Головна
Публікації
Саміт миру: від формули — до закінчення війни

Саміт миру: від формули — до закінчення війни

Опубліковано: 14 Чер / 2024 18:05

Перша реальна можливість наблизити закінчення війни. 15-16 червня у Швейцарії відбудеться Глобальний саміт миру за участю лідерів країн з усіх континентів.

Мета саміту — виробити єдину позицію держав з усієї планети — і донести її до Кремля. Величезна кількість лідерів — не тільки західних, а й країн глобального Півдня, держав, які мають вплив на РФ — разом зможуть змусити Путіна піти на переговори на українських умовах.

Чому ця подія може увійти у світову історію? І чому Путін так боїться наслідків цієї конференції? Відповіді на ці питання у “Спеціальному репортажі” телеканалу FREEДOM разом з експертами шукав журналіст Максим Урлапов.

Майданчик для діалогу

У першому Глобальному саміті миру візьмуть участь понад 90 країн і організацій. Нейтральна Швейцарія стане майданчиком найвищого рівня для діалогу про шляхи досягнення всеосяжного, справедливого і міцного миру в Україні на основі міжнародного права і статуту ООН.

Проведуть конференцію серед альпійських гір — у самому центрі Швейцарії, на курорті Бюргеншток поблизу міста Люцерн.

Саміт миру збере більшість лідерів країн Заходу — одними з перших участь підтвердили Олаф Шольц, Еммануель Макрон, Дональд Туск, Джорджа Мелоні, Джастін Трюдо. Будуть і лідери країн глобального Півдня — глави держав Африканського континенту, Південної Америки, Азії та Індія. Росію на конференцію не запрошували.

У Кремлі й не збиралися брати участі в міжнародному саміті миру — ображено парирує представник МЗС РФ Марія Захарова. І погрожує: незважаючи ні на які міжнародні конференції, Росія продовжить загарбницьку війну.

“Актуальні завдання спеціальної військової операції будуть виконані”, — сказала вона.

Обурений і прессекретар Путіна Дмитро Пєсков — мовляв, ультиматуми Росії Захід і Україна приймати не хочуть, тому війна продовжиться.

“В умовах небажання країн колективного Заходу і небажання України враховувати наші міркування, ми ведемо і продовжуємо спеціальну воєнну операцію”, — сказав він.

“Ми не будемо на період будь-яких переговорів робити паузи в бойових діях — процес має тривати”, — додав глава МЗС РФ Сергій Лавров.

Іншої реакції з Кремля і від поплічників Путіна ніхто й не очікував. Вона абсолютно передбачувана. І навіть якби Росія була на Саміті миру, то вона так само передбачувано блокувала б будь-яку мирну ініціативу. Її представники говорили б мовою ультиматумів і пропагандистських штампів. А мета глобальної конференції — не задовольнити Путіна.

Суть в іншому. На цьому саміті світова громадськість має виробити єдиний підхід — створити “дорожню карту”. І почати вирішили з трьох конкретних пунктів. Ось вони — перші кроки до припинення війни:

ядерна безпека;
продовольча безпека;
звільнення всіх полонених і депортованих.

У виконанні цих пунктів зацікавлена і Україна, і країни Заходу, і країни глобального Півдня.

Пункт №1 Ядерна безпека

За ядерну безпеку виступають абсолютно всі. Зокрема й країни, які не приєдналися до санкцій проти Росії і продовжують торгувати з нею — ті ж держави Африки, Латинської Америки, Індія і Китай.

Це перший і пріоритетний пункт формули миру президента України Володимира Зеленського. Адже ще в лютому 2022 року Росія захопила найбільшу в Європі атомну електростанцію — Запорізьку АЕС. Замінувала, завезла військову техніку та боєприпаси. Постійно влаштовує провокації — б’є по енергоблоках дронами, і звинувачує в цих “диверсіях” Україну. Російські військові обстрілюють лінії електропередач. ЗАЕС уже багато разів була знеструмлена — це дуже небезпечно, оскільки електроенергія критично потрібна, щоб охолоджувати ядерні реактори.

