Саміт Кримської платформи: деокупацію півострова, заяву Ердогана та реакцію РФ проаналізували експерти

Четвертий саміт Кримської платформи. Фото: Офіс президента України

11 вересня в Києві відбувся четвертий саміт Кримської платформи. До столиці України приїхали понад 60 представників різних країн. Ключовими темами порядку денного стали питання територіальної цілісності України, реінтеграція окупованих Росією територій, повернення цивільних заручників, успіхи країни в Чорному морі та розвінчування міфів про Крим.

Проведення саміту Кримської платформи вкотре підтверджує підтримку світової спільноти не лише в нинішній скрутний час, коли українські Сили оборони дають потужну відсіч російській армії, а й коли йдеться про тимчасово окуповану територію Криму. Саме з окупації Криму почалася війна Росії проти України у 2014 році. 

Важливі заяви на саміті Кримської платформи

У рамках саміту відбулася пресконференція чотирьох представників різних країн. На початку пресконференції присутнім нагадали, що окупація України почалася із захоплення Криму, і саме деокупацією півострова вона закінчиться. 

Президент Володимир Зеленський акцентував на тому, що Путін думав, що дуже легко можна забрати за своїм бажанням території та дуже легко можна буде продовжувати далі цю війну, але завдяки опору українського народу, Силам оборони України, цього Путіну не досягти.

“Саме з цієї окупації розпочалася російська агресія проти України та всього способу життя, який об’єднує наші народи та держави. Європа для Росії стала мішенню саме тоді, ще 2014 року, коли Путіну здалося, що він може дозволити собі вкрасти наш Крим. Ми зараз, зокрема завдяки Кримській платформі, завдяки всім нашим дипломатичним зусиллям, завдяки опору нашого народу, наших воїнів, абсолютно чітко примушуємо Росію до реальності, а саме до міжнародного права”, — заявив президент України Володимир Зеленський.

Свою підтримку від усього латвійського народу висловила прем’єр-міністр Латвії Евіка Силиня. Вона також сказала про те, що необхідно і далі підтримувати Україну, яка стала щитом для захисту Європейського Союзу від російської агресії.

“Я тут, щоб підтвердити, Крим — це Україна. Ми тут, щоб підтвердити, — Україна переможе, а Росія програє цю жахливу війну. Латвія продовжує підтримувати Україну цього року і в наступні роки. Наша військова підтримка становитиме чверть відсотка ВВП країни. І цього разу ми пропонуємо вже третій пакет військової допомоги. До нього увійде військове спорядження, броньовані машини, дрони. Ми, безумовно, продовжуємо допомагати з підготовкою екіпіровки для тисяч українських солдатів. І цього, і наступного року. І ми вже готуємо наш наступний пакет допомоги на 2025 рік. Уже можу сказати, що він буде мати системи протиповітряної оборони Patriot (“Петріот”), дрони, інше військове спорядження”, — розповіла Силиня.

На пресконференції також йшлося про підтримку України в питанні боротьби за не тільки тимчасово окупований Крим, а й за інші території, які захопила і хоче захопити РФ. Президент Литви Гітанас Науседа вкотре висловився про важливість підтримки України та акцентував на тому, що Путін продовжує свою агресивну політику.

“Ця війна стає дедалі більш грубою і небезпечною. Обравши такий злочинний шлях у 2014 році, Росія покинула своє місце в міжнародній спільноті, і з кожним роком вона дедалі глибше падає в ту діру, яку створила власними руками. Сьогодні ми тут, щоб допомогти Україні. Литва ніколи не визнає окупацію і незаконну анексію Криму та інших територій України. Ми будемо завжди вимагати, щоб Росія почала поважати міжнародне право, припинила переслідувати населення окупованих територій, зокрема кримських татар, а також відвела свої війська до міжнародно визнаних кордонів. Ми також підтримуємо створення спеціального міжнародного трибуналу для переслідування відповідальних за такі злочини, і, врешті-решт, ми вимагаємо, щоб Росія та її спільники несли відповідальність за задокументоване порушення прав людини та воєнні злочини”, — зазначив Науседа.

Про те, що Крим має повернутися до складу України відповідно до норм міжнародного права, заявив президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган у відеозверненні до учасників Кримської платформи. 

“Анексія Криму, проти якої виступала Туреччина з першого дня, ще більше поглибила страждання кримських татар, які 80 років тому пережили депортацію. Наша підтримка територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України залишається непохитною. Повернення Криму до складу України — вимога міжнародного права”, — зазначив Ердоган.

