Знімальна група телеканалу FREEДОМ провела ніч у прифронтовому Бахмуті. Учора, 16 грудня, до ночі було дуже голосно. Зранку журналісти вирушили на вулиці міста, щоб подивитися обстановку і поспілкуватися з місцевими жителями. Попри безперервні обстріли російських окупантів, Бахмут обороняється, евакуює людей і намагається жити в непростих умовах, розповідає кореспондентка Альона Грамова.
У місті від самого ранку чути канонаду, що лунає здалеку. О 15-й годині на вулиці практично нікого немає, проте працюють волонтери, які займаються евакуацією, привезли корм для домашніх улюбленців або продукти для місцевих жителів.
“Допомагаємо всім, чим можемо. Тобто всі хлопці, які працюють, скидаються разом, хтось віддає і половину заробітку. Чехи дуже багато допомагають. Ми купуємо все, що необхідно хлопцям, що просять. Чехія — це взагалі супер. Я не можу передати ці враження. Вони як наші брати, вони ніби тут жили, всім допомагають, прихистили наших людей, оплачували житло, харчування давали”, — розповідає волонтер Стас.
За його словами, чехи співчувають українцям.
У місті — дуже багато руйнувань, хоча б одну цілу будівлю побачити неймовірно складно.
Волонтер Кріс три місяці займається евакуацією цивільних із Бахмута. До цього він був у Сєвєродонецьку, Макіївці, Лимані. Буквально вчора під час чергового вивезення людей по його автомобілю стріляв російський танк.
“Уранці я провів евакуацію і вивів шістьох людей зі східної частини Бахмута, приблизно за 200 м від росіян витягнув їх, включно з двома дітьми з олігофренією. Потім на зворотному шляху поговорив із військовими, вони сказали, що це дуже ризиковано, але, можливо, у вас вийде. Вони показали мені, у який бік, яким маршрутом їхати. Коли я їхав, приблизно за 100 м від росіян, танк вистрілив у мене один раз. Промахнулися. Я поїхав в обхід будинків, щоб вибратися. Потім, коли я повернувся після дороги, снаряд упав приблизно за 2 м від колеса і воно заблокувалося. Я зумів один раз виїхати, поміняв шину, а потім вона лопнула, коли я їхав через річку, так і застряг там на ніч. А вранці поїхав через річку в інший бік зі спущеним колесом”, — розповів Кріс.
Він додав, що йому українські військові розповідали, що люди не можуть вийти з підвалів через постійні обстріли.
Волонтерка Наталя розповіла, що людей постійно вмовляють евакуюватися з Бахмута.
“Вони не хочуть, кажуть, що їхати нікуди та немає грошей”, — каже вона.
А Христина, яка також займається евакуацією, розповіла про сім’ю, яку вдалося виявити: чоловік, дружина, син і бабуся.
“Я дзвонила по структурах у Дніпро, якраз сьогодні там відкрили центр. Ми вже забронювали їм дві кімнати, і вже їм шукають житло в Тернопільській області. Сьогодні до них прийшли, вони кажуть: “Ми нікуди не поїдемо”. Ми вже їм і фото показали, уже їх чекають”, — поділилася однією з історій волонтерка Христина.
Вона додала, що сім’ю так і не вдалося вмовити евакуюватися.
“Недалеко також є сім’я з 7-річною дитиною. Я до них уже вчетверте ходжу, але мама не хоче виїжджати”, — розповіла Наталя.
77-річний житель Бахмута — один із тих, хто не хоче виїжджати.
“Коріння моє тут, батьки тут поховані. Щоправда, син поїхав до Києва. Ось і сиджу тут”, — пояснив він.
Чоловік розповів, що йому нещодавно наснився сон, що немає стрілянини, є світло, газ і тепло.
“Я думаю, Боже мій, у який я світ потрапив! А потім раз — я лежу на дивані, це мені наснилося. Ось хочу, щоб сон мій збувся”, — зізнався він.
Читайте також: Бахмут і Авдіївка: про ситуацію на Донбасі проінформували в ЗСУ (ВІДЕО)