Сьогодні о 17:46
Військова поразка Росії в Україні істотно послабила позиції Путіна і зруйнувала уявлення про РФ як про велику державу. Таку заяву зробив американський аналітик, засновник Geopolitical Futures Джордж Фрідман. Країна-агресор зазнала величезних людських втрат, витратила колосальні фінансові ресурси, чим серйозно підірвала своє становище на міжнародній арені. Тепер вона може розраховувати тільки на підтримку таких же ізгоїв, передає FREEДОМ.
Росія планує зробити Лівію своєю основною базою на Близькому Сході, пише французька газета Le Monde. Москва активізувала перекидання військового обладнання в країну. Російські військові реконструюють покинутий аеродром на південному сході Лівії.
Після падіння в Сирії режиму Башара Асада російські літаки в Лівію літають із Білорусі — через Каспійське море, Іран, Ірак, ОАЕ та Суецький канал, щоб не пролітати над Туреччиною. Адже Анкара підтримує нову сирійську адміністрацію, яка дала зрозуміти Путіну — російських військових баз у країні не буде.
Падіння режиму Асада — давнього союзника Путіна — стало катастрофою для Кремля, кажуть експерти.
“Падіння режиму в Сирії — це однозначно поразка Путіна. Причому така, яку неможливо приховати. Росія Путіна (як і будь-яка інша Росія в тому форматі, в якому вона існує) завжди розглядає себе як глобальну силу, яка має скрізь інтерес. Навіть у найважчі в економічному плані роки Росія зберігала свою присутність у Сирії. Наприклад, вони продовжували “годувати” базу в [сирійському] Тартусі, втративши базу на Кубі в Лурдесі. Падіння режиму Асада — це поразка Путіна, тому що він дуже сильно вклався в цей режим”, — розповів політолог-міжнародник, експерт Центру “Об’єднана Україна” Дмитро Левусь.
Без бази в Тартусі російському флоту буде складніше підтримувати тривалу морську присутність у Середземному або Червоному морі, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). Для Москви це означає втрату значної частини впливу в регіоні.
“Крах режиму Асада і нездатність Росії вберегти його режим також завдасть шкоди глобальному іміджу РФ як надійного союзника, поставить під загрозу вплив Кремля на африканських автократів, яких Росія прагне підтримати. А також це стане на заваді її ширшій геополітичній меті — домогтися позиції глобальної наддержави”, — йдеться у звіті ISW.
Вплив на країни глобального Півдня для Кремля — стратегічний пріоритет. І крах режиму Асада в Сирії — не єдиний провал на цьому напрямку.
Найболючішим ударом для Росії стала Курська операція ЗСУ. Понад пів року російська армія не може витіснити Сили оборони України зі своєї території. Для мілітаристської Росії це — катастрофа.
“Курськ — дуже сильний козир у всіх переговорах, особливо з країнами глобального Півдня. Я не думав, що це на них матиме такий великий вплив. Вони були настільки під впливом того, що непереможна Росія, російська армія… І тут ви даєте відсіч на території Російської Федерації. Вони збільшують там контингент і нічого зробити не можуть”, — наголосив президент України Володимир Зеленський в ефірі марафону “Єдині новини”.
Тріщить по швах і Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) — проєкт, який Росія два десятиліття просувала як альтернативу НАТО. Одна з країн-засновниць ОДКБ — Вірменія — заморозила свою участь в організації.
Вихід Єревана з ОДКБ — питання часу, впевнені експерти. 13 лютого 2025 року парламент Вірменії підтримав законопроєкт “Про початок процесу вступу до Євросоюзу”.
“Вірменія фактично вже заявила про те, що залишає ОДКБ — це вже мертва організація. Тому що коли почалася українська операція в Курській області, ОДКБ мала за статутом допомогти Росії. Очевидно, були попередні консультації, і ніхто з цих країн не захотів прямо вступати у війну”, — зазначив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов.
