Один із найбільших російських проєктів із видобутку природного газу “Арктик СПГ-2” учетверо скоротив виробництво. Агентство Reuters, посилаючись на свої джерела, повідомляє, що такий спад виник через санкції США, які призвели до відтоку інвесторів із низки російських проєктів зі скрапленого природного газу (СПГ). Ситуацію на ринку газу вивчили журналісти телеканалу FREEДОМ.
Нафтогазова галузь для Кремля традиційно була бюджетоутворювальною. У 2023 році продаж енергоресурсів приніс російській скарбниці третину доходів, але після відмови європейських країн від російського газу і небажання Китаю нарощувати експорт пального з Росії, монопольний гігант “Газпром” зазнав шалених збитків. Для компенсації втрат компанії російська влада рекордно за останні 11 років підняла тарифи для внутрішнього ринку — на більш ніж 11%. Як стверджують експерти, “Газпром” зараз намагається розширити своє виробництво, але вийти на колишні заробітки у нього не вийде.
“Втрачаються фахівці, втрачаються школи, інститут Губкіна тощо. Це 20% для федерального бюджету завжди було, але для багатьох регіональних міст — 100% бюджету. Зараз у них є всього два варіанти, як розвиватися. Перший варіант — це будувати газохімічні комплекси та розвивати ті, які у них є, і другий варіант — це газифікувати села і міста Росії. І перше, і друге вимагає величезних грошових вкладень”, — пояснив заступник директора Асоціації енергетичних і природних ресурсів України Андрій Закревський.
Не так катастрофічно справи йдуть у російського ринку СПГ. Якщо за два роки війни обсяги експорту російського трубопровідного газу в ЄС знизилися втричі, то постачання СПГ залишилося на довоєнному рівні.
Втім, обсяги експорту скрапленого газу непорівнянні з постачанням трубопроводом. Попри те, що Європа є основним покупцем російського СПГ, його експорт торік становив лише 20 млрд куб. Це в десять разів менше, ніж трубопровідні постачання 2021 року.
“Ситуація з імпортом скрапленого природного газу з Росії зараз досить суперечлива. Деякі країни напередодні введення санкцій намагаються максимізувати прибуток за той час, який залишився”, — зазначив комунікаційний менеджер Razom We Stand Максим Гардус.
До 2030 року Москва хоче наростити виробництво СПГ утричі. Але цього їй не дадуть здійснити західні санкції. За останні пів року США і Євросоюз наклали низку обмежень на цю галузь. Вони стосуються заборони реекспорту, а також технологічної співпраці з великими СПГ-проєктами. Внаслідок цього найбільший виробник скрапленого газу в Росії “Новатек” заморозив свій найамбітніший проєкт “Арктик СПГ-2”. За словами експертів, найбільші проблеми зараз спостерігаються з високотехнологічними компонентами та суднами для транспортування СПГ.
“Росіяни не можуть самі, без зовнішніх підрядників, побудувати завод зі скраплення газу. Це неможливо. Плюс вони не можуть самі побудувати танкери-газовози взагалі. Монополіст індустрії — Samsung Heavy Industries з Південної Кореї, окрім нього, дуже мало хто може робити такі танкери, це дуже складні та досить унікальні судна. І після того, як у листопаді минулого року США запровадили санкції проти “Арктик-2″, Samsung призупинив відносини з Росією щодо цього проєкту”, — розповів Максим Гардус.
Труднощі з експортом СПГ в європейські країни Москва хоче замінити постачанням у Китай. У лютому 2024 року компанія “Новатек” відкрила свій офіс у Пекіні. Видання Natural Gas World, посилаючись на свої джерела, повідомляє, що у квітні компанія змогла продати 75 тис. тонн китайським покупцям. Але, за інформацією видання, через відсутність альтернатив у росіян, клієнти з КНР погоджуються на подібні угоди тільки під приводом величезних знижок, через що російські імпортери отримують дуже малий прибуток.
Читайте також: Російський “Газпром” зазнає збитків і скоро потребуватиме дотацій (ВІДЕО)