“Рука Пекіна” чи бажання Путіна зберегти вплив у Центральній Азії: що стоїть за візитом лідерів ОДКБ на парад 9 травня в Москву

Парад 9 травня в Москві показав, хто ще поки що вважає президента Російської Федерації Володимира Путіна впливовою особою в міжнародній політиці. На цей захід приїхали представники залежних від Росії країн.

Компанію Путіну склали лідери Киргизстану, Казахстану, Таджикистану, Білорусі та Вірменії.

Парад нездійснених надій

Свого часу подивитися на парад у Москву приїжджали президент США, канцлер Німеччини, прем’єр-міністр Великої Британії, генеральний секретар ООН, генсек НАТО і лідери багатьох держав світу.

Утім, ті часи давно канули в Лету. Анексія Криму і війна на Донбасі призвели до того, що Володимир Путін став “нерукопожатним” у цивілізованому світі, а проти Росії ввели санкції, які постійно посилюються.

Після повномасштабної війни проти України, яку в Кремлі називають “спеціальною військовою операцією”, Путін занурив Росію в іще більшу ізоляцію. А сам він остаточно і безповоротно перетворився на нікчемного ізгоя, з яким гидують мати справу серйозні гравці на світовій арені.

Однак Російська Федерація все ж зберігає певний вплив на низку країн. Головним чином, це держави колишнього Радянського Союзу, розташовані в Центральній Азії. Саме лідери цих країн і приїхали на парад 9 травня до Путіна.

Цього дня Москву відвідали: президент Киргизстану Садир Жапаров, президент Казахстану Касим Жомарт-Токаєв, президент Узбекистану Шавкат Мірзієєв, президент Таджикистану Емомалі Рахмон, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко і прем’єр-міністр Вірменії Нікола Пашинян.

Таким чином, до Москви приїхали тільки партнери Росії по Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ).

У Кремлі небажання інших глав держав приїжджати до Путіна на парад виправдали тим, що нібито нікого взагалі не кликали. Хоча вищезгадані іноземні лідери прибули до Москви якраз на запрошення.

“Ця присутність Путіну потрібна, щоб показати, що він не один. Він боїться залишитися один, самотності. Зараз Путін, фактично Кремль, платить гроші або йде на поступки гостям. Тобто ті, хто вже офіційно приїхав: Казахстан, лідери Вірменії та Киргизстану, фактично отримають певні преференції. Їм спишуть або реструктуризують якісь борги, дадуть гроші. Це про куплену присутність”, — заявив експерт із міжнародних питань Тарас Семенюк.

В офіційній заяві МЗС України назвало аморальним і недружнім кроком приїзд лідерів Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану на цей псевдопарад.

Деякі експерти вважають поїздку лідерів ОДКБ на парад до Москви зрежисованим сценарієм Китаю. Мовляв, Пекін у такий спосіб намагається нібито допомогти Москві, але за таку допомогу в майбутньому може вимагати дуже великі преференції.

Огляд думок експертів

Як варто розцінювати візит центральноазіатських лідерів на парад до Москви, і чи причетний до цього Китай, в ефірі телеканалу FREEДОМ розбиралися:

• Володимир Фесенко, політолог;
• Ігор Рейтерович, політолог;
• Михайло Шейтельман, політтехнолог, письменник;
• Борис Тизенхаузен, політтехнолог;
• Ігор Яковенко, російський журналіст, соціолог;
• Геннадій Гудков, екс-депутат Держдуми РФ, опозиціонер, полковник ФСБ Росії у відставці.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: На лідерів Центральної Азії сильно вплинув Китай

— Парад у Москві показав кризу цього “побєдобєсія”. Він продемонстрував цього року принципово нову тенденцію: атмосферу страху. Це те, чого не було минулого року.