Він висловив упевненість, що Україна й надалі продовжуватиме зміцнювати права кримських татар.

“Ми щиро бажаємо, щоб війна закінчилася справедливим і міцним миром на основі територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України”, — акцентував президент Туреччини.

У рамках саміту Кримської платформи говорили й про порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму. Йшлося про політичних в’язнів Кремля не лише після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, а з початку окупації Криму. Представник уповноваженого з прав жителів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ельвін Кадиров озвучив жахливу статистику щодо засуджених у тимчасово окупованому Криму, і про те, скільки серед них кримських татар.

“За статистикою на сьогодні, 219 осіб незаконно заарештовані. З них 133 — це кримські татари. Катування не закінчуються. Ми сьогодні отримали інформацію про те, що Рустем Усманов регулярно б’ється у в’язниці. Це підтверджується адвокатами, але ми нічого не можемо зробити, оскільки Російська Федерація нас ігнорує. Тиск і вплив усіх країн має посилитися”, — розповів Кадиров.

Також на пресконференції виступав прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович. Він підтвердив прихильність українському народу, а також заявив, що Хорватія й надалі підтримуватиме Україну. Пленкович закликав інших міжнародних партнерів діяти спільно для того, щоб чинити опір російській агресії.

“Ми надали багато пакетів військової допомоги Україні та продовжуватимемо посилювати її оборонну спроможність, тому що тільки сильні можуть захистити себе та звільнити окуповані території. Водночас як і решта міжнародної спільноти, особливо на Заході, ми хочемо підтримати мирні ініціативи, які забезпечать мир, але не будь-який, а справедливий, з повагою до територіальної цілісності. Ми є членом НАТО і ЄС, і ми знаємо, коли настає момент, коли потрібно допомогти друзям”, — підкреслив Пленкович.

Думки експертів

У чому полягає ключове значення Кримської платформи? Яким шляхом може відбутися деокупація півострова? Чому висловлювання президента Туреччини Ердогана щодо статусу Криму викликало бурхливу реакцію? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

  • Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу;
  • Володимир Фесенко, політолог;
  • Олег Постернак, політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки;
  • Антон Кучухідзе, політолог.

РЕФАТ ЧУБАРОВ: Кримська платформа показує впевненість у перемозі України

— Президент Туреччини Ердоган своєю заявою про окупований Крим ще раз підтвердив послідовність своєї підтримки територіальної цілісності України та невизнання анексії півострова. Ми не почули нічого нового. Але багато хто звернув увагу на термінологію, яку використовував Ердоган. 

Було дуже чітко сказано про те, що повернення Криму Україні — це вимога міжнародного права. Прозвучала безапеляційна вказівка на те, що Крим потрібно повернути й не може бути жодного іншого варіанту. Росія повинна повернути півострів Українській державі. Це і викликало істерику в російських пропагандистів. Офіційний Кремль на подібну риторику Ердогана не буде жорстко реагувати. Росія сьогодні не настільки сильна для того, щоб розривати відносини з тими державами, які з нею поки що підтримують зв’язки. 

Кримська платформа залишається дуже важливим інструментом для об’єднання міжнародних зусиль у захисті міжнародного права і прав людини. Із захоплення Криму і почалася глобальна криза пов’язана з російською агресією. Звільнення півострова може відбутися тільки в один спосіб — перемогою України. 

Важливість саміту Кримської платформи полягає в тому, що впевненість у відновленні територіальної цілісності України у світі лише посилюється. 

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Кремлю не подобається позиція Туреччини щодо статусу Криму 

— Саміт Кримської платформи дуже важливий зараз. Необхідно наголошувати на тому, що Крим — це Україна і ми не збираємося відмовлятися від нашого півострова, як і від інших окупованих територій. Це принципові позиції нашої країни, наше розуміння справедливого миру і закінчення війни. Одночасно триває обговорення постачання зброї Україні та тих ресурсів, які можуть наблизити звільнення окупованого Криму. 

До російського повномасштабного вторгнення Кримська платформа й обговорення теми до окупації Криму сприймалися, як якась теоретична проблема. Нам потрібно було постійно нагадувати партнерам про те, що Крим окупований. Зараз тема деокупації півострова має практичну площину і своє значення в контексті нинішньої війни. 

У боротьбі за Крим ми спираємося на широку міжнародну підтримку. Про це свідчить те, що до Києва на Кримську платформу, попри всю небезпеку російських обстрілів, прибуло значне міжнародне представництво. 

