Розв’язавши війну, Росія створила прецедент, у якому її гроші законно конфіскують — експерти про підсумки саміту Ради Європи

Україна була головною темою на Саміті лідерів країн-членів Ради Європи в Рейк’явіку 16-17 травня. Там уперше підписали документ про створення Міжнародного реєстру збитків для стягнення компенсацій з Росії. До нього приєдналися 43 країни.

Також Рада Європи ухвалила низку рішучих заходів для протидії російській агресії проти України. Зокрема, виключила РФ зі своїх лав за серйозні порушення свого Статуту.

На саміті продовжили обговорення ще однієї важливої теми — притягнення до кримінальної відповідальності всіх військових злочинців, аж до керівництва РФ.

Головні принципи реєстру збитків і спецтрибуналу

Створення міжнародного реєстру дасть змогу не чекати визнання Росією своєї провини і готовності виплачувати репарації. Таким чином Рада Європи стала першою міжнародною організацією, яка підтримала створення глобального механізму відшкодування збитків.

До учасників саміту звернувся глава Української держави Володимир Зеленський.

“Рік тому ми не могли збити більшість ракет терористів, особливо балістичних. І коли я запитую, чи можемо ми це зробити зараз, чи можемо ми щось зробити, коли ми об’єднані й сповнені рішучості захистити життя, відповідь така: ми, в єдності, будемо викладатися на 100% у будь-якій справі. Нам також потрібно більше: винищувачі, без яких жодна система ППО не буде досконалою, і я впевнений, що ми до цього прийдемо. 100% має бути нашим орієнтиром. Ми повинні дати 0% агресору”, — сказав Зеленський.

Тепер необхідно забезпечити роботу реєстру, щоб постраждалі внаслідок російської агресії могли подавати свої заяви.

“Наша мета — створення комплексного механізму компенсації, який забезпечить виплату Росією повного відшкодування Україні відповідно до міжнародного права. Зокрема, за рахунок російських активів у світі. Рухаємося до мети разом із партнерами”, — наголосив Денис Шмигаль.

Паралельно в Гаазі створять спеціальний реєстр руйнувань, щоб Росія заплатила за шкоду, яку вона заподіяла під час війни проти України. Про це заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

“Я підтримую створення трибуналу, щоб привести російські злочини агресії до суду. Ми також ухвалимо рішення про створення в Гаазі реєстру руйнувань. Це буде перший крок, але дуже хороший, у напрямку російської компенсації”, — резюмувала вона.

Але реєстр — не єдине досягнення саміту. За його результатами, 46 держав ухвалили Декларацію, в якій:

• підтримали українську Формулу миру;
• привітали прогрес у створенні спецтрибуналу для керівництва РФ;
• заявили про готовність створити Компенсаційну комісію та Компенсаційний фонд;
• закликали РФ звільнити цивільних українців, зокрема депортованих українських дітей.

Створення спеціального трибуналу дасть змогу притягнути до відповідальності всіх причетних до злочинів проти України.

“Від початку війни Рада допомагає Україні в документуванні злочинів Росії. Це руйнування інфраструктури, застосування насильства як інструменту війни, вбивства, страти, депортація українських дітей. Я закликаю держави підписати і приєднатися, щоб зіграти активну роль у створенні цього реєстру”, — закликав президент Франції Еммануель Макрон.

Шість держав-членів РЄ вирішили не долучатися до цієї, як вони висловилися, “антиросійської” домовленості. Наприклад, Болгарія, Угорщина та ще кілька країн. Однак, як зазначає у своєму огляді шефредактор телеканалу FREEДOM Олексій Мацука, це не привід для відчаю. На його думку, українцям навпаки стане ще зрозуміліше, хто займає позиції Києва, а хто все ще вірить Москві.

Майбутнє ініціатив Ради Європи в оцінках аналітиків

Про те, які виклики Європі ще належить подолати, щоб покарати російських воєнних злочинців, а Україні отримати моральну та матеріальну компенсацію, в ефірі телеканалу FREEДOM обговорювали:

• Євгенія Кравчук, народна депутатка України, голова Комітету культури, науки, освіти та медіа ПАРЄ;
• Ігор Петренко, доктор політичних наук, політолог;
• Ярослав Жаліло, доктор економічних наук, заступник директора НІСД;
• Андреас Умланд, аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень.

