У Вашингтоні відбувся саміт НАТО, від якого Київ очікував рішень, здатних наблизити Україну до членства в Альянсі. Чи змогла Україна домогтися історичного кроку з боку Альянсу чи знову почула знайоме “двері відчинені”?
Віктор Орбан знову опинився в центрі скандалу. Чому його останні так звані “миротворчі місії” до Києва, Москви, Пекіна та Вашингтона спричинили справжню хвилю обурення в Європейському Союзі?
І моторошна трагедія в Києві. Який вигляд має зруйнована дитяча лікарня “Охматдит” після обстрілу? І що відомо про ракету, яка вдарила по медзакладу?
Про все це — в аналізі ключових подій тижня в проекті “Все так однозначно” телеканалу FREEДOM.
Ведучий — Єгор Скорина.
“Незворотний шлях” України до НАТО
9-11 липня у Вашингтоні відбувся саміт НАТО, приурочений до 75-річчя Північноатлантичного альянсу. Лідери держав-членів НАТО заявили про нову риторику організації щодо вступу України.
“Майбутнє України — у НАТО. Ми продовжимо підтримувати її на незворотному шляху до повноцінної євроатлантичної інтеграції, включно з членством у НАТО. Рішення саміту і Ради НАТО — Україна в поєднанні з поточною роботою союзників являють собою міст до членства України в НАТО”, — йдеться в підсумковому документі саміту.
Ключовий момент у підсумковому комюніке представників країн організації в тому, що повноцінне членство України в Альянсі не має альтернатив. І таке рішення стало справжньою несподіванкою для всіх, адже до цього моменту США не дуже-то підтримували риторику “незворотного шляху” для Києва, і схилялися до більш стриманого та розмитого формулювання “міст до НАТО”.
Варто згадати, наприклад, інтерв’ю Джо Байдена журналу Time 4 червня. Тоді американський президент висловив думку, що мир в Україні необов’язково передбачає членство в НАТО:
“Мир означає гарантування того, що Росія ніколи не окупує Україну. Ось як виглядає мир. І це не означає [членство в] НАТО, що вони є частиною НАТО. Це означає, що ми маємо з ними такі самі відносини, як і з іншими країнами, куди постачаємо зброю, щоб вони могли захистити себе в майбутньому”, — заявив президент США.
Як пишуть західні ЗМІ, формулювання “незворотного шляху” для України до останнього моменту неохоче підтримували в Овальному кабінеті. А, як відомо, рішення НАТО ухвалюються тільки в разі, якщо жодна держава не виступила проти будь-якого з його формулювань.
Але, як ми бачимо, один із пунктів рішення саміту все ж таки починається з амбітного твердження: “Майбутнє України — в НАТО”. У комюніке Альянсу стверджують: “Ми будемо й надалі підтримувати Україну на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включно з членством у НАТО”.
Це означає, що в підсумку Штати все ж підтримали підсумковий документ із риторикою про “незворотний шлях” України до НАТО. І союзники по Альянсу вкотре продемонстрували єдність перед лицем небезпеки. Байден же таким офіційним документом анулював свою заяву про “Україну не в НАТО”, висловлену в інтерв’ю журналу Time.
Це рішення стало черговою точкою неповернення в історії інтеграції України в НАТО. Але невже слова про “незворотність шляху” дійсно мають вагу? У своїх ультиматумах Путін регулярно згадує питання нечленства України в Альянсі. Кремлівський диктатор нібито готовий завершити війну, якщо Україна відмовиться від шляху до Північноатлантичного Альянсу.
Рішення НАТО сигналізує Путіну, що намір Альянсу щодо вступу України є цілком серйозним. Тепер навіть якщо Росія буде готова вести адекватні переговори про припинення війни, пакет угод навряд чи зможе включати відмову України від повноцінного членства в Альянсі.
Для європейців же питання безпеки України — це питання їхньої особистої безпеки, адже сьогодні українська армія стримує натиск російських військ. Президент Фінляндії Александр Стубб заявив про важливість того, що цей саміт НАТО надішле Кремлю сигнал про незворотність шляху України до Альянсу.
За словами Стубба, увага саміту до війни РФ проти України вкрай важлива для Фінляндії, оскільки це найближчий до її кордонів конфлікт і Гельсінкі надає Україні широку підтримку.
“Думаю, дуже важливо послати звідси меседж Кремлю, що шлях України і міст до членства в НАТО тепер незворотній”, — передає слова президента Фінляндії “Європейська правда”.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що сигнали для України цього року є більш позитивними порівняно з минулорічним самітом, повідомляє “Європравда”.
