Масштаб збитків, завданих підривом російськими окупантами Каховської ГЕС, є значно вищим за оцінку в 1,5 млрд дол. У світі немає аналогів руйнування такої греблі й такого великого водосховища. Про це сьогодні, 27 червня, в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив експерт групи з вивчення екологічних наслідків війни в Україні (UWEC) Євген Симонов.
За його словами, для оцінки завданих збитків, виходити треба з компонента збитків, який може бути якимось чином відшкодований, тобто відновлений. І в цьому сенсі традиційною мірою буде вартість відновлення тієї чи іншої ситуації, тих чи інших цінностей.
“У цьому сенсі я здивований такою маленькою оцінкою збитку загалом. Він, звісно, в моєму розумінні набагато більший, ніж півтора млрд, з огляду на неймовірний масштаб завданих руйнувань. З іншого боку, буде великий компонент збитків, який буде завдано, але відшкодовано бути не може. Наприклад, якщо зникнуть якісь рідкісні види, місце проживання яких затопило, або зникнуть якісь цінні природні чи культурні об’єкти, які не можна буде відновити. І багато інших може бути прикладів. Таким чином, цю шкоду складніше часто оцінити матеріально. Тому в моїх святцях це разів у кілька більше, ніж півтора млрд, враховуючи те, що відбувається. Хоча, звичайно ж, це залежить від методик. Можливо, що за якимись наявними стандартними методиками, які затверджені урядом, це так. Я цього просто не знаю”, — сказав Симонов.
Експерт уточнив, що завжди було відомо, що греблі — це небезпечні споруди, що населення, яке живе нижче за них, і об’єкти, які розташовані нижче від гребель, увесь час перебувають у певній небезпеці. Це небезпека, що зростає, у зв’язку з тим, що греблі старіють тощо.
“Загалом треба розуміти, що це наймасштабніша катастрофа такого роду за історію людства. Такого масштабу греблю з таким обсягом водосховища у світі ще ніколи не руйнувало. Найближчі аналоги в десятки разів менші за загальним масштабом впливу, я маю на увазі серед прорваних за історію людства гребель. Для прикладу, найстрашніша за людськими жертвами і в цьому сенсі набагато страшніша, якщо можна це порівнювати, 200 тисяч загинуло. Гребля Баньцяо, вона тримала пів кубічних кілометрів води і площі, які були пройдені повінню або осушенням, у десятки разів менші, ніж тут. Просто там народу жило дуже багато, дуже купчасто, Китай. А це можливо наступне за масштабами руйнування, власне, гребель”, — каже Симонов.
Він зазначив, що в мирний час для вивчення наслідків цієї катастрофи, як і після Чорнобиля, організували б кілька серйозних інститутів і служб порятунку. Це потребує величезного забезпечення. А зараз, у зв’язку з тим, що триває війна, такої можливості немає. На 90% уражених підривом Каховської ГЕС територій неможливо провести оцінку збитків через продовження активних бойових дій.
“До пуття відстежити, що відбувається, навіть ті науковці, які це можуть зробити, не можуть, тому що більша частина того, що відбувається, — на лінії фронту. Тому говорити зараз, як далеко пішли ті чи інші забруднення, можна суто гіпотетично, тому що щось фіксується в Одесі, і ми знаємо, що вони дійшли до Одеси. А щось нікому фіксувати просто тому, що не вистачає рук або в тих місцях просто не можна провести вимірювання. Це 90% уражених територій, де не можна провести вимірювання зараз. Тому масштаби ми знатимемо, за великим рахунком, якоюсь мірою, коли це буде вивчено після того, як ця територія перестане бути в зоні активних військових дій”, — підсумував Євген Симонов.
Читайте також: Як підрив Каховської ГЕС відобразився на ситуації на фронті — розбір експертів
Нагадаємо, підрив Каховської гідроелектростанції (ГЕС) приніс вже чимало лиха українцям. Терористичний акт російських окупантів має всі ознаки екоциду, кажуть екологи. Йдеться про знищення рослинного і тваринного світу, отруєння атмосфери, води та ґрунтів. Позначився підрив Каховської ГЕС і на Чорному морі.