Слідом за міфом про військову міць Росії, похитнулися й уявлення про стійкість її економіки. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну РФ стала найбільш підсанкційною країною у світі, обігнавши за кількістю обмежень своїх союзників — Іран і Північну Корею.
Тепер для Росії основне джерело імпорту — Китай. Швидка юанізація російської економіки — один із симптомів зростаючої залежності від Пекіна. Три чверті російсько-китайської торгівлі й чверть російського товарообігу з іншими країнами обслуговуються в китайських юанях. А з 2024 року юані становлять основу ліквідної частини російського Фонду національного добробуту.
При цьому російський експорт до Китаю залишається виключно сировинним. А Пекін платить за енергоресурси набагато менше, ніж хотілося б Москві й не поспішає фіналізувати угоду про будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2”.
“Росія для Китаю значущим партнером не стала. 240 млрд доларів — це лише 4% всієї китайської зовнішньої торгівлі. Приблизно в тому ж обсязі Китай торгує, наприклад, з Австралією, з якою у нього не такі теплі відносини”, — пише видання Deutsche Welle.
Світова ізоляція змусила Путіна шукати союзників серед таких же ізгоїв. Іран і Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР, Північна Корея) постачають країні-агресору озброєння, а КНДР — ще й солдатів для участі у війні Росії проти України. Із 3 млн снарядів, які федерація щорічно витрачає на війну проти України, близько половини — північнокорейські, пише The Times.
“Постачання Росії північнокорейських 170-мм самохідних артилерійських установок M1978 Koksan та їхнє відправлення до Курської області свідчить також про втрату одиниць важкої артилерії російською армією та її нестачу. Тож Москва все більше покладається на Пхеньян і стає залежною. Понад 50%, а на певних ділянках понад 70% БК (боєкомплект, — ред.) артилерії, міни — КНДРівські”, — наголосив керівник українського Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.
Більше не працює й один із улюблених методів Кремля — енергетичний шантаж. Не залежить від російського газу вже й окуповане Росією молдавське Придністров’я. Для жителів регіону постачають газ, куплений на європейській біржі.
Загалом частка російського газу в Європі знизилася до 6%. Ще 2024 року голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що імпорт СПГ зі США може замінити поставки російського газу. А президент США Дональд Трамп під час виступу на економічному форумі в Давосі підтвердив готовність Вашингтона забезпечити енергетичну безпеку ЄС.
Разом з енергетичним впливом втрачає Росія й інформаційний. Запроваджені США та ЄС санкції руйнують ретельно вибудувану Кремлем мережу пропагандистських ЗМІ та агентів впливу. 13 лютого МЗС Молдови оголосило про одностороннє розірвання з Росією угоди про створення та функціонування культурних центрів. Рішення ухвалили після падіння на територію країни уламків російських безпілотників.
17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі видав ордер на арешт Путіна. Його звинувачують у воєнному злочині — незаконній депортації дітей з тимчасово окупованих територій України. Таким чином МКС формалізував статус Путіна як світового ізгоя.
Динаміка відносин країни-агресора і світу багато в чому пов’язана з очікуванням переговорів про завершення війни Росії проти України. Але якщо Путін і далі продовжуватиме війну проти України і не сяде за стіл переговорів, то стане очевидно, що санкції будуть тільки посилюватися, Росії буде дедалі складніше переконувати своїх нечисленних партнерів іти на ризики, а це означає, що міжнародна ізоляція країни-агресора тільки посилиться.
Читайте також: Керівництво РФ усвідомило, яку страшну помилку зробило у 2022 році, — Буданов
Нагадаємо, що Кремль продовжує робити заяви про те, що іноземні компанії хочуть повернутися на російський ринок, незважаючи на очевидні ризики і втрати, яких зазнали бізнеси, що залишили країну. Подібні заяви з боку Кремля — це більше сигнал для внутрішньої аудиторії.
Читайте також: Потужні санкції проти РФ у третю річницю вторгнення в Україну оголосили ЄС, Австралія та Нова Зеландія — подробиці
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
