної валюти на внутрішньому ринку.

“Зараз банк шукає шляхи дії, які заспокоять ринок. Поки вдалося своїми діями Центральному банку вселити впевненість ринку, що контроль дотримано за фінансовим ринком, і що не буде обвалу рубля. І припинення викупу валюти — це складник цих дій, які повинні дати сигнал про те, що проблеми бачать, проблему вирішуватимуть, стабілізація настане. Але ми розуміємо, що це дії, які мають тимчасовий характер з тієї причини, що Центральний банк постійно це робити не може”, — пояснив головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.

Спроба стабілізувати рубль — лише одне із завдань російського уряду. Перед Центробанком уже постало питання, як у 2025 році покрити розрив між доходами та витратами країни в майже 3,5 трлн руб. (майже 32 млрд дол.).

“До цього була цифра 1,2 трлн руб. (близько 11 млрд дол.), і тут несподівано виявляється, що цей розрив не 1,2 трлн руб., а 3,3 трлн руб. (30,3 млрд дол.) — практично втричі більший, і його потрібно якось покривати. І зараз Центробанк і Міністерство фінансів думатимуть: яким шляхом покрити цю різницю. З величезною ймовірністю це буде Фонд національного добробуту. А тут згадуємо просту річ: у цьому фонді ліквідних коштів — це 5,2 трлн руб. (47,6 млрд дол.), і якщо використати 3,3 трлн — це використати більшу частину резерву, який узагалі в Росії є”, — звернув увагу Іван Ус.

У Росії стрімко зростають ціни абсолютно на все — від харчових продуктів до оренди житла. Щоб хоч якось утримати зростання інфляції, Центральний банк підвищив ключову ставку до 21% у жовтні 2024 року, що призвело до різкого подорожчання іпотечних кредитів. У результаті іпотека стала фактично недоступною. І такі кризові явища фахівці фіксують у багатьох сферах російської економіки. Глава Центробанку попередила, що це не останнє підвищення ключової ставки.

Читайте також: Росія опинилася серед найбільш неуспішних країн щодо монетарної політики, — Левченко