Розрив зернової угоди з боку РФ: варіанти вирішення проблеми обговорюємо з експертами

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив про те, що Росія не буде продовжувати участі в Чорноморській зерновій ініціативі. Її у 2022 році з одного боку підписали Україна, ООН, Туреччина, з іншого — Росія, ООН та Туреччина. 17 липня мала пройти чергова пролонгація домовленостей.

Негайно повернуться до “зернової угоди” Росія нібито готова, якщо буде виконано її умови.

Шантаж по-російськи

Вимоги, які висунула РФ, стосуються зняття деяких обмежень санкцій, накладених на неї Заходом за напад на Україну. Це зокрема:

• підключення “Россільгоспбанку” до системи розрахунків SWIFT;
• відновлення поставок до Росії сільгосптехніки, запчастин та сервісного обслуговування, що потрапило під західні санкції;
• скасування обмежень на страхування та перестрахування російських суден із зерном та зняття заборони на їх доступ до портів;
• розблокування зарубіжних активів та рахунків російських компаній, пов’язаних з виробництвом та транспортуванням продовольства та добрив;
• відновлення роботи аміакопроводу “Тольятті — Одеса”.

До виконання цих вимог РФ також “відкликає” гарантії безпеки для судноплавства у Чорному морі.

“Це означає відновлення режиму тимчасово небезпечного району у північно-західній акваторії”, — йдеться у заяві російського МЗС.

Проте Україна, незважаючи на вихід РФ із Чорноморської зернової ініціативи, і надалі готова продовжувати постачання зерна за умови підтримки з боку ООН та Туреччини.

“Ми не боїмося. До нас звернулися компанії, які є власниками кораблів. Вони сказали, що вони готові, якщо Україна відпустить, а Туреччина пропускатиме, – то всі готові продовжувати постачання зерна”, — заявив президент України Володимир Зеленський.

Глава Української держави вже офіційно запропонував президенту Туреччини та генсеку ООН продовжити зернову угоду або її аналога у тристоронньому форматі — “так, як це найнадійніше”.

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк вважає, що у відповідь на вихід РФ із Чорноморської ініціативи країнам-союзникам України необхідно запустити військовий патруль “зернових коридорів”. За його словами, зараз головне — “позначити позицію, що міжнародне право існує, і порушувати його не можна”.

У свою чергу президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган висловив готовність провести телефонну розмову з главою Кремля та переконати його повернутися до угоди. Вважає, що це йому вдасться зробити.

“Чорноморська ініціатива увійшла в історію як важливий дипломатичний успіх. Відвантажено понад 33 млн тонн зернових продуктів. Багатьом країнам вдалося запобігти входження у продовольчу кризу”, — зазначив Ердоган.

На рішення РФ відмовитись від продовження зернової угоди відреагував і Генсек ООН Антоніу Гуттереш.

“Зрештою, участь у цих угодах — це вибір, але люди, які опинилися у важкому становищі в усьому світі, і країни, що розвиваються, не мають вибору. Сотні мільйонів людей загрожують голодом, а споживачам — глобальна криза вартості життя. Вони заплатять за це ціну”, — наголосив він.

Про те, що вихід РФ із “зернової угоди” матиме величезні наслідки для всього світу, особливо для найуразливіших країн, заявив і голова Євроради Шарль Мішель на полях зустрічі з лідерами країн Латинської Америки.

“У кінцевому рахунку, ця чорноморська зернова угода Антоніу Гутерріша дуже важлива. Особливо для найуразливіших країн. Тому що в цій угоді ми разом, європейці, допомагатимемо, щоб країни мали доступ до зерна та добрив, які їм потрібні для людей, для населення. І тому ми повністю підтримуємо всі зусилля Антоніу Гутерріша щодо забезпечення безперебійності постачання”, — заявив Мішель.

Глава Євроради також наголосив, що не можна допустити перемогу Росії, оскільки це несе небезпеку для всього світу.

“Бо Росія є членом Ради безпеки за пунктом 1, а ми маємо захищати статут ООН, ми маємо захищати територіальну цілісність та суверенітет. І ми знаємо, що є різні думки, різне сприйняття цього питання, і тому ми робитимемо все, щоб підтримати цю ідею. Справедливий світ — це світ, який ґрунтується на статуті ООН та дотриманні принципів правосуддя”, — додав глава Євроради.

Дії РФ засудила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона назвала вихід із зернової угоди “цинічним кроком” та наголосила, що Євросоюз продовжить вивозити агропродовольчу продукцію з України на світові ринки “маршрутами солідарності”.

Також є реакція канцлера Німеччини Олафа Шольца.

“Той факт, що Росія не хоче продовжувати угоду про зерно, посилає поганий сигнал решті світу. Але всі зрозуміють, що за цим стоїть, а саме — дії, багато в чому пов’язані з тим, що Росія не почувається відповідальною за хороше співіснування у світі “, — сказав він.

Про те, що “не можна просто сидіти і скаржитися”, а потрібно діяти у коментарі телеканалу FREEДОМ заявив голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель.

“Це справді дуже погана новина. Це одна із найгірших новин для світу — те, що знову українське зерно не може бути вивезене. Це означає, що сотні тисяч людей у всьому світі будуть позбавлені основної їжі. Я думаю, що це заслуговує на екстрену увагу на рівні Генеральної асамблеї ООН. Ми не можемо просто сидіти та скаржитися”, — сказав дипломат.

Боррель наголосив на тому, що Путін використовує голод як зброю.

“Це найгірша річ, яку він міг би зробити. І він її зробив”, — резюмував голова дипломатії ЄС.

Розбір експертів

Про те, що стоїть за шантажем з боку РФ, чи варто піддаватися на цей шантаж і якою може бути відповідь на нього — в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

• Володимир Фесенко, політолог;
• Дмитро Єфремов, доцент кафедри міжнародних відносин Києво-Могилянської академії, експерт Української асоціації китаєзнавців;
• Павло Мельник, президент асоціації „Український клуб аграрного бізнесу” (UCAB), виконавчий директор;
• Юлія Каздобіна, експертка аналітичного центру “Українська призма”;
• Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: “Зерновою угодою” РФ шантажує світ

— Те, що відбувається, — це типовий російський стиль. Вони шантажують, але кажуть, що готові домовлятися.

Я нагадаю, влітку минулого року якраз рік тому підписали нову Чорноморську ініціативу, а вже восени в листопаді Росія почала шантажувати. Це було зв’язано з самітом Великої двадцятки.

Оскільки зараз успіхів у війні проти України немає, вони намагаються через зрив зернової угоди вибити для себе додаткові преференції, поступки по санкціях.

Водночас, я думаю, на перспективу будуть прив’язувати відновлення зернової угоди з початком мирних переговорів для того, щоб шантажувати Україну в процесі цих переговорів через міжнародне співтовариство.

Попередні подібні шантажі Росії не спрацьовували. Навпаки, ефект був протилежний. Думаю, що і тут буде схожа історія. Тим більше, що критиками Росії виступають країни, які мають активні торговельні відносини. Це і Туреччина та Китай.

Росія ризикує отримати несхвальну реакцію навіть із боку своїх ситуативних торгових та політичних партнерів.

Ця гра дуже ризикована для Путіна. Але Путін наразі інших виходів не має. Він хоче піднімати ставки.

ДМИТРО ЄФРЕМОВ: Для Китаю важливим є власний імідж у країнах, що постраждають від припинення “зернової угоди”

— Найімовірніше, зернова угода не буде відновлена. Але я прокоментував би позицію Китаю. Пекін публічно висловив побажання, щоб цей формат кооперації існував.

Для Китаю важливим є свій власний імідж у країнах третього світу, які будуть тими, хто постраждає від припинення зернової угоди. І оскільки глобальні ціни на продовольство через скорочення постачання з України зростуть, це негативно позначиться на настроях у цих країнах. Китай, який позиціонує себе представником інтересів країн третього світу, хотів би, щоби такі настрої в цих країнах не формувалися.

Більше того, були повідомлення, що саме Китай отримував найбільше зерна як кінцевий пункт “зернового мосту”, який тепер припинено.

Не думаю, що для Китаю це критичні постачання. Проте ось цей іміджевий момент Пекіну важливий, хоча жодних серйозних дій для відновлення цього формату він не робитиме.

Крадіжка зерна — це наша з вами інтерпретація. З погляду Китаю, який має стратегічне партнерство з Україною, стратегічне партнерство з Росією та ще з половиною країн світу, з якими він торгує, це ніяка не крадіжка — він просто на глобальному ринку купує зерно у постачальника.

