Розширення та реформування Європейського Союзу: які перспективи євроінтеграції України (ВІДЕО)

У Міністерстві закордонних справ Німеччини сподіваються на позитивне рішення про початок переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Таку заяву зробила глава відомства Анналена Бербок. Першим кроком стануть висновки Єврокомісії про виконання Україною рекомендацій ЄС. Оприлюднити звіт планують 8 листопада 2023 року. А вже в середині грудня на саміті Євросоюзу члени Єврокомісії зможуть запустити процес переговорів, повідомляє FREEДОМ.

2 листопада в Берліні відбулася перша зустріч у форматі переговорів представників зовнішньополітичних відомств держав-членів ЄС і країн-кандидатів. Серед учасників заходу — українська делегації. Говорили про необхідність реформування Євросоюзу та перспективи його розширення.

“Разом зі своїми колегами я порушу питання про те, що серед багатьох політик, які реалізує Європейський Союз, нам потрібна нова, сильна, консолідована політика — політика ЄС щодо співпраці оборонних галузей. Тому що ми бачимо, що для самозахисту, для вирішення конфліктів і стримування агресії в Європі необхідно активізувати зусилля у сфері оборонної промисловості”, — сказав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Світові кризи не відвернуть увагу Євросоюзу від України, заявив раніше Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Над оцінкою того, як Київ впорався з вимогами ЄС до України, як до кандидата — працюють у Єврокомісії. Перед оголошенням результатів до Києва приїде президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

“Аналіз інформації, яка доступна у відкритих джерелах, говорить мені про те, що політичне рішення десь у надрах Європейського Союзу ухвалено, що треба розширюватися. Треба приймати щонайменше Україну і Молдову та країни західних Балкан для того, щоб поставити крапку в конкуренції за сфери впливу, яка відбувається з Росією”, — пояснив експерт-міжнародник Руслан Осипенко.

“Робота дійсно пророблена абсолютно феноменальна. Я вважаю, що ми зробили навіть більше, ніж нас просили. Влітку минулого року ще модернізували вимоги, але тим не менш українська влада максимально оперативно це питання вирішувала”, — зазначив політолог, голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.

Україні вдалося виконати більшість вимог, стверджують експерти. Навіть ті, які члени ЄС висували додатково. Приміром, зміна законодавства щодо національних меншин, на якій наполягала Угорщина.

“Зміни до законодавства щодо національних меншин, боротьба з корупцією і доведення до кінця реформи в судовій сфері. Тобто якщо немає справедливих судів, які працюють, вони сприяють тому, що чиновники будуть красти з бюджету. Ці вимоги, які треба доводити, але вони потребують часу. Тобто не можна одним законопроєктом або одним рішенням Кабінету Міністрів розв’язувати це питання”, — додав Осипенко.

Однак позитивної оцінки роботи Києва над необхідними реформами недостатньо, нагадують експерти. Щоб почати переговори, всі члени Єврокомісії повинні проголосувати за таке рішення.

“Ми бачимо дещо змінену позицію Словаччини, зокрема, прем’єр-міністра Роберта Фіцо, який нещодавно переміг на парламентських виборах у Словаччині та очолив їхній уряд. Якраз на засіданні відповідно європейської ради, вони доволі непогано зійшлися разом з Віктором Орбаном, прем’єр-міністром Угорщини, і почали показувати свою автономність від загальноєвропейської лінії. Але я думаю, що стосовно питання саме початку переговорів, я думаю, що Фіцо не буде блокувати це питання”, — додав Чаленко.

Водночас українська сторона чекає позитивних рішень Єврокомісії вже до кінця 2023 року.

Читайте також: Президентка Єврокомісії відвідає Київ завтра, ймовірно, з позитивними новинами, — Гончаренко