А сам по собі парад – навіть за оцінками прокремлівських Telegram-каналів це найслабший, найгірший парад за останні 15 років. Як же війна? Путіну треба показувати велич, а тут найслабший якийсь млявий парад. Мало учасників, час проведення, техніки мало якоїсь.

Російські джерела кажуть, що Т-34 спеціально привезли, і їх уже навіть у музеях не залишилося в Росії. Ось до чого дожилися.

Але дожилися і до іншого. Ще вранці 8 травня не було зрозуміло, хто разом із Путіним, крім президента Киргизстану, стоятиме на трибуні під час цього параду? І, мабуть, коли Путін дізнався, що поруч із ним може бути тільки один президент маленького Киргизстану, він, мабуть, був розлючений. Ну і почали терміново збирати масовку з лідерів країн СНД.

Кажуть, за російськими даними, що за допомогою Китаю і частково за допомогою Тегерана, який нібито вплинув на Пашиняна. Ну, у Пашиняна і так складна ситуація. Зараз знову напруга у відносинах з Азербайджаном. І, мабуть, треба було теж ніби проявити договороздатність із Путіним. Все-таки Вірменія дуже сильно залежить від Росії.

Ну, а центрально-азіатські країни, кажуть, допоміг умовити Китай. Тому що Китай 16 травня проводить свій саміт із країнами Центральної Азії. Який, до речі, фактично свідчить, що Центральна Азія переходить під вплив Китаю. Все, вже Росія на центральноазійські країни не впливає.

І якщо вже Китай допомагає мобілізувати центрально-азійських президентів на цю масовку до Москви, то все, дожився вже Путін.

ІГОРЬ РЕЙТЕРОВИЧ: Допомогу Росії Китай може занести собі у великий бонус

— Там був важіль впливу, тільки цей важіль знаходиться не у РФ. Щодо країн Азії, лідери яких приїхали в Росію, найімовірніше, це було особисте прохання, передане по якихось закритих каналах з боку КНР. Тобто Китай таким чином вирішив, що йому вигідно хоча б мінімально дозволити Путіну зберегти обличчя в тому плані, що хоч хтось приїхав.

Китай може собі це записати у величезний перелік допомоги, яку він надає РФ. Відповідно, потім за цю допомогу, вельми умовну, зрозуміло, що Китаю, особливо лідер Казахстану, навряд чи міг би відмовити, особливо на тлі останніх рішень цієї країни заборонити паралельний імпорт до РФ.

Тому Китай може собі занести у великий бонус величезну допомогу Росії, і зажадати в майбутньому за цю допомогу чергових якихось преференцій у плані торгівлі і всього того, що відбувається в економічному плані між цими двома країнами.

Щодо Лукашенка — він міг приїхати на дуже особисте прохання Путіна, було видно, що йому не дуже добре, і таке враження, що людина перенесла, за словами лікарів, щонайменше інфаркт, до того ж досить складний. І замість того, щоб прийти до тями, він був змушений з-під крапельниць летіти в Москву, щоб потім повернутися назад.

Вони дуже були налякані безпілотниками, які вибухнули над Красною площею. Навіть з урахуванням того, що це могла бути провокація з боку російських спецслужб — це одна з версій, яка має право на існування, — Путін усе одно якось дико боявся, параноя його досягла максимального рівня.

Що стосується Пашиняна, то людина, з одного боку, каже, що Вірменія збирається підписати угоду з Азербайджаном, визнати його суверенітет над Нагірним Карабахом, що відповідає всій міжнародно-правовій базі, це дуже важливий момент. Потім знову він летить до Росії. Тобто видно, що він намагається якось маневрувати, сподіватися на якусь допомогу з боку РФ, яка дасть йому змогу виторгувати більш вдалі умови цієї мирної угоди.

Але було видно, що і Путіну, і йому самому було дискомфортно спілкуватися. Це був дуже невдалий візит ввічливості похапцем, який показав усю нікчемність РФ як держави. Ці люди прилетіли не віддати данину поваги, не тому, що вони хочуть дуже сильно дружити з Росією. А тому, що когось попросили, а хтось вирішив просто про всяк випадок зробити такий крок: “вийде, вийде, а не вийде, ну, нічого страшного, буває і таке.