“Якщо пропаде підведення електроенергії і почнеться розігрів палива — то повториться те, що сталося у Фукусімі (аварія на японській АЕС “Фукусіма-1″ у 2011 році, — ред.). Тоді теж було втрачено підведення електроенергії, і впродовж кількох днів паливо розгорілося до такого рівня, що у цієї каструлі, цього реактора кришка піднялася, і з неї пішла радіоактивна пара”, — пояснює експерт з ядерної енергетики Марк Железняк.

Щоб цього не сталося, українські енергетики щоразу екстрено відновлюють пошкоджені лінії електропередач.

Ризик ядерної катастрофи зріс у десятки разів. Зараз реактори ЗАЕС перебувають у стані зупинки. Але росіяни хочуть запустити їх. І це в умовах дефіциту води для охолодження, в якому вони ж і винні. Адже самі знищили водосховище, водою з якого охолоджували реактори, підірвавши дамбу Каховської ГЕС.

“Навіть без перезапуску реакторів існує ризик серйозної ядерної катастрофи. Однак, якщо “Росатом” спробує перезапустити один або кілька ядерних реакторів, це різко збільшить ризик серйозної радіаційної аварії, яка може стати не тільки гіршою, ніж на “Фукусімі-1″, а навіть гіршою за Чорнобильську катастрофу 1986 року”, — акцентує фахівець із ядерної енергетики проєкту GreenPeace Шон Берні.

І радіація ця може поширюватися на тисячі кілометрів навколо — на території України, Туреччини, країн ЄС, Близького Сходу і на саму Росію.

“Катастрофічні наслідки радіоактивної аварії в тому, що вона охоплює великі території і впливає на навколишнє середовище навіть не впродовж десятиліть, а століть. І Росія наражає мільйони людей на цю страшну загрозу”, — наголошує екологиня Тетяна Тимочко.

Ось чому негайне виведення російських військ із ЗАЕС критично важливе для всього світу. Росія має демілітаризувати станцію, передати її під контроль Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) та українського персоналу. А сам Путін — відмовитися від погроз ядерною зброєю іншим країнам.

“Росія постійно шантажує своєю ядерною зброєю. Тому пункт формули миру про ядерну безпеку принципово важливий. Навіть Китай, який займає формально нейтральну позицію щодо війни Росії проти України, підтримує неможливість застосування ядерної зброї”, — каже політолог Володимир Фесенко.

Пункт №2: Продовольча безпека

Продовольча безпека — другий пункт формули миру президента Зеленського і порядку денного Саміту миру в Швейцарії.

Україна — один із найбільших на планеті виробників агропродукції. Вона може постачати понад 45 млн тонн зерна на світовий ринок. Це 10% від усього експорту пшениці.

Росія намагається блокувати поставки обстрілами портів і кораблів, що кардинально знизило обсяги української агропродукції в перший рік повномасштабної війни. У результаті ціни на світовому ринку зросли, виник дефіцит. Це відчули на собі мільярди людей по всьому світу. Найбільш залежні від поставок українського продовольства — держави Африки.

“Зараз той же Єгипет дуже серйозно страждає економічно. Тому якщо настане голод або різко злетять ціни на основні харчові продукти — ми прекрасно розуміємо, чим це може закінчитися”, — зазначає політолог Руслан Айсін.

Після різкого падіння рівня життя в африканських країнах часто починаються протести, політичні потрясіння. І лідери країн глобального Півдня це розуміють.

Але розуміючи, що накликає голод на найбідніші країни світу, Росія продовжує гатити ракетами і дронами по українських портах і зерносховищах. Цим зриває контракти на постачання зерна.

“Якщо це буде продовжуватися, то, природно, може призвести до того, що значна кількість кораблів просто відмовляться виходити на територію України під приводом безпеки”, — уточнює експерт з питань аграрної політики Денис Марчук.

