Розвідоргани України та Росії стежать за економікою один одного — деталі від Гардуса

Збиток нафтопереробним потужностям Росії внаслідок атак безпілотників становить щонайменше 7%. Про це сьогодні, 2 червня, в ефірі телеканалу FREEДОМ повідомив комунікаційний менеджер руху Razom We Stand Максим Гардус.

“За поточними даними, станом на травень у Росії перероблення нафти скоротилося на понад 370 тис. барелів на день, що становить приблизно 7% загального перероблення нафти в Росії. 7% — це досить багато, але, на жаль, не смертельно”, — сказав він.

Половину доходів держбюджету Росії покриває експорт нафти і газу. А приблизно третина бюджету РФ витрачається на війну. Тому будь-яке зниження прибутковості нафтопереробки послаблює мілітарну російську машину.

Російська влада не розкриває справжніх цифр падіння в нафтопереробній галузі. Робиться це з кількох причин.

“Думаю, причина — безпека. Щоб важче було прорахувати, які точки є особливо важливими для російської нафтопереробної промисловості й щоб вони не стали пріоритетом для завдання ударів тими ж безпілотниками. По-друге, щоб Україна та її західні партнери не могли сигналізувати про те, що атаки призвели до зменшення нафтоперероблення на такий-то відсоток, тому що якщо немає бази для порівняння, то зменшення дуже складно порахувати у відсотках. І, нарешті, для того, щоб успішніше транслювати меседжі для скептиків допомоги Україні про те, що ці удари нібито не приносять користі. І цей комплекс причин призводить до того, що вони хочуть, щоб з’являлися новини, наприклад, про зниження нафтопереробки на 7%”, — пояснив Гардус.

Оцінити ситуацію можна за непрямими даними, “але оскільки вони неофіційні, ними буде важче оперувати офіційним особам”.

“Безсумнівно, і Україна, і Росія, розвідувальні органи стежать за економікою один одного. І закритими каналами ця інформація все одно передається. Дуже складно приховати роботу нафтопереробних заводів (НПЗ), оскільки вони повністю вбудовані в систему економіки. Нафта на НПЗ потрапляє трубою, переробляється, вивозиться з НПЗ. Залізничні потяги та машини везуть перероблені нафтопродукти в порти, далі їх транспортують судна. Тобто не може НПЗ у XXI столітті працювати таємно”, — розповів експерт.

Також на основі непрямих даних можна оцінити ситуацію з експортом з Росії.

“Нафтопереробний експорт із Росії впав до дуже маленьких обсягів. Але він триває в Угорщину нафтопроводом “Дружба” — і тут, до речі, дуже легко встановити дані, оскільки нафтопровід закінчився в ЄС і можна підняти дані митниці. А ось порахувати загальний обсяг експорту флотом — як офіційним, так і тіньовим — важче, оскільки ми не маємо документів. Тобто можна тільки виходити з припущення про те, що судно “Х” зайшло в порт “Балтійськ”, заповнилося “під зав’язку” і пішло. І тоді можна накопичувальним підсумком порахувати, скільки за трафіком танкерів зайшло і пішло. Цим, безсумнівно, займаються як розвідувальні органи безлічі країн, так і громадська моніторингова група, зокрема наша українська група Black Sea, яка рахує, скільки пішло російського ресурсу Чорним морем із Новоросійська. Тобто побічно встановити можна, але ці дані складніше використовувати в офіційній комунікації, як Україні, так і нашим західним партнерам”, — наголосив Гардус.

Читайте також: “Хочуть приховати ефективність ЗСУ”: РФ намагається засекретити інформацію про завдані збитки від ударів дронами по НПЗ (ВІДЕО)