Розвідка РФ переходить до нових методів шпигунства в Європі — що відомо (ВІДЕО)

Росія вербувала агентів у Польщі. Як пише The Washington Post, вони мали відстежувати ситуацію в морських портах, розміщувати камери вздовж залізниць і ховати пристрої стеження у військових вантажах. Польська влада вважає: замовник — Головне управління Генштабу збройних сил РФ (колишнє Головне розвідувальне управління). У Польщі операцію назвали найсерйознішою російською загрозою на території НАТО, метою якої є зрив постачання західної техніки та озброєння в Україну, передає FREEДОМ.

У Великій Британії заарештували трьох громадян Болгарії за підозрою у шпигунстві на користь Росії. Як повідомляє The Telegraph, двоє чоловіків та жінка проживали у квартирі неподалік бази Королівських військово-повітряних сил на заході Лондона. Підозрюваних також звинуватили у зберіганні підроблених документів, зокрема паспортів та посвідчень особи Великої Британії, Болгарії, Франції, Італії, Іспанії, Хорватії, Словенії, Греції та Чехії.

На початку квітня видання Politico повідомило, що російська розвідка активно намагається відновити свої шпигунські мережі в Європі. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну у Кремля до Європи є особливий інтерес.

“Росія дуже зацікавлена схилити еліту європейських країн на свій бік, зробити своїми симпатиками, щоб схилити думки чиновників та вищого керівництва на свій бік, щоб вони проводили політику, зручну Росії, щоб європейці не постачали озброєння та бойову техніку Україні”, — пояснює військовий експерт, полковник запасу військової розвідки України Петро Недзельський.

Серед 220 акредитованих осіб російських дипломатичних та консульських установ у Женеві та Берні принаймні третина працює на російські спецслужби. Про це йдеться у щорічному звіті, який опублікували швейцарські спецслужби.

Війна Росії проти України ускладнила роботу російських шпигунів у Європі через санкції та візові обмеження. Значну роль в цьому зіграла висилка великої кількості російських дипломатів і візові обмеження для російських громадян. Це призвело до того, що російська розвідка змушена використовувати інші методи роботи.

“З іншого боку, війна відкриває можливості для російської розвідки відправляти своїх агентів як біженців. Велика кількість біженців, ймовірно, допомагає деяким працівникам розвідки пересуватися непоміченими та знаходити притулок у Європі. Однак проникнувши під виглядом біженців, вони не мають необхідного рівня доступу і не можуть обертатися в тих самих колах, що й особи з дипломатичною акредитацією. Отже, як заміна вони менш корисні, принаймні перші кілька років”, — йдеться у звіті Федеральної служби розвідки Швейцарії.

Ще один варіант для російської розвідки — вербування прихильників “русского мира” на місцях. Тих, хто мешкає в Європі давно, але продовжує ненавидіти західні демократії. Як кажуть експерти, Росія перейшла на так званих “разових агентів”.

“Вони ініціативно виходять на зв’язок із російськими розвідками та виконують їхні завдання. Навіть якщо вони нічого не роблять, а просто транслюють у маси російську пропаганду, це теж корисні ідіоти. Росія використовує таких ініціативників як разові предмети — один раз використали та отримали інформацію. Їх не шкода, їх не бережуть. Спіймали — і спіймали”, — коментує військовий експерт Михайло Притула.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Європі вживають рішучих заходів щодо російських шпигунів.

Навесні 2022 року Франція виставила із країни 41 російського дипломата. У квітні 2023-го Норвегія оголосила персонами нон ґрата 15 співробітників посольства РФ, а Швеція вислала п’ятьох російських дипломатів. Все — через шпигунство під прикриттям дипломатичного статусу.

“Системи контролю в цивілізованих країнах є досить всеосяжними для того, щоб російським розвідкам було некомфортно, але разові завдання цілком можуть проходити. Людина більше не контактує з розвідкою, відстежити такі питання досить складно, проте можна”, — каже Михайло Притула.

Останнім часом почастішали повідомлення про затримання таких “разових агентів”. Наприклад, у Словенії затримали подружню пару з Аргентини. Їх підозрюють у роботі на російські спецслужби. У Греції теж затримали подружжя, яке шпигувало на користь Москви. А нещодавно президент Чехії Петр Павел в інтерв’ю “Радіо Свобода” зазначив, що за нинішніх обставин за російськими громадянами в країнах Заходу “варто було б спостерігати більше, ніж раніше, тому що це громадяни країни, яка веде агресивну війну”.

Раніше стало відомо, що у Польщі виявили російську шпигунську мережу. Агентство внутрішньої безпеки Польщі затримало 16 осіб, пов’язаних із російською розвідкою. У червні за підозрою у шпигунстві було заарештовано російського хокеїста — гравця одного з клубів першого дивізіону польського чемпіонату.