На Саміті миру питання продовольчої безпеки прозвучить у контексті збільшення поставок систем протиракетної оборони та інших озброєнь для захисту півдня України. Збройні сили України вже відтіснили Чорноморський флот РФ, отримали контроль над значною частиною Чорного моря, тим самим забезпечивши коридор для вільного судноплавства.

Пункт №3: Звільнення всіх полонених і депортованих

І третій пункт, який обговорюватимуть на Саміті миру — звільнення всіх полонених і депортованих. Тисячі українців — військових і цивільних — перебувають у російському полоні. Крім того, РФ викрала щонайменше 20 тис. українських дітей — це лише ідентифіковані випадки. Насправді їх набагато більше.

“Щотижня на тимчасово окупованих територіях 10-15 рішень щодо позбавлення батьківських прав батьків, щодо вилучення дітей”, — повідомляє правозахисник Павло Лисянський.

Росіяни зомбують викрадених дітей своєю пропагандою, плекають ненависть до рідної країни, виховують у дусі мілітаризму, і готують із них майбутніх солдатів для чергових загарбницьких війн.

“Для підлітків організовано воєнізований рух у школі. Їх вчать доносити один на одного, доносити на свою сім’ю. Індивідуально з кожним працюють. Запитують: як твої батьки ставляться до Росії? Один [повернутий в Україну] хлопчик розповідав, що вчитель на “уроках про важливе” говорив про те, що ви маєте бути готові померти за Росію”, — коментує керівник благодійної організації Save Ukraine Микола Кулеба.

Цих дітей розлучили з рідними. Батьки багатьох убиті. Дітей утримують в інтернатах або прийомних сім’ях держави-агресора. Депортовані й тисячі дорослих.

У полоні в росіян зараз — щонайменше 8 тис. українців, як військових, так і цивільних. Росіяни тримають їх у нелюдських умовах, жорстоко катують. Президент України наполягає на обміні “всіх на всіх”.

“Усі адекватні країни підтримують цей трек. У нас ідуть обміни, але повільніше, ніж хотілося б. Дехто скептично каже — тільки після закінчення війни. Я вважаю, що в нас є можливість це зробити раніше. Є практичний майданчик — Саміт миру. Якщо всі країни, які там будуть, підтримають ці питання, то далі будуть детальні напрацювання і вирішення питань з російською стороною за посередництва інших країн. Будуть встановлені країни, які повинні будуть донести всі ці питання до позитивного результату”, — заявив Володимир Зеленський.

Це стосується всіх пунктів, які обговорюватимуть на першому Саміті миру. Повернення полонених і депортованих, питання ядерної безпеки та продовольча безпека. По кожному з цих пунктів на конференції сформують конкретний план дій — і тоді вже окремі країни доведуть його до Росії. Україна безпосередньо з Кремлем вести переговори не буде.

Примус до миру

Публічно Росія зневажливо ставиться до Саміту миру. Путін заявляє, що дослухатися до рішень цієї зустрічі не збирається. Але це лише гра перед відеокамерами. А ось непублічно враховувати підсумки саміту Кремлю доведеться. Величезна кількість учасників з усіх континентів надасть конференції великої геополітичної ваги. Росія буде змушена піти на переговори. Буде поставлена в рамки і не зможе одноосібно диктувати умови.

“Ціла низка країн світу, зокрема й низка організаторів цього саміту, наприклад, Швейцарія, а також Туреччина, пропонуватимуть, щоб наступним кроком став початок переговорів із Росією. Не напряму, а через посередників, щоб посередники паралельно вели переговори і з українською, і з російською стороною. Імовірність прямих переговорів між Україною і Росією зараз не така велика”, — зазначає політолог Володимир Фесенко.

Весь світ примушує Путіна до миру. Формулювання “примус до миру”, яке сам диктатор використовував ще під час вторгнення в Грузію 2008-го, тепер бумерангом повернулося до нього. Але це вже не пропагандистський штамп, а реальний примус до миру — і цього режим, схиблений на війні, боїться найбільше, тому й чинить опір щосили.

