Римський статут ратифіковано: що це дасть Україні (ВІДЕО)

Міжнародний кримінальний суд. Фото: zn.ua

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). Після того, як документ набуде чинності, Україна стане повноправним членом МКС, а отже, зможе висувати свого кандидата на посаду судді, голосувати за суддів і прокурора, а головне, брати участь у формуванні бюджету і політики Міжнародного кримінального суду, повідомляє FREEДОМ.

У липні 1998 року в Римі 120 держав ухвалили Римський статут. Цей документ став юридичною основою для створення Міжнародного кримінального суду. Під його юрисдикцію підпадають злочини агресії, геноциду, злочини проти людяності та воєнні злочини. Договір підписали 137 країн, ратифікували — 125, включно з Україною.

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про ратифікацію Римського статуту і поправок до нього. А 21 серпня 2024 року український парламент підтримав ратифікацію документа. Таким чином, Україна зробила ще один важливий крок до євроінтеграції та зміцнення міжнародного правосуддя, зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

“Україна вже ефективно співпрацює з Міжнародним кримінальним судом, щоб забезпечити всеосяжну відповідальність за всі російські злодіяння, вчинені під час російської агресії. Тепер ця робота стане ще ефективнішою”, — написав Дмитро Кулеба в соцмережі Х.

Ратифікація Римського статуту дає можливість Україні набути повноправного членства в Міжнародному кримінальному суді та взяти участь у роботі Асамблеї держав-учасниць Римського статуту, пояснили в Офісі президента України. У такий спосіб вдасться підвищити ефективність роботи МКС щодо притягнення до відповідальності за злочини, вчинені громадянами Росії в Україні.

“Чому це важливо зробити саме зараз? Саме зараз триває активний збір даних про злочини Росії, і, звичайно, нам потрібно максимально контролювати цей процес. Росіяни не зацікавлені, щоб Україна була представлена в Міжнародному кримінальному суді, а щоб була лише спостерігачем у цих процесах”, — пояснив голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

“Вони бояться переслідування і бояться тих шести ордерів, які вже видані проти російських чиновників. І не дарма. Наприклад, наскільки я знаю, коли Росія намагалася провести якісь переговори з Україною на початку повномасштабного вторгнення, одним із питань, які завжди порушувала Російська Федерація, це було, щоб Україна відмовилася від юрисдикції Міжнародного кримінального суду та від ідеї ратифікації Римського статуту”, — зауважив директор департаменту міжнародного співробітництва і представництва Міністерства юстиції України Захар Тропін.

17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Путіна та уповноваженої при президенті Російської Федерації з прав дитини Львової-Бєлової. Їх звинувачують у незаконній депортації українських дітей із тимчасово окупованих Росією територій України. У березні 2024-го МКС видав ордери на арешт командувача дальньої авіації ПКС Російської Федерації Кобилаша та командувача Чорноморського флоту Соколова. Вони, на думку суду, несуть відповідальність за ракетні удари російської армії по українській енергетичній інфраструктурі. А в червні 2024 року ще й ордери на арешт ексміністра оборони, а нині секретаря Радбезу Росії Шойгу і глави російського Генштабу Герасимова. Ратифікація Римського статуту передбачає визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду та обов’язкове виконання його вироків. А це означає, що в країнах, які ратифікували Римський статут, зобов’язані заарештувати Путіна і його соратників.

Читайте також: Україна ратифікувала Римський статут: що це означає

Нагадаємо, 21 серпня Верховна Рада України ратифікувала Римський статут.

Прямий ефір