Санкції США виявилися найболючішими для російської економіки (ВІДЕО)

Турецькі банки відмовляють російським компаніям у проведенні платежів до Євросоюзу та інших країн, пише The Moscow Times. Подібна ситуація вже була на початку 2024 року. Тоді турецькі фінустанови уникали операцій із російськими клієнтами, побоюючись вторинних санкцій США. Згодом транзакції частково відновились. Тепер на політику турецьких банків вплинуло посилення вимог європейських кредитних організацій, повідомляє FREEДOM.

Банки Об’єднаних Арабських Еміратів, Китаю, а тепер Туреччини відмовляються приймати платежі з Росії. Санкції США, введені в грудні 2023 року, виявилися одними з найболючіших для російської економіки. Тоді президент Байден підписав указ, що дозволяє американському Мінфіну вводити вторинні санкції щодо банків із третіх країн за допомогу підсанкційним особам та забезпечення постачання російському ВПК. Проблеми з транскордонними платежами визнала голова Центробанку Росії Набіулліна.

“Важливо, що вони таки почали визнавати, що санкційний тиск є ключовим фактором, який типу працює на це все. Що за цим піде? За цим буде те, що кредити будуть недоступні, вона ось все у своїх міркуваннях каже, що у підприємств хороший прибуток, але, як ми й казали, цей прибуток сконцентрований у десятці секторів — нафта, банки, металурги, хіміки, ті, хто працює на експорт. В основному економіка працює безприбутково, або на збиток, або з низькою рентабельністю. Це означає, що буде уповільнення економіки”, — прокоментував російський опозиціонер, економіст Володимир Мілов.

У листопаді 2023 року Мін’юст США заарештував п’ятьох росіян за звинуваченням у незаконному експорті до Росії товарів подвійного призначення. У серпні 2024 року на Кіпрі заарештували росіянина Артура Петрова — за те, що він постачав американську мікроелектроніку до Федерації через підставні фірми. На запит Вашингтона Петрова екстрадували до США. Нещодавно Мін’юст Сполучених Штатів повідомив про новий арешт. За підозрою у порушенні експортних обмежень, відмиванні грошей та незаконному постачанні до Федерації мікроелектроніки подвійного та військового призначення затримали росіянина Дениса Постового.

“Експортована мікроелектроніка може використовуватися в безпілотних літальних апаратах… Через мережу компаній, якими він володіє або управляє в Росії, Гонконгу та інших місцях, Постовий та особи в його мережі закуповували мікроелектроніку в дистриб’юторів із США та експортували її до Росії без необхідних ліцензій Міністерства торгівлі США”, — із повідомлення на сайті Міністерства юстиції США.

Попри санкційний тиск Заходу, Кремль має “тіньові резерви”, якими він може скористатися для продовження війни проти України, пише The Moscow Times. Ці кошти можуть допомогти Москві, якщо впадуть ціни на нафту, а надходження валюти для оплати імпорту не буде. Проте досі невідомо, наскільки ліквідними є і, головне, доступні ці резерви.

“Швидше за все, “тіньові резерви” являють собою гроші великих компаній-експортерів: у 2022 році Росія отримала рекордні сировинні доходи (591,5 млрд доларів) і рекордний в історії профіцит платіжного балансу (227,4 млрд доларів), який зменшився 2023 року, але залишився значним… Валюта в таких обсягах не потрапила ні на російські рахунки, ні в резерви Центробанку, який перебуває під санкціями. Розмір накопиченої за кордоном “кубишки” дорівнює половині російського федерального бюджету, можна порівняти з усім золотим запасом Центробанку і майже вдвічі перевищує його власні валютні резерви”, — з публікації видання The Moscow Times.

Експерти впевнені — західні санкції, дефіцит кадрів, витрачання колосальних сум на продовження війни проти України у 2025 році призведуть російську економіку до серйозної кризи.

“Я думаю, що якщо Путін ухвалить рішення продовжувати сьогоднішню лінію і вичавлювати всі соки з економіки, щоб її фінансувати, це призведе до швидкого розкручування такої спіралі. Ось такий мій прогноз. Все більше розмов про те, що 2025 рік стає чимось таким прямим дуже цікавим, різні безвиході ресурсних можливостей для Путіна всі наступають і зійдуться в одній точці”, — зазначив Володимир Мілов.

Агресивна політика Кремля б’є не лише по доходах великих корпорацій, а й гаманцях кожного росіянина. Зарплати у Федерації зросли, але переважно — у військово-промисловому комплексі. Втім, доплати “з’їдає” інфляція, що росте. Це видно з прикладу ціни на продукти. За даними Росстату, у липні 2024 року порівняно з липнем 2023 року курятина в Росії подорожчала більш ніж на 12%, курячі яйця — на 38%, житній хліб — на 15%. Попри сезонність, рекорди побили овочі — помідори подорожчали на 35%, огірки на 32%, картопля — на 23%. Дані Росстату є необ’єктивними, стверджують експерти. Реальне зростання цін у Федерації значно вище.

Читайте також: Економічні проблеми Росії не стануть ключовими для завершення війни в Україні, — економіст