“Дуже добре, що ми приділяємо пріоритетну увагу Україні, і дуже важливо, що Україна отримує позитивні сигнали порівняно з мовою Вільнюса, мовою минулого саміту НАТО. Незворотність процесу є важливою. Міст є важливим. Але, звичайно, наші друзі-українці очікують більшого, і вони сподіваються, що після перемоги не буде жодних запитань про повноцінне членство України в НАТО”, — зазначив він.
Повноцінне членство України в Північноатлантичному альянсі не має альтернатив. У комюніке саміту НАТО окремим блоком детально прописали подальші політичні відносини з Україною. За підсумками саміту генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив: усі члени учасники організації виступають за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України.
“Миротворча місія” Орбана
12 липня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що зустрівся у США з експрезидентом Америки Дональдом Трампом, поговорив із ним про мир в Україні і запевнив, що той збирається вирішити “цю проблему”. Під “проблемою”, судячи з усього, він мав на увазі війну Росії проти України.
“Мирна місія 5.0. Для мене було честю відвідати президента Дональда Трампа в Мар-а-Лаго сьогодні. Ми обговорили шляхи досягнення миру. Хороша новина дня: він вирішить цю проблему!”, — написав Орбан у соцмережі Х.
Останні “миротворчі місії” угорського прем’єра до Києва, Москви, Пекіна та Вашингтона спричинили справжню хвилю обурення в Європейському Союзі. Поведінку Орбана назвали такою, що суперечить духу і букві рішень ЄС.
1 липня Угорщина розпочала своє піврічне головування в Європейському Союзі. А вже 2 липня Орбан несподівано навідався до Києва, де, намагаючись виглядати доброзичливим, м’яко запропонував президенту Володимиру Зеленському капітулювати перед Росією.
Через кілька днів, 5 липня, угорський прем’єр вирушив до Москви на зустріч із Путіним. Цей візит був сприйнятий у Брюсселі як відверта зрада інтересів ЄС. Жозеп Боррель, Шарль Мішель, Урсула фон дер Ляєн, а також багато інших європейських лідерів відверто засудили цей візит, заявивши, що Орбан не може представляти ЄС у цій поїздці до Москви.
8 липня угорський прем’єр зустрівся в Пекіні з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Зустріч відбулася за зачиненими дверима, і єдині заяви, які були зроблені за підсумком, виявилися порожніми і беззмістовними.
11 липня видання Politico з посиланням на джерела в дипломатичних колах повідомило, що на закритій зустрічі в Брюсселі представник Угорщини в ЄС Балінт Одор зіткнувся з безпрецедентною критикою з боку колег.
“Це безпрецедентно, щоб країна, яка головує в ЄС, зазнала такого осуду з боку всіх інших”, — сказав один із високопоставлених дипломатів ЄС на умовах анонімності.
Інший дипломат здивувався, що “угорському головуванню вистачило дев’яти днів, щоб втратити хоч якусь дещицю довіри”. На його думку, дії Орбана “не слугують ні ЄС, ні миру”.
“Вони грають на руку Путіну і його воєнному проєкту. Угорське гасло “зробити Європу знову великою” на цьому етапі швидше означає зробити Росію знову великою”, — заявив співрозмовник Politico.
Але чи справді це була спроба місії “миротворця”? Орбан стверджує, що прагне миру в Європі. Але тут важливо зрозуміти наступний момент — ні ЄС, ні Україна не скеровували угорського прем’єра з жодним. місіями до Путіна. А Орбан всіляко намагався зобразити, що приїхав не просто глава Угорщини, а цілий голова Євросоюзу.
Але Орбана ніхто не наділяв повноваженнями посередника. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Орбан не може вести переговори про перемир’я між Україною і Росією, оскільки для цього потрібні певні повноваження і сила. Зеленський підкреслив, що не кожен світовий лідер здатний стати посередником між Україною і РФ.
Візити Орбана до Китаю і США багато хто оцінив як саморекламу угорського прем’єра для Дональда Трампа. А Європейський Союз сприймає відносини Орбана з Путіним і Сі Цзіньпіном як зраду інтересів Європи. Лідери ЄС справедливо критикують його за порушення рішень ЄС і спробу підірвати єдність європейських країн.
Візит прем’єра Угорщини Віктора Орбана до російського диктатора Володимира Путіна порушив договори в рамках ЄС, повідомляє видання Financial Times із посиланням на юридичну службу Європейського Союзу. За даними видання, йдеться про норми, які забороняють будь-які “заходи, які можуть поставити під загрозу досягнення завдань союзу”.
Кілька неназваних дипломатів повідомили FT, що країни-члени Євросоюзу обговорювали бойкот традиційних неформальних зустрічей на рівні міністрів, які відбудуться в Угорщині під час головування цієї країни в ЄС. Також точаться дискусії про можливість припинення або скорочення терміну головування Угорщини в Раді ЄС після самовільного вояжу Орбана.
Удар по дитячій лікарні “Охматдит”
Внаслідок російського обстрілу 8 липня в Києві було зруйновано дитячу лікарню “Охматдит”. Моторошні кадри наслідків облетіли весь світ.
А 9 липня Росія влаштувала обід з нагоди свого головування в Раді безпеки ООН. Основною стравою там була… котлета по-київськи. Це сталося відразу після засідання Радбезу, скликаного якраз через ракетний удар по “Охматдиту”. Цього ж дня стало відомо, що в лікарні помер хлопчик, який постраждав під час атаки.
8 липня світ завмер у шоці, коли з Києва прийшла чергова жахлива новина: ракета вдарила по лікарні, де лікувалися діти, хворі на рак та інші важкі захворювання.
Поки очевидці викладали в мережу кадри поранених дітей і зруйнованої медустанови, Міністерство оборони Росії заявило про те, що їхня зброя нібито уразила “об’єкти військової промисловості України та авіаційні бази ЗСУ”.
Представники російської влади стали стверджувати, що в дитячу лікарню в Києві нібито влучила не російська ракета, а уламки української зенітної ракети ППО. Наприклад, представник російського МЗС Марія Захарова заявила, що в лікарню нібито влучила “одна з ракет зенітного ракетного комплексу NASAMS”. Постійний представник РФ при ООН Василь Небензя також сказав, що Росія нібито не завдає ударів по цивільних об’єктах України. Але жодних доказів своїх версій ніхто з них не надав.
Тим часом постійний представник України при ООН Сергій Кислиця продемонстрував фотографії уламків ракети, знайдених на території лікарні “Охматдит”. На деяких уламках збереглися серійні номери, що свідчать про приналежність ракети російській армії.
“З жалем відзначаю, що місце голови [Ради безпеки ООН] займає представник терористичного путінського режиму. Для Росії вже стало традицією супроводжувати своє головування в раді жахливими воєнними злочинами та геноцидними потугами. І цей раз не став винятком. По суті, місце голови вже все в крові. Росія навмисно вдарила по найбільш вразливій, беззахисній категорії населення в будь-якому суспільстві — по дітях, хворих на рак та інші смертельні захворювання”, — наголосив Кислиця, виступаючи на засіданні Радбезу.
Заяви Кремля і російського Міністерства оборони суперечать картині, яку склали світові аналітики та авторитетні розслідувачі. З моменту появи перших відео руйнувань в “Охматдиті” кремлівські пропагандисти почали стверджувати, начебто ракета, що вдарила по медустанові, візуально схожа на NASAMS або Patriot.
Аналітики видання Bellingcat, що спеціалізується на фактчекінгу та розслідуваннях на основі відкритих джерел, зі свого боку заявили, що в дитячу лікарню “Охматдит”, на їхню думку, влучила російська ракета Х-101. Такої ж думки дотримуються і багато інших експертів. Зокрема, експерт з питань ядерної зброї та ракет з Інституту міжнародних досліджень Міддлбері в Каліфорнії, доктор Джеффрі Льюїс в електронному листі Bellingcat зазначив, що на відеокадрах удару можна побачити ракету Х-101.
Bellingcat пише, що ракета має відмінні риси Х-101: реактивний двигун у задній частині, а також два коротких крила ближче до середини ракети. Така крилата ракета використовується виключно збройними силами РФ, наголошується в матеріалі.
Як повідомляє військовий оглядач Павло Аксьонов у коментарі російській службі ВВС, у хвостовій частині ракети помітне потовщення, що має вигляд, як двигун російської крилатої ракети — такого не буває у зенітних ракет.
Шестеро експертів з озброєнь, до яких ВВС звернулася по коментарі, одноголосно підтвердили, що це не було ракетою-перехоплювачем. Усі вони сказали, що це, найімовірніше, російська крилата ракета повітряного базування.
Версію про ракету Х-101 підтвердив і експерт з Університету Осло Фабіан Гофманн, який професійно займається ракетними технологіями. Твердження російських джерел про те, що київська лікарня могла постраждати від протиракети, Гофманн назвав “абсолютно божевільними”.
Служба безпеки України теж зробила заяву, опублікувавши фотографії уламків ракети, що влучила в дитячу лікарню. У супровідному коментарі до знімків йдеться, що ці фрагменти належать ракеті Х-101. Також у СБУ звертають увагу на те, що ракета комплексу NASAMS у принципі не може спричинити такі масштабні руйнування.
“Характер руйнувань (повністю знищено двоповерховий корпус лікарні, навколишні будівлі мають значні пошкодження) відповідає саме бойовій частині Х-101 (400 кг). Руйнування не могли бути спричинені ракетою комплексу NASAMS, бойові частини якої приблизно у 20 разів менш потужні”, — наголосили в СБУ.
Висновки експертів однозначні — це був цілеспрямований удар російських військ. Про це свідчать не тільки уламки ракети, знайдені на місці удару, а й аналіз траєкторії польоту, характер пошкоджень, а також велика кількість відео- та фотоматеріалів.
Що ж стосується реакції міжнародної спільноти. Постпред США при ООН Лінда Томас-Грінфілд наголосила, що сама фраза “Росія розбомбила дитячу лікарню” викликає мороз по шкірі.
“Сотні дітей в Україні були вбиті, тисячі поранені, мільйони змушені були покинути свої будинки через терор, який розгорнула Росія. Не кажучи вже про українських дітей, які були депортовані в Росію і позбавлені не тільки майбутнього, а й своєї ідентичності. Коли Путін минулого місяця виступив зі своїм так званим “мирним планом”, я охарактеризувала його — обурливою спробою змусити Україну прийняти несправедливий мир під дулом пістолета. Якщо в когось були сумніви в цьому, атака (на “Охматдит”, — ред.) довела це. Путін не хоче миру. Він відданий завданням своєї воєнної агресії, яка несе смерть і руйнування. Ми не можемо допустити, щоб Росія виграла цю війну”, — цитує представницю США при ООН видання “Голос Америки”.
Засудила масовану російську атаку на Україну, під час якої одна з ракет влучила в дитячу клініку “Охматдит”, і міністр внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер.
“Ракетний удар по дитячій клініці — це жахливий воєнний злочин, який знову продемонстрував, з якою неймовірною нелюдяністю Путін веде свою війну проти України”, — заявила вона в соцмережі Х.
Прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас також засудила російську атаку і наголосила, що кадри з Києва ще раз нагадують, що Україна повинна отримати ще більше підтримки.
“Шокуючі кадри влучань російської ракети в лікарню “Охматдит” — найбільшу дитячу лікарню в Україні. Це нагадування про те, чому ми маємо підтримувати Україну і чому відверті російські воєнні злочинці мають бути притягнуті до відповідальності”, — наголосила Каллас.
Президентка Молдови Майя Санду зазначила, що нині Україна протистоїть нелюдяності та зневазі до людського життя.
“Шокована нападом Росії на дитячу лікарню в Києві. Ця лікарня, яка врятувала тисячі дітей, зараз лежить у руїнах. Кремль перетворив цю війну на війну проти дітей”, — наголосила Санду.
Міністр закордонних справ Латвії Байба Браже назвала російського диктатора Путіна м’ясником, який вбиває заради задоволення.
“Кремлівський м’ясник атакує дітей, матерів, лікарів, вчителів. Воєнний злочинець, обвинувачений Міжнародним кримінальним судом, вбиває невинних заради свого задоволення. Кожен, хто підтримує або сприяє цьому, також несе відповідальність”, — акцентувала вона.
І це далеко ще не всі заяви на адресу Путіна від світових політиків, зірок та організацій. Адже лікарня “Охматдит” — це не просто медзаклад. Це найбільша в Україні дитяча лікарня, яка приймає маленьких пацієнтів із різних областей для найскладніших операцій. Щороку там лікують понад 20 тисяч дітей. Наразі ж унаслідок атаки зруйновано токсикологічне відділення, пошкоджено чотири корпуси, постраждали 10 хірургічних відділень, п’ять онковідділень, два соматичні відділення, інтенсивна терапія, дві реанімації, операційні блоки, відділення радіології та променевої терапії, а також частина єдиної в країні онкогематологічної лабораторії.
Факти говорять самі за себе: на території “Охматдиту” було знайдено уламки саме російської ракети Х-101. Всупереч усім пропагандистським версіям, це є прямим доказом відповідальності Росії за цей жахливий теракт проти дітей.
Попередні випуски “Все так однозначно”:
- “Візит подяки” за зброю: Путін особисто потиснув руку Кім Чен Ину в КНДР — аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
- Історичні гарантії безпеки, провал росіян на Харківському напрямку та американська зброя для “Азову”: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
- Рішучість Макрона та удари по військових об’єктах у Криму: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
- “Зелене світло” ударам західною зброєю по РФ і яких “перемовин” жадає Путін: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
- Кордон у Балтійському морі по-путінськи та цілі шпигунів Кремля в Європі: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
- Реакція Британії на погрози РФ та “інавгурація” Путіна: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
- Знищення Трипільської ТЕС, російські міста йдуть під воду, Єреван і Астана під прицілом Москви: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
- Зміна стратегії НАТО, пропаганда “провини України”, загроза для мігрантів у РФ: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною