Санкції та посередництво: як країни можуть допомогти Україні повернути з РФ викрадених дітей, пояснили експерти

До Дня Незалежності України Вашингтон також запровадив нові обмеження проти 11 російських громадян, причетних до незаконної депортації українських дітей до РФ і Білорусі.

У Білому домі заявили, що працюють із країнами в усьому світі, щоб притягнути російські сили до відповідальності за військові та інші злочини, які вони вчинили в Україні. Серед цих злочинів — насильницьке вивезення тисяч українських дітей до Росії.

Україна також продовжує працювати з міжнародними партнерами над тим, щоб процес повернення депортованих дітей пришвидшився і паралельно було притягнуто до відповідальності всіх винних.

Нові претенденти на ордер

Експерти зазначають, що незабаром ордери від Міжнародного кримінального суду (МКС) можуть отримати й інші фігуранти справи. Наразі ж їх двоє — російський президент Володимир Путін і уповноважена при президентові РФ з прав дитини Марія Львова-Бєлова. Остання не так давно підтвердила, що з початку війни Росія перемістила з окупованих районів України на територію РФ 4,8 млн українців. Серед них — понад 700 тисяч дітей.

Головним претендентами на ордер може бути самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, з чийого дозволу викрадених дітей везуть на територію Білорусі. Саме цей факт став приводом для звернення депутатів Європейського парламенту до МКС. Вони закликали суд розглянути факти причетності Лукашенка до злочину і можливість видачі ордера на його арешт.

Друга претендентка — російська православна активістка Олена Мільська. За даними видання “Проєкт”, вона причетна до вивезення дітей із Херсонської області.

“Олена Мільська — це виконавиця. Якщо говорити про Путіна і про Львову-Бєлову — це люди, які можуть бути в ролі організаторів злочину, а Мільська все робить під прикриттям державних документів, які були імплементовані омбудсменом і підписані самим Путіним. Тобто, вона займається реалізацією нормативних актів, які видали.

Вона є частиною цього злочину, людиною, щодо якої мають бути ухвалені правові рішення, зокрема й видача ордера на арешт. Вони відчувають безкарність поки їх підтримує вище керівництво Російської Федерації. Може публічно про цей ордер ніхто не знатиме. Ордер сам по собі буде, а публічно про це ніхто не знатиме. Поїде Мільська в якусь Фінляндію, а там її візьмуть і заарештують. І все це теж буде правильно”, — висловив думку заступник генерального прокурора України, головний військовий прокурор (2019-2020 рр.) Віктор Чумак.

Українським правоохоронцям і юристам тепер відомо набагато більше

РФ масово записує незаконно вивезених з України дітей до мілітаристських організацій і проводить з ними пропагандистську роботу. Більшість депортованих дітей є в спеціальній базі. Команда KibOrg отримала доступ до цього сервісу.

У списках — десятки тисяч анкет із докладним досьє на кожну дитину: ім’я, вік, інформація про українські документи, записану на дитину нерухомість і навіть про колір очей і волосся. Є там і психологічні характеристики. Дані передали українським правоохоронцям.

“Інформація, яку містить система, має виняткову цінність у пошуку вивезених з окупованої Донецької області дітей. Вона містить реєстр усиновлених дітей, а також тих, які можуть бути усиновлені; реєстр кандидатів на всиновлення та реєстр опікунів і піклувальників. Окремо також є інформація про дітей, які опинилися у важких життєвих обставинах. І найголовніше — реєстр дітей, які з різних причин були вивезені за межі окупованої частини Донецької області”, — повідомили в організації.

Ця інформаційна база є доказом причетності Кремля до примусової депортації українських дітей. Але, головне — вона допоможе Києву повернути їх додому. Цьому процесу могли б посприяти й треті країни, як вважає уповноважений Верховної Ради з прав людини. Але Москва блокує такі ініціативи.

“Нам потрібна третя сторона як арбітр. Коли росіяни нас можуть звинувачувати, що, наприклад, ми не подали документи, не надали списки, не можемо підтвердити, що це українські діти, або що ми відмовляємося від процесу. Нам потрібна третя сторона, яка буде моніторити все і завжди може підтвердити позицію України, що ми готові робити все через треті країни: надавати списки, будь-які докази, створювати будь-які логістичні механізми для повернення наших громадян”, — пояснює уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Він також наводить аргумент, чому це проблема світової спільноти, а не однієї лише України.

“Нам потрібне розуміння з боку міжнародної світової спільноти, що питання повернення українських дітей — це не тільки питання України. Тому що сьогодні в такому становищі Україна, українські діти, а завтра — хто завгодно на території цієї планети”, — підкреслив омбудсмен.

Коментарі правозахисників

Як ще можна покращити механізм повернення маленьких українців, не допустити нових викрадень та притягнути до реальної відповідальності всіх причетних — в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Катерина Рашевська, експертка Регіонального центру прав людини;
• Олександр Павліченко, правозахисник, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини;
• Віра Ястребова, виконавча директорка “Східної правозахисної групи”, адвокатка, правозахисниця;
• Олексій Лазаренко, віцепрезидент всеукраїнської фундації “Захист прав дітей”, кандидат педагогічних наук.

КАТЕРИНА РАШЕВСЬКА: Україні потрібні посередники в питанні повернення дітей

— З кожним днем повертати українських дітей стає дедалі складніше і складніше. І навіть ті схеми, які працювали, приміром, у 2022 році, коли люди забирали своїх дітей із таборів у Краснодарському краї, на території окупованого Криму, зараз працюють або з дуже великими проблемами, або взагалі не працюють.

Їм кажуть, що вони зможуть виїхати з РФ тільки після отримання російського паспорта. Потім їм кажуть, що тепер вони — російські громадяни. Ну, ось у вас же дитина, залишайтеся тут жити з нами, в Росії.

Чому нам потрібна третя сторона-посередник? Тому що РФ не виконуватиме жодних домовленостей, якщо вони будуть безпосередньо з Україною.

Навіть більше — ми не можемо напряму співпрацювати з РФ, тому що, по-перше, є особи, які відповідальні за викрадення дітей, зараз — підозрювані в Міжнародному кримінальному суді. А по-друге, ми визнаємо режим у Росії терористичним. Які прямі домовленості з терористами? Це заборонено міжнародним правом.

Але є країни, які ще не такі однозначні у своїй політичній опозиції до Росії або ж вони, приміром, нейтральні, і вони готові допомогти Україні для того, щоб повернути дітей із Російської Федерації.

Це не тільки Туреччина, або ж Саудівська Аравія, а й Казахстан. У них дуже класний досвід повернення дітей і не просто репатріації, а й реабілітації, і реінтеграції. Тому потрібно ще дуже добре подумати про те, які країни можуть не просто отримати якісь там свої політичні преференції, але допомогти повернути українських дітей.

Нам потрібна допомога, щоб ідентифікувати дітей. Нам потрібно або ж дотиснути РФ і отримати списки від неї, або ж отримати якесь дуже дороге програмне забезпечення, яке допоможе нам ідентифікувати дітей за фотографіями, або ж якимось іншим способом, які зараз існують. Це все не ново. І в інших збройних конфліктах також були проблеми з ідентифікацією цивільних осіб.

ОЛЕКСАНДР ПАВЛИЧЕНКО: Є низка країн, які можуть узяти на себе гуманітарну місію з повернення дітей в Україну

— Постійний акцент на цій темі має призвести до питання про встановлення механізму повернення депортованих дітей, а це понад 19 тисяч депортованих або насильно вивезених з території України. Я думаю, що реальна кількість значно більша, тому що це тільки зареєстровані випадки. Повернули 386 дітей із цього числа.

Потрібно розглянути всі можливі засоби впливу. Це можуть бути держави-покровителі — та сама Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Казахстан, Китай, які можуть виступити державами, узяти на себе гуманітарну місію, пов’язану з пошуком і поверненням дітей в Україну. І це теж цілком можливий варіант вирішення.

Дуже важливо, щоб питання не зупинилося на рівні судового розгляду в міжнародній судовій інстанції. Наразі відбувається пошук розв’язання самої проблеми — як зупинити процес депортації та повернути вкрадених дітей в Україну.

Лукашенко займає кілька позицій. І з одного боку, він є фактично сателітом і грає роль союзника РФ, а з іншого боку, він максимально намагається утримати Білорусь у статусі країни, яка не бере участі у військовому конфлікті. І всіляко це підкреслює теж. І ця двоїстість визначає і ставлення до нього з боку міжнародних партнерів, які намагаються утримати його в цій двоїстій позиції. Виштовхування його в якусь одну позицію може спровокувати поглиблення або посилення конфлікту.

Що стосується безпосередньо його кваліфікації як співучасника або, навпаки, обвинуваченого у злочині з депортації або з викрадення дітей, я думаю, що тут питання теж досить непросте. І навіть з точки зору доведення факту злочину. Тут потрібно буде ще знайти додаткові й вагомі докази того, що саме за участю Білорусі, Лукашенка, і підконтрольних йому структур, організацій, було скоєно злочин, який може кваліфікуватися саме як депортація українських дітей.

ВІРА ЯСТРЕБОВА: Нам потрібна посилена санкційна підтримка інших країн

— На мій погляд, ідеться про сотні тисяч вивезених дітей. До цієї кількості належать безпосередньо діти, які на момент вторгнення Росії в Україну вже мали статус сиріт — їх вивезли в табори на російську територію централізовано через чиновників-гауляйтерів. Їх відправляли до таборів тимчасового тримання, через які вже визначалася процедура призначення опікуна, подальшого місця перебування дитини та влаштування в так звану “прийомну сім’ю”.

Це і діти тих батьків, чиї права нівелювала за надуманими приводами окупаційна влада. І цих дітей теж викрали в РФ.

Щоб це припинилося, має бути безпрецедентний санкційний тиск без будь-яких лазівок. Так, санкційний тиск впливає на РФ. Так, безумовно, нам хотілося б більш стрімких наслідків для того, щоб зупинити депортацію і спільно за участю міжнародних партнерів уможливити повернення дітей в Україну. Але ми не зможемо впоратися з цим самотужки. Нам потрібна підтримка міжнародних партнерів.

Без санкційного тиску на РФ, без дипломатичного впливу на дискусійних майданчиках, без привернення уваги всієї міжнародної спільноти це буде складно.

Також треба вже сьогодні замислитися над тим, яким чином відновлювати без зволікань документи дітям, які повернулися в Україну.

ОЛЕКСІЙ ЛАЗАРЕНКО: РФ робить із викрадених дітей живий щит

— У цьому випадку ми можемо говорити про викрадення дітей як про воєнний злочин. І дітей розміщують у прикордонних областях — це можна розцінювати як прикриття дітьми як щитом, щоб не завдавалися певні удари по цій території.

Розміщуючи дітей у прикордонних районах, агресор себе страхує і показує Україні, що якщо ви завдаватимете туди ударів або якщо почнеться якийсь наступ, то тут ваші люди.

Дуже важливо фіксувати не тільки те, що десь якісь російські засоби масової інформації кажуть про факт насильства над дітьми, а й потрібно обов’язково це все фіксувати документально для того, щоб можна було потім знайти свідоцтва, оформити і надати суду.

Я сподіваюся, що світова спільнота все-таки створить окрему палату Міжнародного кримінального суду, як це було зроблено щодо Югославії, коли воєнні злочини, скоєні на території колишньої країни, розглядалися в Гаазькому трибуналі.

Читайте також: Боротьба за кожного: як Україна повертає додому викрадених Росією дітей (ВІДЕО)