Росія докладала величезних зусиль, щоб зірвати Саміт миру.

“Вони прекрасно усвідомлюють, що мирна ініціатива, яка базується на повазі до територіальної цілісності України, є одним із цвяхів у труну російської агресії”, — схарактеризував міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

І використовувала всі доступні методи.

“Російські дипломати, спецслужби, спецпредставники в різних країнах намагаються або змусити окремі країни глобального Півдня відмовитися від участі в цьому саміті миру. Їх шантажують, буквально погрожуючи, що Росія, наприклад, припинить фінансову допомогу цій країні, або не буде інвестувати в неї, або припинить постачання своїх енергоносіїв. Тобто застосовується шантаж по відношенню до деяких, особливо країн Африки, які від Росії залежать у цьому плані”, — перелічує політолог Володимир Фесенко.

Попри залякування і маніпуляції, погрози і шантаж — і партнери, і лідери країн, які припинили будь-які відносини з РФ, об’єднуються проти Росії, яка розв’язала криваву війну в Україні. І вирішують безпрецедентні виклики з ліквідації наслідків агресії, і шукають способи зупинити її.

Путін же на камери продовжує переконувати, що він за мир, що він готовий до переговорів: “ми готові до обговорення”, “домовлятися доведеться”, “ми ніколи не відмовлялися”, “ми відкриті”.

“Якщо він отримає пропозицію мирних переговорів з урахуванням позиції України та міжнародного співтовариства, то він або змушений буде прийняти цю позицію і приступити до переговорів, або, якщо він їх відкине, то тоді весь світ побачить, що насправді Путін проти переговорів про справедливий мир. Тоді він не зможе використовувати свою лукаву цинічну тактику, коли нібито він за мир, за мирні переговори. Його треба примушувати до миру. Сам по собі Путін на мирні переговори на рівноправних умовах не піде”, — додає Володимир Фесенко.

Російський диктатор завжди використовував переговори лише для того, щоб затягнути час. Перегрупуватися, накопичити сили — і завдати ще більшого удару. Прикладів цьому безліч.

Росія напала на Україну 10 років тому — у 2014 році. Анексувала Крим. За допомогою маріонеткових сепаратистів захопила частину Луганської та Донецької областей. Постійно обстрілювала підконтрольні Україні території на сході країни. Тоді військові дії намагалися зупинити за допомогою переговорів. У Білорусі підписували “Мінські домовленості” — за участю Франції, Німеччини та ОБСЄ. Був “Мінськ-1”, потім “Мінськ-2”. І все це стало синонімом нездатності Заходу впоратися з викликом — довгоочікуваний мир вони не наблизили, Путін військову агресію не зменшував, а лише нарощував.

24 лютого 2022 року — повномасштабне вторгнення РФ в Україну. І знову спроба переговорів. Вони почалися буквально в перші ж дні після нападу — вже наприкінці лютого. І знову в Білорусі. Росія і цього разу не припинила агресії, а, навпаки, вчиняла дедалі більше і більше звірств.

Потім переговори перенесли до Стамбула. І вони теж завершилися нічим. Уже було відомо про масові тортури, розстріли в Бучі, Ірпені та знищення цілих кварталів у Маріуполі.

Тоді всьому цивілізованому світу стало зрозуміло, що Путін не зацікавлений у мирі. До миру його потрібно примушувати. Усіма доступними методами — дипломатичними, економічними, військовими. Диктатор розуміє виключно мову сили.

Десять пунктів

Як зупинити війну — Україна запропонувала конкретний план дій. Це формула миру президента Зеленського з десяти пунктів. Після саміту в Швейцарії буде ще кілька глобальних конференцій, на яких розглянуть і пропишуть алгоритм вирішення решти семи пунктів української формули миру.

Пункт №4: Енергетична безпека

Енергетична безпека. Російські удари знищують українську енергетичну інфраструктуру — електростанції, трансформатори, лінії електропередач. Кремль хоче занурити в пітьму Україну і насолити Європі.

“Наша держсистема протягом останніх більш ніж двох років синхронізована з енергетичними системами Східної та Центральної Європи. Удари по українській енергетиці знизили надійність роботи всієї синхронізованої енергетичної системи Східної та Центральної Європи”, — пояснює експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев.

Росія навмисно створює енергетичну кризу. Це один з елементів її терору.

Україна закликає партнерів у відповідь вдарити по хворому місцю Кремля — ще більше обмежити ціни на російські енергоресурси.

“Ми маємо зробити фундаментальний крок для того, щоб енергоресурси більше не використовувалися як зброя. Якщо Росія намагається позбавити Україну, Європу і всіх споживачів енергії у світі, передбачуваності та стабільності цін — відповіддю на це має бути примусове обмеження експортних цін для Росії. Щоб експортна ціна була нижчою, ніж собівартість — це чесно: якщо забираєш ти, світ має право забрати в тебе”, — заявив президент України Володимир Зеленський.

Пункт №5: Виконання статуту ООН, відновлення територіальної цілісності України та світового порядку

Наступний пункт мирного плану Зеленського — виконання статуту ООН, відновлення територіальної цілісності України та світового порядку. Росія має підтвердити територіальну цілісність України.

“Усі члени Організації Об’єднаних Націй утримуються від погрози силою або її застосування проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави”, — ідеться у статті 2 статуту ООН.

Ця стаття не може діяти частково, вибірково, за бажанням. Її потрібно виконувати. Не може бути жодних компромісів з агресором. Інакше це створить прецедент і сильніші у військовому плані держави почнуть захоплювати слабші країни. Кордони почнуть змінюватися. Світовий правопорядок завалиться.

Тож у виконанні п’ятого пункту формули миру президента Зеленського зацікавлений не тільки Київ, а й увесь цивілізований світ.

Пункт №6: Виведення російських військ і припинення військових дій

Мирні переговори з Росією мають бути на українських умовах. Це визнають лідери багатьох держав. Формула миру президента Зеленського чітко передбачає повне виведення російських військ і припинення військових дій. РФ має деокупувати всі захоплені території України.

“Одним із найбільших успіхів російської пропаганди в міжнародній політиці є те, що вони змусили всіх зосередити дискусії на тому, у чому має поступитися Україна. Так уже було між 2014 і 2022 роком — усі розмови велися про те, що Україна має зробити, щоб Росія відчепилася. Ми категорично відкидаємо такий підхід. Ми достатньо втратили, ми достатньо боролися, і ми заслуговуємо на більшу повагу, ніж розмови про те, чим іще ми маємо пожертвувати”, — заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Кожен день зволікання несе смерті українцям. Бійці гинуть у боях на фронті, мирні громадяни — внаслідок ракетних ударів.

“Потрібні глобальні зусилля — Саміт миру за участю лідерів, яких Росії не обдурити. Саміт, який покаже, хто у світі справді хоче завершити війну, а не просто заявити про припинення вогню, яке буде неодмінно порушене російськими ракетами та артилерією, як це вже відбувалося десятки разів до цього. Зусилля світової більшості — це найкраща гарантія виконання зобов’язань”, — наголосив президент України Володимир Зеленський.

Пункт №7: Справедливість

Справедливість — наступний пункт українського мирного плану. На звільнених територіях ЗСУ знаходять російські катівні та масові поховання вбитих місцевих жителів. Так було в Бучі, Харківській, Херсонській областях. Через російську агресію загинули тисячі мирних людей. Зруйновано цілі міста. Знищено тисячі житлових будинків, шкіл, лікарень, садочків.

Україна наполягає на створенні спеціального трибуналу щодо воєнних злочинів Росії та на розробці міжнародних механізмів для відшкодування Кремлем збитків, завданих війною.

Рішення цього трибуналу стане повноцінним і незаперечним. Його з юридичної точки зору не можна буде жодним чином оскаржити.

Пункт №8: Протидія екоциду, необхідність негайного захисту природи

Вагомий пункт українського мирного плану — протидія екоциду та негайний захист природи.

Ще одна причина, чому російські війська повинні вже зараз піти з території України, — загроза навколишньому середовищу. Кожен день бойових дій лише посилює екологічну катастрофу, до якої призвело вторгнення путінської армії. Її наслідки потрібно ліквідувати якомога швидше. І в цьому інтерес не тільки України, а й усього світу. Наприклад, величезна кількість країн так чи інакше постраждали через підрив росіянами дамби Каховської ГЕС.

Каховського водосховища тепер немає. А воно забезпечувало зрошення майже всього півдня України. Вони стали непридатними для сільського господарства. Як і затоплені та розмиті ділянки після сходу води.

Руйнування дамби призвело до безпрецедентного забруднення довкілля. Дніпровська вода зносила все на своєму шляху — сміття, цвинтарі, скотомогильники, каналізацію, заправки з паливом, і підприємства, де були токсичні речовини. Усе це пішло вниз по Дніпру. Частина потрапила в Чорне море.

“Це катастрофа для екосистеми Чорного моря. І це катастрофа не на тиждень, місяць і навіть не на рік. Є механізми самоочищення моря, але це може тривати роками і навіть десятиліттями”, — наголошує директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін.

Через обстріли згоріли мільйони гектарів лісу. Сотні тисяч гектарів землі вкриті снарядами, які не розірвалися. Десятки вугільних шахт затоплені. Забруднені токсичними речовинами води піднімаються на поверхню. Збитки екології оцінюються вже у 55 млрд доларів. Необхідні кошти і технології для очищення і відновлення, а також розмінування.

Пункт №9: Недопущення ескалації

І навіть після того, як російські війська підуть з території України, ризик агресії з боку РФ нікуди не зникне. Володимир Зеленський наполягає на наступному пункті мирного плану — недопущення ескалації. Україна не є членом жодного з альянсів. Тому необхідні гарантії того, що вторгнення Росії не повториться.

Потрібно провести міжнародну конференцію для фіксації ключових елементів повоєнної архітектури безпеки в євроатлантичному просторі, включно з безпекою для України. Головним результатом конференції має стати підписання Kyiv Security Compact (Київський договір про безпеку). Україна підготувала проєкт цього договору і вже запропонувала його партнерам. Підписати його можна в будь-який час. Ще до припинення всіх бойових дій.

Пункт №10: Фіксація закінчення війни

І фінальний пункт мирного плану — фіксація закінчення війни. Коли всі попередні кроки буде реалізовано, сторони мають підписати документ про це.

Усі десять пунктів формули миру абсолютно обґрунтовані. Вони виходять зі злочинів, діянь і загроз, які творить Росія в Україні. Рішення, ухвалені на Саміті миру, матимуть величезну політичну вагу і легітимність — і Росія буде змушена з ними рахуватися.

“Це буде потужним сигналом підтримки української незалежності, територіальної цілісності та суверенітету. По-друге, дуже важливий сигнал, що світові лідери можуть вирішувати такі важливі питання, як припинення війни, як пошук справедливого миру без участі країни-агресора. Саміт необхідний для формування чіткого плану, який потім може бути наданий країні, яка почала цю агресію проти суверенної незалежної України”, — розповів голова Офісу президента України Андрій Єрмак.

Українська формула миру наразі є єдиною ініціативою, до якої світова спільнота зберігає інтерес. У Європейському Союзі триває робота з винесення цього плану на глобальний рівень.

Саміт миру у Швейцарії стане подією глобального масштабу, яка створить фундамент для справедливого миру. Цивілізовані країни — на боці України. І мир буде — на умовах України і за цілковитої підтримки та сприяння світової спільноти. Без участі Росії буде вироблено “дорожню карту” про те, як досягти миру в Україні і як змусити РФ заплатити за скоєні в Україні злочини. Росія ж буде просто поставлена перед фактом про рішення України та її численних партнерів і союзників.

Попередні випуски “Спеціального репортажу”: