Санкції працюють: чому вони згодом ще сильніше вдарять по Росії

Російська частка в імпорті вугілля, природного газу та нафти до Євросоюзу безперервно скорочується. До повномасштабної війни близько 60% економіки РФ трималося на експорті енергоносіїв. Половина цього експорту йшла до ЄС. Але після того, як Союз майже повністю відмовився від закупівель російської нафти, нафтопродуктів і газу, а також запровадив цінову стелю на нафту, що продається в треті країни, доходи Кремля від продажу енергоносіїв зменшилися вдвічі, а частка Росії на світовому ринку нафтових олій впала у понад 8 разів, інформує FREEДОМ.

“Якщо у першому кварталі 2022 року Росія була найбільшим постачальником нафтових олій з часткою 26%, то у першому кварталі 2023 року частка Росії дорівнювала лише 3,2%, зниження на 22,8 процентних пункти порівняно з першим кварталом 2022 року. Аналогічна ситуація склалася із природним газом у газоподібному стані, коли країни ЄС звернулися до інших джерел постачання”, — з повідомлення на сайті Євростату.

Падіння доходів і зростання видатків, насамперед на оборонну сферу, вже створили рекордну дірку в російському бюджеті. Тому збіднення населення, заморожування інфраструктурних проєктів та недофінансування соціальної сфери загалом — це незворотні наслідки санкцій та некомпетентності російської влади.

“Відбувається різке збідніння російської економіки. Збідніння у тому плані, що економіка, з одного боку, повністю стає на військові колії. Зростання, яке є в економіці Росії, спостерігається лише в кількох секторах, і ці сектори пов’язані з війною. Ті сектори, які націлені на звичайного споживача, не показують навіть повільного зростання — вони показують падіння”, — зазначив радник президента України з економічних питань Олег Устенко.

Але всі наслідки санкцій та економічної ізоляції у комплексі із бажанням Кремля продовжувати фінансування агресії проти України росіяни ще не відчули. Санкції Євросоюзу згодом посилюватимуться і надаватимуть все більш довгостроковий вплив, заявили в Європейській комісії.

“Ефект цих санкцій з часом ще більше посилиться, оскільки вони мають структурний, довгостроковий вплив на російський бюджет, фінансові ринки, іноземні інвестиції та промислову та технологічну базу в Росії”, — зі звіту Європейської комісії.

Наслідки санкційної політики проти Росії посилюватимуться не тільки через накопичувальний ефект вже існуючих обмежень, але й тому, що санкцій ставатиме більше. Так, Польща хоче синхронізувати економічні обмеження проти Білорусі із санкціями щодо Росії. Варшаву у цих зусиллях підтримує Вільнюс. За інформацією “Польського радіо”, проєкт санкцій проти білоруського режиму готовий до реалізації ще з кінця січня.

“[Дипломат] наголосив, що необхідно оновити січневий проєкт білоруських санкцій, оскільки з того часу ЄС наклав на Росію ще два пакети обмежень. У січні Єврокомісія запропонувала знову вдарити по білоруському експорту та ввести санкції, зокрема щодо меблів, вугілля, нафти, золота та сталі. Проєкт передбачає додаткові обмеження в авіаційному секторі”, — з публікації видання “Польське радіо”.

Розпочати роботу над 12-м пакетом санкцій ЄС проти Росії закликав президент Володимир Зеленський. За його словами, Україна наполягає на запровадженні санкцій проти компанії “Росатом”. А в польському МЗС заявили, що наступний пакет має передбачати обмеження на імпорт алмазів з Росії, а також слід закрити лазівки, за допомогою яких країна-агресор обходить введені раніше санкції.

Читайте також: Санкції скоротили доходи Росії, але не настільки, щоби припинити фінансувати війну проти України, — Миронов