МИХАЙЛО ШЕЙТЕЛЬМАН: Центральноазіатські лідери стали шитом для Путіна

— Парад тривав 47 хвилин. Ви помітили всього лише 47 хвилин ганьби. Ніколи в житті такого не було. Минулого року парад тривав одну годину 20 хвилин, тут — 47 хвилин.

Тобто цим людям з рушницями сказали, що вони спроможні мають протриматися 47 хвилин, на годину вони не протягнуть. Тому довелося все це дуже коротко робити.

У них навіть анонсовано було за годину до параду, що Красною площею проїде 120 одиниць техніки, а проїхало 50.

Ну і плюс оплата цих президентів Центральної Азії, найімовірніше, була погодинна. І вони, щоб у годину вкластися з покладанням вінків, усі “округлилися” дуже по-швидкому.

Ну і, звісно, запрошення цих центрально-азійських лідерів було живим щитом для Путіна в критичний момент. Коли президент РФ злякався через те, що заграв оркестр, повернувся кудись, побіг, то охорона одразу ж оточила його цими лідерами, прямо взяла за спину президента Казахстану і, можна сказати, перекрила їм доступ до Путіна, щоб у нього випадково чимось не влучили. Ось тому парад був дивовижний.

БОРИС ТИЗЕНХАУЗЕН: Лідери ОДКБ 9 травня стояли на трибуні з головним убивцею і упирем

— Я досі не розумію, немає пояснення цьому, як їх (лідерів ОДКБ, — ред.) туди заманили. Я розумію, Лукашенко — він сам собі давно не належить. Я розумію, Емомалі Рахмон — там свої відносини. Але Казахстан, Узбекистан, Вірменія. Ви-то що там робили?

Стояли на трибуні з головним упирем, убивцею, ви стояли на трибуні з пропагандистами, які ваші країни називали неіснуючими, і продовжують називати, погрожують постійно, і посміхалися, а потім, вибачте, жерти на бенкеті з Путіним і посміхалися, начебто нічого не відбувається. Начебто та техніка, яка по Красній площі їхала, не поїде потім вбивати українців.

Це дивно для мене. Знищувати свою геополітичну репутацію просто тому, що є якісь причини. Може в Путіна компромат на них є, я не знаю. Для мене це було незрозуміло.

Можливо, що Китай різними важелями тиску попросив приїхати лідерів цих держав. Тільки це може бути поясненням.

Один цікавий момент – я в одній із соцмереж поставив це питання і запитав: “Казахи, таджики, ви ж знаєте, як до вас росіяни ставилися і ставляться?”. І там близько вже 1 млн 300 тисяч переглядів, тисячі коментарів від представників тих країн, лідери яких були на параді, приблизно такого змісту: “Нам соромно, вибачте нам, українці, ми з Україною, не ототожнюйте уряд із народом” і так далі. Тобто для них це теж було незрозуміло. Тому історія всіх розсудить.

Заступник секретаря Ради безпеки Дмитро Медведєв періодично порушує питання про те, що Казахстан, наприклад, це штучно створена країна, Грузія — це теж придумана держава. Вони продовжують вести подібну політику.

На ток-шоу Соловйова, Скабєєвої прямим текстом звучить: “А чого це вони до наших росіян погано ставляться? А жахнімо по них, щоб їм не повадно було”. Тобто це офіційні особи заявляють, добре б пропагандисти. І жодних нот.

ІГОРЬ ЯКОВЕНКО: Росія зараз виступає в ролі Третього рейху

— У мене таке передчуття, що це все-таки може бути останній парад такого роду на території, яка зараз називається Росією. Тому що, аж надто все розпадається на очах і дійсно оголюється сутність цього режиму.

Переможцями в тій війні був не тільки Радянський Союз, а й ціла велика антигітлерівська коаліція. Ну, і Радянський Союз — це все-таки була не тільки і не стільки Росія, скільки значною мірою Україна і Білорусь, а також Казахстан.

А зараз одна частина Радянського Союзу, який частково переміг, напала на іншу частину. І фактично ця нинішня війна є дзеркальним відображенням тієї війни, тому що Росія сьогодні виступає в ролі в ролі Третього рейху.

І це настільки очевидно, що просто впадає в очі. Адже очевидно, що 9 травня 1945 року не було ніякого розгрому Рейху, тому що була капітуляція фашистської Німеччини. Вона відбулася 7 травня і вступила в дію 8 травня, а тільки за примхою Сталіна була влаштована капітуляція на біс. Була організована спеціально для Сталіна вторинна капітуляція 9 травня.

І те, що дійсно зараз Путін говорить про якийсь нацизм, про якийсь напад на Росію: хто де, коли нападав на Росію, де українські солдати на російських містах, де танки НАТО на дорогах Росії? Нічого цього немає. Це все якийсь розпад історичного продукту, розпад свідомості, який сьогодні вихлюпується в медійний простір.

ГЕННАДІЙ ГУДКОВ: Путін одержимий ідеєю власного виживання

— Усі ці президенти так звані, які були на параді, себе дуже сильно скомпрометували. Особливо Пашинян, який виряджається в тоги демократів. Мені важко пояснити логіку, наприклад, появи там Токаєва, який кілька місяців тому публічно принизив по повній програмі Путіна.

Я не розумію, що він хотів домогтися своїм приїздом до Москви? Зазирнути в душу Путіна? Там немає душі.

Путін взагалі одержимий тільки однією ідеєю — це ідея власного виживання, власної величі. Це домінування, розграбування країни й так далі тощо. Інших ніяких ідей я вже давно не бачу. Взагалі нічого немає: ніяких людських якостей, страждань, ні хвороби, співчуття, нічого. Немає там нічого.

І якщо Токаєв вважає, що він зазирнув у цю порожню душу Путіна, який вдає із себе породження пекла, то що він там побачив, по-перше? По-друге, чому він думає, якщо Путін пообіцяв, що “дорогий Токаєв, ми не будемо атакувати твою країну, все нормально, все добре, ми нормальні люди”.

Цим словам немає абсолютно ніякої довіри, вони нічого не значать. Вони нічого не важать, вони нічого не забезпечують, не гарантують. Чого ти приїжджав туди?

Ти хотів просто подивитися на ступінь божевілля вождя? Це можна зробити по телевізору. Ставити себе самого на одну дошку з людиною, яку розшукує міжнародний суд і яку давно в усьому світі визнано вигнанцем і воєнним злочинцем за звинуваченням у воєнних злочинах?

Повірте мені, це питання дуже короткого часу. Йому буде висунуто обвинувачення як військовому злочинцю, і всій цій кремлівській камарильї міжнародні інституції також скоро висунуть обвинувачення. Уже йде підготовка, за спеціальним трибуналом уже 12 тисяч злочинних епізодів. У цьому трибуналі зараз закінчено все, процес запущено, новий Нюрнберг готується.

Питання часу, коли туди привезуть або Путіна, або його подільників. Я ще можу зрозуміти киргизького президента, таджицького, узбецького — вони там усі диктатори, у яких купа проблем. Там поруч Афганістан, там є таліби, там кого тільки немає. І вони туди прилетіли.

А ще є інформація, що Путін сам особисто обдзвонював президентів, яких було складно відмовитися. Ось вони і прилетіли. Але зверніть увагу, що жоден пристойний керівник не авторитарного плану туди не приїхав.

Читайте також: День перемоги в ізоляції: хто і чому приїхав до Путіна на парад (ВІДЕО)