Саміт Україна-ЄС – на що чекати: “Официальный разговор” з Іваном Нагорняком

На саміті Україна – ЄС, який відбудеться в Києві сьогодні, 12 жовтня, будуть підписані три угоди. В їхній основі – питання, що стосуються спільного повітряного простору, асоціації України з європейською програмою фінансування досліджень та інновацій Horizon Europe і з програмою Creative Europe. 

Яких результатів Україні слід очікувати від саміту – розповів радник віцепрем’єрміністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іван Нагорняк у програмі “Официальный разговор” телеканалу UA.

Ведуча – Альона Грамова.

– Розкажіть про саміт ЄС – Західні Балкани. Які його результати?

– Результати досить суперечливі, тому що, з одного боку, можна сказати, що саміт не був дуже успішним для Західних Балкан. Вони не досягли узгодження щодо конкретної дати чи року, коли можуть бути укладені договори про розширення Європейського Союзу і вступ їх до Європейського Союзу. Але, з іншого боку, для нас це, звичайно, можливість, тому що Європейський Союз буде намагатися показати більш європейську перспективу і дати нам перспективи на самому саміті. Тому саміт не був перспективним для Західних Балкан, але для нас це відкриває якісь перспективи. Тому що буде якась реабілітація для України і на Східному партнерстві, я думаю.

– Як проходила підготовка до саміту Україна – ЄС?

– Підготовка почалася досить рано. Вона почалася з липня. Ми почали говорити, обговорювати спільну декларацію, яка буде підписана за результатами саміту. Також ми хотіли підписати договір про єдиний повітряний простір. Це буде, я думаю, один із найбільших результатів цього саміту.

Що він означає? Він означає, що українські літаки і український повітряний простір буде регулюватися за правилами Європейського Союзу. І що наш простір відкривається для європейських компаній на тих же умовах, що і для українських компаній на ринку Європейського Союзу.

– Чим це цікаво передусім Україні?

– Це, по-перше, велика конкуренція на українському просторі, на нашому ринку. Але також це і можливості для українських компаній, які у нас відкрилися. Вони можуть на більш конкурентних основах укладати договори з європейськими аеропортами і так далі. Тобто це велика відкритість ринку Європейського Союзу також.

– Що стосується саміту Україна – ЄС, Київ представлятиме президент України Володимир Зеленський, Брюссель – глава Європейської ради Шарль Мішель і глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен. Перш за все, вони сконцентрують своє обговорення на результатах виконання Угоди про асоціацію. Про які результати ми сьогодні можемо говорити?

– По-перше, хотів би сказати, що це не просто результати. Є цілі, які прописані в статті № 1 Угоди про асоціацію. Їх шість. І є ст. 481. Це стаття, яка говорить, що через п’ять років після підписання угоди, сторони можуть почати оцінку досягнення цих цілей.

Тільки між Україною і Європейським Союзом є така стаття про оцінку цілей, і вона відкриває нам можливості, передусім, побачити, чого ми спромоглися досягнути на цей момент і які перспективи і можливості Угоди про асоціацію ми не розкрили повністю. Це, я думаю, буде одна з основних складових цієї оцінки. Тобто які перспективи і які можливості угоди ми можемо далі розкривати. А вони є.

– Всі сьогодні говорять, що Угоду про асоціацію буде оновлено. Про які оновлення ми можемо говорити?

– В першу чергу, планується обговорення тих митних зборів, які у нас перебувають під квотами Європейського Союзу. Ми хочемо їх розширити, тому що угода обговорювалася в 2007-2011 роках. Ви самі бачите, що геоекономічна ситуація навколо України і торгові угоди України, і ситуація українська вона змінилася з того часу.

Ми хочемо, щоб Угода про асоціацію відповідала темпам торгівлі, які у нас сьогодні є між Європейським Союзом і Україною. А я хочу нагадати, що зараз Європейський Союз – це наш партнер № 1 і торгівля з ним становить понад 40% від нашого загального товарообігу.

– Також хотілося дізнатися щодо діалогу з ЄС про трансформацію вугільної промисловості. Сьогодні багато говорять про трансформацію вугільної промисловості на Донбасі. Як буде виглядати цей діалог? Про що ми говоримо? Про які нові реформи?

– У самому Європейському Союзі зараз запустили ініціативу, яка називається European Green Deal або Європейський зелений курс. Це повна “декарбонізація” Європейського Союзу. За планом, вони повинні досягти повної “декарбонізації” до 2050-го року. Це дуже велика програма. Там дуже багато мільярдів інвестицій, в тому числі в вугільні регіони. Вони це називають “справедлива трансформація”.

Тобто дають в ті регіони, які залежать від вуглевидобувної промисловості, якісь інвестиції, відкривають нові підприємства для того, щоб трансформація цих регіонів проходила більш спокійно, не викликала якихось соціально-економічних потрясінь в цьому регіоні. З Україною почали діалог з цього питання як раз на тлі ситуації з коронавірусом. Тому що, як ви знаєте, як тільки почалася боротьба з коронавірусом, Європейський Союз підтримав Україну, він виділив 190 млн євро.

Дуже велика кількість цієї допомоги, а також гуманітарної допомоги Європейського Союзу якраз пішла на східні регіони України. І в межах цього обговорення є ще діалог між Україною та Європейським Союзом про те, як Україна може бути інтегрована в цей European Green Deal.

Одна з таких основних складових цього діалогу – це якраз трансформація наших вугільних регіонів, забезпечення нових інвестиційних проєктів, відкриття або переформатування тих підприємств, які зараз є, або інвестиції в їх декарбонізацію.

– Особисто ви на які результати очікуєте від саміту Україна – ЄС?

– Я чекаю того, що Україна представить свою оцінку досягнення цілей Угоди про асоціацію. Європейський Союз – свою оцінку. Тобто ми обміняємося нашими оцінками і потім буде старт роботи із загальної оцінки. Тобто я думаю, що на наступний саміт ми повинні вийти з дуже хорошим документом, який покаже, чого ми можемо досягти в середньостроковій перспективі і які ми можемо також відкрити можливості.

Я думаю, що, в першу чергу, це повинні бути можливості для нашої промисловості і нашого промислового експорту. Ми над цим дуже сильно працюємо, і уряд, особливо Міністерство економіки, дуже сильно працює.

Ми хочемо підписати так званий промисловий безвіз – це угода, яка відкриє більше можливостей для нашого промислового експорту в Європейський Союз. Ми дамо старт цим двом процесам.