Країни “Великої сімки” (G7) домовилися про встановлення цінового максимуму на російську нафту. Запропонований механізм заборонить західним компаніям страхування танкерів та трубопроводів з російським паливом, якщо його ціна перевищуватиме певне значення, повідомляє FREEДОМ.
За пів року з початку російського вторгнення Євросоюз купив у Москви паливо майже на 85 млрд євро, а Китай — на 35 млрд доларів.
У грудні цього року Євросоюз припинить купувати російську нафту, а у лютому – нафтопродукти. Проте Китай та інші великі покупці продовжуватимуть наповнювати бюджет Кремля. Щоб цього не сталося, синхронно із запровадженням ембарго на російську нафту країни G7 запровадять так звану межу цін. За планом цей механізм зменшить доходи Росії, але не створить дефіциту.
У Москві цю ініціативу оцінюють вкрай негативно.
“Компаніям або країнам, які вводитимуть обмеження, ми не постачатимемо нафту і нафтопродукти, оскільки ми не працюватимемо на неринкових умовах”, — заявив віцепрем’єр-міністр Росії Олександр Новак.
Тим часом Європа з випередженням термінів заповнює свої газові сховища. Наразі заповнено в середньому понад 80% обсягу. Це стало можливим, зокрема, через зниження споживання газу великим бізнесом. Таким чином, у ЄС виконують дві ключові рекомендації Єврокомісії щодо виходу з енергетичної кризи — зниження попиту та обмеження ціни на електроенергію.
А Москва намагається ускладнити підготовку Євросоюзу до опалювального сезону. Газопровід “Північний потік-1”, яким російський газ йде до ЄС, вкотре було повністю зупинено. Також “Газпром” припинив постачання газу до Франції.
“Кремлівська газова монополія звинуватила французьку компанію Engie — одного з основних постачальників газу у Франції — у несплаті коштів за липневі поставки, та перекрила їй кран з 1 вересня. Своєю чергою Engie заявила, що претензії “Газпрому” стосуються “розбіжностей в угодах”. “Газпром” продовжує тиснути на країни ЄС”, — пояснили в українській національній компанії “Нафтогаз”.
Такими діями Росія лише прискорює пошук альтернативи своїм енергоресурсам. Це можна зробити кількома способами.
По-перше, Захід може піти на компроміс із постачальниками на Близькому Сході. Так, Іран вже може компенсувати своєю нафтою російську частку ринку. Для цього ЄС має зняти санкції з Тегерану. Переговори вже тривають. А Катар готовий постачати газ у необхідних обсягах. Але лише за довгостроковим контрактом, що суперечить політиці ЄС.
Другий варіант — розвиток зеленої енергетики, який також прискориться через шантаж Кремля.
“Якщо говорити про довгострокові плани, то Європейський Союз має намір фактично прискорити свої відмови від викопних видів палива. Крім цього, деякі країни почали приділяти більше уваги атомній енергетиці. Пізніше вже рішення Європейського Союзу було таким, що в зелену таксономію було додано газ та атомну енергію”, — пояснив експерт енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Крім того, США планують збільшити видобуток нафти на 700 тис. барелів на день, що дозволить їм наростити постачання до ЄС. У серпні цього року експорт американської нафти та нафтопродуктів досяг 30-річного рекорду — щодня понад 11 млн барелів. А наприкінці серпня Норвегія випередила Росію з постачання газу до Європи.