Швидше за все, там існують різні фірми-прокладки, і відправник зерна насправді буде не той, хто його продаватиме кінцевому покупцю. На ці формальні ознаки Китай, швидше за все, посилатиметься та аргументуватиме свою позицію саме цим.

ПАВЛО МЕЛЬНИК: Потрібно позбавитися шантажу і знайти нові варіанти поставок

— Для Росії ця угода була, можливо, навіть вигіднішою, ніж для України. Вони мали інструмент шантажу, яким користувалися майже цілий рік. Це був шантаж світового суспільства з питань безпеки продовольства. Наразі вони знову цю карту почали розігрувати.

При цьому РФ заробляла. Дуже багато добрив та продукції йшло через російські порти. Росія була дуже великим вигодоодержувачем від цієї угоди.

Інструменти зараз є. Я точно знаю, що є план Б, план С. Про ці плани зараз говорять в українському уряді. Думаю, буде ще кілька планів.

Ми як асоціація і як аграрії, розуміємо, що морське судноплавство та вивіз зерна через Чорне море з України все одно маємо продовжуватися. І я думаю, що основні інструменти , які зараз відпрацьовуються, це налагодження судноплавства.

Україна вже говорила про те, що виділить 20 млрд грн для гарантії фінансової безпеки суден, які готові перевозити українську агропродукцію поза рамками зернового коридору.

Є українські аграрні та трейдингові компанії, які готові спробувати везти сюди. І тут важливою буде позиція Туреччини. Але я думаю, що ми найближчим часом побачимо ці інструменти.

Ми повинні позбутися цього шантажу. І при цьому місія України як світової житниці теж не повинна бути втрачена.

Думаю, що ми найближчими днями, тижнями зрозуміємо, за яким із варіантів розвиватиметься ситуація.

Декілька тижнів у нас є, в тому числі й міжсезоння, яке дозволить і зібратися, і відпрацювати інструменти. І водночас аграрії теж зараз ще мають певні запаси міцності для того, щоб цю справу зараз, скажімо так, відпрацювати.

Юлія КАЗДОБІНА: Не треба йти на поступки РФ

— Протягом останнього часу Росія висувала кілька вимог. Вони стосувалися підключення “Россільгоспбанку” до системи SWIFT (відключено від системи у червні 2022 року в рамках шостого пакету санкцій — ред.), аміакопроводу з міста Тольятті до порту “Південний” та експорту російських добрив.

Я вважаю, що спроби якимось чином налагодити цей конфлікт шляхом поступок РФ насправді є абсолютно хибними.

Ми бачили, як у попередні рази, коли Росія намагалася вийти з цієї угоди, вже один раз дуже жорстку позицію зайняв президент Туреччини Ердоган. І загалом, незважаючи на всі спроби шантажу, експорт зерна продовжився.

Наразі бачимо приклад того, що спробували піти назустріч Росії. Проте вона відкидає ці кроки і продовжує шантаж.

Зрозуміло, чому вона шантаж продовжує: зараз в Україні буде новий врожай. І саме зараз ця потреба в експорті зростатиме. Тому Росія вважає, що, напевно, і Україна, і інші країни будуть більш уразливими, і тому будуть більш схильні йти назустріч її вимогам.

ІГОР СЕМИВОЛОС: Туреччина може самостійно забезпечити безпеку “зернового коридору”

— Коли ви розмовляєте з Росією, ви маєте розмовляти з позиції сили. Це аксіома. Відповідно, ви повинні мати сильну переговорну позицію.

Турки досить успішно, щойно вони мають така можливість, створюють свою сильну позицію. Подивимося, що буде по зерну.

Проте я думаю, що нас влаштовує навіть той факт, що вони будуть говорити з позиції сили.

Туреччина може самостійно забезпечити безпеку цього коридору з огляду на те, що більшість суден, що здійснюють перевезення зерна, турецькі.

Можливо, ми побачимо такий варіант найближчим часом, і тоді це ставить Росію у складнішу ситуацію. Це відповідає самій ідеології сильної переговорної позиції. І в цьому випадку, звичайно, це ескалація.

Читайте також: Росія оголосила про припинення зернової угоди – це рішення абсолютно невиправдане, — Борель