21 серпня лідери балканських країн зібралися у грецькій столиці разом із чиновниками Європейського Союзу, щоб обговорити європейське майбутнє регіону. Албанія, Північна Македонія, Сербія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина і Косово вже 20 років знаходяться у “залі очікування” членства в ЄС.
Справжньою подією там став приїзд українського президента Володимира Зеленського. Навколо цього візиту напередодні було чимало таємниць і до останнього моменту було незрозуміло, чи Зеленський приїде на саміт і з якою метою.
Результати візиту
На зустрічі в Афінах лідери балканських країн висловили непохитну підтримку “незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах, ґрунтуючись на цінностях демократії та верховенства права проти російської агресії”.
Глави урядів Сербії, Молдови, Чорногорії, Греції, Румунії, Косова, Боснії та Герцеговини, Північної Македонії, Болгарії, Хорватії та України підписали “Афінську декларацію”, згідно з якою “військові злочини та інші злочини не повинні залишитися безкарними”. А “всі відповідальні за такі злочини, як напади на мирних жителів, а також за руйнування інфраструктури мають бути притягнуті до відповідальності”.
“Двадцять років тому саміт у Салоніках визнав, що Західні Балкани є частиною Європейського Союзу. Ми твердо переконані, що сьогодні це твердження залишається актуальним як ніколи. Ескалація агресивної війни проти України виявила невідкладну потребу у сильному, стійкому та всеосяжному ЄС як наріжному камені миру та процвітання наших народів у ці складні часи”, — сказано у декларації.
Її підписанти зазначили, що Західні Балкани, Україна та Республіка Молдова, що географічно прилягають до держав — членів ЄС, мають спільну європейську спадщину, історію та майбутнє, визначену спільними можливостями та викликами, тому “важливо, щоб ці регіони були прийняті як повноправні члени європейської сім’ї”.
У рамках робочого візиту до Греції Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Президентом Греції Катеріною Сакелларопулу.
Глави держав обговорили поточний стан справ на передову та безпеку в регіоні з урахуванням продовження російської агресії проти України.
Президент висловив сподівання на приєднання Греції до відновлення постраждалих регіонів України.
“Знаємо про особливу роль Одеси в історії Греції та очікуємо залучення вашої країни до відновлення міста та Одеської області. Пропоную Греції взяти патронат над цим регіоном”, — зазначив Володимир Зеленський.
За підсумками зустрічі президента України з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом було визначено результати для авіаційної коаліції.
“Сьогодні ми маємо важливий результат для авіаційної коаліції — Греція візьме участь у тренуванні наших пілотів на F-16. Дякую за цю пропозицію. І дякую вам і вашій команді за готовність більше допомогти Україні із захистом нашої свободи. Ми вдячні, що буде оборонна підтримка Греції для України. Наші команди опрацюють відповідні деталі”, — розповів Зеленський.
Розбір експертів
Детальніше про важливість візиту українського президента та домовленостей із країнами Балкан — в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:
- Марія Мезенцева, народна депутатка України, голова української делегації у ПАРЄ;
- Руслан Осипенко, дипломат, міжнародний експерт;
- Ігор Рейтерович, політолог;
- Володимир Фесенко, політолог.
МАРІЯ МЕЗЕНЦЕВА: Важливими питаннями залишаються питання безпеки
— Вкотре президент вирушив у досить широкий, важливий, короткостроковий, але дуже результативний тур. Він вміє всіх дивувати, і вкотре це здивування було приємним для всього світу.
Найбільше, напевно, для українців та наших сил оборони дуже важливо було отримати підтвердження, що літаки F-16 будуть надані Україні.
Для нас важливими питаннями є питання безпеки. Хтось їх нівелює та каже, що нам не варто піднімати безпеку на перше місце. Але ми не можемо так не робити. За статистикою, яку ми маємо з ООН, агресія Росії вплинула на 94 країни планети Земля та 1,7 мільярдів населення Землі. Тобто ми говоримо про безпеку в максимально широких аспектах. Це і фінанси, і економіка, і продовольство, і екологічна безпека. Це глобальна безпека.
Підтримати Україну та декларацію дуже важливо. До поїздки, якщо я правильно пам’ятаю, це було 14 країн, коаліція зараз розширюється. Це такий спеціальний документ, запропонований президентом для того, щоб наближати, зокрема й наше членство в НАТО.
Від двосторонніх зустрічей ми ще будемо мати дуже багато новин. Не всі ще були опубліковані. Президент, як завжди, дуже коротко про найголовніші новини нам повідомив.
Дуже важливо, що цей саміт мав місце саме зараз. Важливість моменту полягає в тому, що починається політичний сезон. В Україні він, правда, й не закінчувався. Але все ж таки наші європейські партнери, світові лідери мали канікули, і зараз їх важливо підготувати до цього, скажімо, ривка.
Президент був дуже скромним у коментарі щодо зустрічі з президентом Сербії. Ми знаємо, чи стоїть питання Косово. Косово подала заявку на вступ до Ради Європи. Для української делегації в ПАРЄ це буде також цікавим кейсом.