Президент Ердоган підкреслив, що Крим — це Україна. Туреччина завжди заявляла про підтримку територіальної цілісності України та про український статус півострова. Для нас дуже важливо, що принципова позиція Ердогана зберігається. Звичайно ж, у Росії це викликало істерику і критику президента Туреччини. Хоча в Кремлі прекрасно знають про цю позицію і змушені з нею рахуватися. 

Якщо й інші країни світу, які підтримують відносини з Росією, так само жорстко висловлюватимуть свою позицію щодо Криму, то ситуація дипломатично змінюватиметься. Вирішальний фактор, звісно, військовий, але й дипломатичний тиск необхідний. Дуже важливо, щоб так само чітко, сильно і сміливо висловлювалися щодо Криму та його статусу інші лідери країн глобального Півдня і партнери РФ по БРІКС. 

ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Звільнення Криму військовим шляхом буде ударом по репутації Путіна

— Кримська платформа — це потужний інформаційний захід, який дає змогу утримувати питання окупованого РФ півострова на порядку денному і формувати певні дипломатичні ноти. Для України питання територіальної цілісності — це не порожній звук. 

Існує коло проблем, які зараз є в автономній республіці Крим, — це порушення прав корінних народів, репресії, відбирання майна, порушення економічних прав. Завдяки Кримській платформі ці проблеми будуть утримуватися в оптиці уваги міжнародної спільноти. Це дуже важливо для подальшої констатації діяльності Росії та розгляду цих дій у справедливому ключі покарання для путінського режиму.

Крим з військової думки буде легше звільнити, ніж територію Донбасу. Це пов’язано з географією, військовою логістикою, розміщенням і деталізованим розумінням Україною концепту відновлення єдності саме через Кримський півострів. Ще це важливо з погляду політики інформаційного характеру, бо саме навколо Криму Путін зробив пропагандистське підґрунтя, пов’язавши його з власною репутацією, іміджем та рейтингом. 

Якщо звільнення української території почнеться військовим шляхом з території Криму, то це буде найпотужніший удар по репутації саме Путіна і по його базовій легітимності.

Україна не відкидає дипломатичний шлях у контексті останніх подій складного прогнозування війни на виснаження. Надалі, очевидно, дипломатичний шлях набуває більшої привабливості для багатьох міжнародних аналітиків, західних урядів тощо. Тому останнім часом у багатьох виданнях з’являються різні статті, матеріали аналітиків, колонки, які вказують на пріоритетність саме дипломатії. 

Абсолютно очікувана, абсолютно прийнятна і належна заява, яка свідчить про спадкоємність турецької лінії щодо Криму. Турецька республіка від самого початку не прийняла анексію Криму. Ердоган був і залишається тим президентом, який солідарний з українським народом у проблемі окупації Криму. Туреччині невигідне посилення Росії в Чорноморському регіоні. Домінування РФ у Чорному морі не відбулося, завдяки, зокрема, українським військово-морським силам. До речі, саме в Туреччині на воду було спущено новий військовий корабель ВМС України. 

Кооперація з Туреччиною, зокрема дипломатична, — це залізобетонний аргумент у подальшому ефективному шляху повернення Криму. 

АНТОН КУЧУХІДЗЕ: Туреччина не зацікавлена в посиленні впливу РФ у Чорному морі

— Президент Ердоган у питанні окупованого Кримського півострова дуже послідовний. Незаконна анексія Криму 2014 року порушила баланс сил у Чорному морі на користь Російської Федерації з погляду військової присутності, а Туреччина є країною Чорноморського регіону, 

Ердоган ніколи не був зацікавлений у тому, щоб росіяни посилювали свій політичний вплив у тих регіонах, де у Туреччини є власний інтерес.

Туреччина використовує росіян для власної економічної вигоди й все. Прийняти цю правду складно для Кремля, але реальна політика така. Ердоган ніколи не був політичним союзником Російської Федерації. Якщо він і заявляв те, що збігалося з інтересами Росії, то лише тому, що йому було це вигідно. У Туреччини багаторівнева послідовна політика. 

Дуже дивно, що у РФ не розуміють ролі Ердогана не тільки з погляду регіональної політики, а й з погляду етнічної політики. Є великий історичний зв’язок між кримськими татарами та Туреччиною. За різними даними, кримські татари мають більше тюркське походження. Ердоган — політичний лідер, який об’єднує і захищає тюркські народи, просуває їхню культуру. З погляду політичного реалізму Туреччина просуває власні інтереси і є політичним союзником України, попри те, що економічно можуть відбуватися різні процеси.  

Читайте також: Трамп і Гарріс висловилися про війну РФ проти України: підсумки теледебатів у США підбили експерти

Прямий ефір