Читайте також: Рада Європи проводить саміти тільки з виняткових причин — чого очікувати Україні від зустрічі, оцінив Умланд

ЄВГЕНІЯ КРАВЧУК: Окремі країни вже вирішують, як гроші РФ надходитимуть у спеціальний фонд для компенсації

— Тепер усі країни, які підписали цю угоду, будуть підраховувати збитки. Це не тільки заява України, а й об’єктивні дані, доступні для всіх країн, які підписали угоду. Кількість країн, які підписали, становить 43, включно зі Сполученими Штатами, Канадою та Японією. Це міжнародна коаліція, в якій беруть участь усі країни G7.

Цікаво, хто не підписав: Туреччина, Сербія, Угорщина, Боснія і Герцеговина, Азербайджан і Вірменія. Наприклад, у Туреччини така міжнародна політика. Вони намагаються бути і там, і там. Неприємно, що вони не приєдналися до реєстру, але в них буде час зробити це пізніше, тому що ця угода відкрита до підписання.

Реєстр, як і його офіс матимуть штаб-квартиру в Гаазі. Також буде відділення в Києві. Наразі дуже важливо, щоб уже наявні реєстри в Україні були також передані до міжнародного переліку.

Наступним етапом буде створення комісії, яка займатиметься призначенням компенсацій. Найбільш важливим кроком буде визначення механізму фінансування компенсацій. Наразі Європейський Союз ще не ухвалив рішення з цього питання.

Громадяни України, які постраждали фізично і морально, які переїжджали з території на територію, теж зможуть претендувати на шматочок репарації від Росії, і зможуть подавати свої заявки в електронному форматі. Не потрібно буде збирати 10 довідок і їхати в Гаагу. Мін’юст працює над цим механізмом, щоб це можна було зробити через “Дію” або інший портал.

Потрібно створити комісію, яка буде присуджувати ці репарації. І найважливіший останній етап — як гроші потраплятимуть у цей компенсаційний механізм. І ось тут єдиного Євросоюзу рішення ще не ухвалено. Але є вже рішення на рівні різних країн.

Наприклад, Канада ухвалила закон, який дозволяє передавати Україні або іншій третій країні майно або гроші, які конфісковані у Росії. І зараз поки що найближчий варіант передачі потенційних грошей фізичних осіб, які, наприклад, обходять санкції, — олігархів або компаній.

По суті, Європейський Союз ухвалив рішення, що дії РФ можна порівняти з тероризмом. А в терористів гроші забирають. Набагато складніше, але теж реалістично конфіскувати гроші Центробанку Росії. Багато країн бояться, що буде ефект доміно, і недемократичні країни, у яких є на рахунках якісь гроші, відберуть їх у демократичних країн.

ІГОР ПЕТРЕНКО: Росія сама створила прецедент, у якому її майно може бути конфісковано Заходом

— Поки що ми виходимо з того, що Російська Федерація не буде безпосередньо виплачувати репарації Україні.

І зараз активно наші партнери працюють над імплементацією у своє законодавство норм, які б дозволяли використовувати російські кошти в рахунок сплати тих збитків, які приносить РФ.

Нідерланди — це країна, яка багато в чому якраз асоціюється зі справедливістю. Відповідні судові інституції, Гаага і різні арбітражі, які використовуються в різних спорах на міждержавному рівні. Тому в них є колосальний досвід, уже є інституційна спроможність розвинена.

І тому тут уже кооперація з Україною з усім світом, щоб залучати РФ, не чекаючи того, коли вона визнає свою провину, і буде готова виплачувати репарації.

Важливо розуміти, що одна справа, коли ми ведемо цей реєстр в Україні, тому що ми є зацікавленою стороною, і тут можуть виникати питання. І інша річ, коли такий реєстр ведеться в третій країні, не заангажованій, тоді це буде сприйматися зовсім по-іншому. І ми показуємо, що ми повністю відкриті. Наше завдання — отримати справедливість, а не зловживати.

Важливе питання — це вторинні санкції. Не всі, скажімо так, поки що готові до цього кроку. Оскільки це передбачає накладання санкцій на компанії з інших країн, з якими може бути співпраця в тих держав, що накладатимуть ці санкції і так далі.

Право власності є священним для наших західних партнерів. Тому вони з побоюванням ставляться до ініціатив щодо конфіскації майна і коштів. Але РФ створила прецедент у новітній історії. Головне, щоб була першість якійсь країні, яка запровадить відповідні зміни у своє законодавство, і покаже приклад.

До того ж, на рівні Європейського Союзу опрацьовується цей механізм через дискусії, як це зробити, і як і будуть роздані рекомендації для інших країн ЄС. Крім того, на рівні ООН вже була резолюція, в якій зазначено, що Росія має заплатити за всю шкоду, яку вона завдала Україні.

Якщо дивитися на заяви глав держав, вони теж наголошують на важливості використання російських коштів як репарацій, оскільки навіщо нашим партнерам покладати на себе тягар у розмірі понад 400 мільярдів.

Звісно ж, краще використовувати кошти РФ у рамках прецеденту, адже Росія сама винна. Як на мене, темп у цих процесів досить хороший. Я думаю, що в найближчий рік ми матимемо вже реальні результати у вигляді поступової імплементації законодавчих норм різних країн. Я думаю, балтійські країни будуть лідерами країн Східної Європи. А далі вже приєднаються й інші наші партнери.

ЯРОСЛАВ ЖАЛИЛО: Європа переходить від слів до дій

— Головний результат для нас — це не просто чітко артикульоване бажання європейського співтовариства притягнути Росію до відповідальності за розв’язану війну проти України, а й зроблений перший дуже важливий крок щодо визначення правового та організаційного механізму, який це дасть змогу зробити.

Від розмови про перспективи сьогодні перейшли до формування конкретного бачення компенсацій з боку РФ.

Як заповнювати реєстр — дуже велике поле для роботи, тому що потрібно визначитися з методиками оцінки. Ми знаємо, що таких оцінок вельми багато, вони постійно приростають, тому що з кожним днем Росія завдає дедалі більшої шкоди економіці та гуманітарній сфері України.

Два тижні тому на рівні Європейського Союзу була озвучена цифра — понад 400 мільярдів євро. Ця цифра вже на 100 мільярдів євро збільшилася порівняно з тим показником, який був озвучений восени минулого року. Це поки що дуже приблизна оцінка, тому що низка територій ще не доступні сьогодні для оцінки збитків.

Недостатньо просто оцінити вартість зруйнованих будівель, виробничих фондів та особистого майна громадян. Потрібно розуміти, що Україна має дуже велику втрачену вигоду.

Наприклад, анексія Криму та окупація частини Луганської та Донецької областей, за нашими оцінками, щорічно завдавали Україні збитків у розмірі понад 25 мільярдів доларів. Це недоотримані вигода, інвестиції тощо. Сьогодні, зрозуміло, ця цифра в рази більша. Тому розробка такої методики ще попереду.

АНДРЕАС УМЛАНД: Саміт РЄ — винятково важливий захід

— Раду Європи іноді плутають, бо схожа назва з Радою Європейського Союзу або з Європейською радою. Це окрема організація, яка стоїть окремо від Європейського Союзу. Вона старша за ЄС, більш інклюзивна, і має дещо інші завдання.

Раніше до її складу входила і Росія, яка вийшла звідти. І добре, що ця організація тепер теж підключається до цього протистояння з РФ, і що цей майданчик зараз теж у такий спосіб став важливим для України.

Взагалі-то ця організація не проводить регулярні саміти — тільки з виняткових причин. І зараз була така причина. Це теж можна сказати — голос усієї Європи.

Тому що там більше включено держав, ніж у ЄС. І це справді вся європейська організація, включно з Туреччиною, яка теж має невелику європейську територію.

У Ради Європи є свій Європейський суд з прав людини, який теж був і є для України важливим інструментом, щоб захищати свої права.

Я думаю, цей договір відноситься не тільки до повоєнного часу, він і сьогодні буде для Росії сигналом того, що це все дорожче і дорожче стає для неї.

Можна тільки сподіватися, що чим більше буде таких сигналів, як раніше був від Гаазького суду щодо Путіна і представниці його режиму Львової-Бєлової, коли вони потрапили під переслідування цим судом, у якийсь момент люди в Росії зрозуміють, куди це все веде їхню країну.

Цей саміт мобілізує підтримку для відновлення України, яке вже частково починається, але могло б йти більш інтенсивно і бути масштабнішим. Можна тільки сподіватися, що за лаштунками вийшло про щось домовитися або з окремими країнами, або з групами країн про те, щоб якомога раніше інтенсифікувати відновлення України.

Читайте також: Саміт лідерів країн Ради Європи: про важливі питання для України розповів Петренко