Нагадаю, Косово також підтримало гарантії безпеки для України нещодавно, що є дуже добрим сигналом.
Для нас питання Косово та Сербії важливе. Президент не афішував багато деталей. Я думаю, це було зроблено навмисно.
РУСЛАН ОСИПЕНКО: Спілкування дозволяє краще розуміти інтереси країни
— Коли ви спілкуєтеся, то краще розумієте інтереси країни. Ви краще розумієте, чому країна чинить таким чи іншим чином. І ви розумієте, як вибудовувати свою політику у відповідь.
Не можна вибудовувати політику по неперевіреній інформації чи отриманій з якихось третіх рук. Тому ці зустрічі потрібні.
Я думаю, що інтерес Сербії зрозумілий. Там конфлікт навколо Косово триває та розгоряється. Звичайно, для Сербії це геополітичне підпитання. Для неї це дуже важлива тема. Тому я думаю, що серед питань порядку денного обговорювалося насамперед питання безпеки. Швидше за все, виступали з проханням невизнання Косово, щоб Україна не визнавала, тому що ми досі теж підтримували територіальну цілісність і не визнавали Косово.
Але зараз, я думаю, змінюється геополітична ситуація і, швидше за все, точаться дискусії щодо подальшого визнання Косово. Для того щоб зняти якусь напруженість і внести визначеність вже в цей процес. Але для Косово, для Сербії це дуже важливий момент. Тому, найімовірніше, кулуарні обговорення навколо цього питання.
ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Україні важлива підтримка Балкан
— Балкани — це, м’яко кажучи, складний регіон. Там намішано багато всього — і релігійні, і етнічні, і політичні моменти, які справді пов’язані так чи інакше з Російською Федерацією.
Ключове завдання України — це, з одного боку, остаточно мінімізувати вплив з боку Росії на Балкани, розбити якісь нормативи російської пропаганди, які відбуваються на офіційному рівні, зокрема й у країнах, що не входять до Європейського Союзу, але претендують на це у майбутньому. З іншого боку — заручитися додатковою підтримкою з боку окремих країн у військовому, технічному, політичному, економічному плані для України, оскільки цей регіон має ресурси, боєприпаси, які вкрай потрібні для України.
Тут є над чим працювати. Є куди розширювати співпрацю, яка нам важлива на сьогоднішній день.
Дуже правильно, що звернено увагу саме на цей регіон. Рано чи пізно це мало статися. І тут Україна має цілий набір аргументів, які можуть бути надані лідерам країн, які цей регіон представляють. З погляду підтримки України, з погляду протидії російській агресії, яка не лише на полі бою відбувається.
Росія там мала свої певні інтереси. У нас з’явилася додаткова можливість донести свою думку. Думаю, із цим проблем не буде.
Президент дуже чітко розповідає, чого варто очікувати від Російської Федерації і що буде, якщо Росію не зупинити в Україні. В принципі, вона рано чи пізно знов-таки зверне свій погляд на цей регіон. Але це явно не призведе до покращення економічної, політичної та якоїсь іншої ситуації.
ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Треба зробити країни Балкан своїми друзями
— Україна відповідає на російські фейки конкретними справами, перемогами. Це найкраща відповідь. Звісно, у Росії хочуть видавати бажане за дійсне. Ось вони нещодавно хвалилися на форумі, який проводили у Москві, своєю зброєю, як вона добре воює. Але навіть російські джерела звернули увагу, що кількість учасників форуму різко скоротилася в порівнянні з часом до вторгнення в Україну. І різко скоротилася кількість підписаних контрактів. Це реальність.
Зверну увагу на зовнішню, політичну та дипломатичну стилістику Володимира Зеленського в умовах війни. Він знайшов особливий формат для своїх дипломатичних візитів. Вони мають конкретну цільову установку.
Це сигнали Москві, що у разі ескалації російської агресії підтримка України не тільки не припиниться, вона посилиться, вона прийме новий якісний рівень.
Ось бачите, які зміни відбулися Балканами? Я думаю, що акцент робиться насамперед на Греції, яка традиційно була однією з країн, що тісно співпрацювала з Росією. У тому числі там були зв’язки по лінії православної церкви, дуже тісні. Було сильне проросійське лобі.
Потрібно працювати з цими країнами, треба пояснювати їм нашу позицію. Потрібно домагатися того, щоб ці країни, які, як би більше дивилися на Росію, щоб вони все більше й більше ставали нашими друзями та пояснювати їм правду про російську агресію.
Балкани, на мою думку, для нас важливі ще й у контексті таких широких процесів європейської інтеграції, оскільки країни західних Балкан теж у черзі на вступ до Європейського Союзу. Тут дуже багато питань, пов’язаних із тим, яким чином можуть бути навіть координовані наші рухи до Європейського Союзу.
На Балкани дуже сильний вплив має Росія. Тому для нас робота з цими країнами, як і з країнами глобального півдня, це також один із дипломатичних пріоритетів.