Росії вигідно показувати нестабільність в Україні: інтерв’ю з радником голови ОПУ Сергієм Лещенком

Політичним опонентам нинішньої української влади важливо показати, що нібито всередині суспільства існує протистояння, а цим користується російська пропаганда. Пропаганда РФ активно підтримує сценарії, спрямовані на дестабілізацію всередині українського суспільства. Про це в інтерв’ю телеканалу FREEДOM заявив радник керівника Офісу президента України (ОПУ) Сергій Лещенко.

Ведучий — Олексій Мацука.

Порошенка не випустили за кордон

— Новина, яка розбурхала російське медіа-поле більше, ніж українське: п’ятого президента України Петра Порошенка не випустили за кордон. Що відбувається і чому росіян це турбує?

— Їм дуже важливо показувати, що Україна — держава з нестабільною політичною ситуацією, що в Україні є протистояння, що українське суспільство розколоте.

Вони активно підтримували спочатку сценарій [колишньої народної депутатки України] Ірини Фаріон, яка місяць тому вкинула в український медіапростір тезу про те, що є українці правильні, а є — неправильні, є українські військові правильні й неправильні, які не розмовляють українською мовою. Ця тема в Україні злетіла на кілька днів, і вже місяць її активно вкидають у медійний простір саме російські пабліки. Масове вкидання було здійснено за підтримки якраз російської пропаганди.

Так само російська пропаганда активно підтримує інші сценарії. Про те, що мер Києва Кличко розкритикував президента України, Петро Порошенко називає українську владу “узурпатором” і так далі.

В Україні, звичайно, демократія. Я насилу можу уявити, що в якійсь країні мер столиці виступив в іноземних медіа з критикою головнокомандувача, президента. Як стверджує мер Києва, після початку війни Україна опинилася без керівництва, її мало не кинули на поталу ворогові. Абсолютна ахінея. Ті, хто жили в Україні в ті дні, дуже добре пам’ятають, що з перших же днів війни керованість державою повністю збереглася. Ба більше, деякі іноземні лідери, зокрема американські, пропонували президенту Зеленському евакуацію, від чого він відмовився. Тобто такі заяви мера Києва абсолютно неправдиві та підіграють російській пропаганді. Як і ті ж заяви Петра Порошенка, що його не випустили з України

Про суть того, що сталося. Мер займається передвиборчою кампанією, він уже веде свою кампанію кандидата в президенти України. Чи піде він на вибори до кінця, чи зніметься на користь когось (як він це зробив одного разу, знявшись на користь Порошенка), ми поки що не знаємо. Але ми точно можемо знати, що він спробує розіграти якийсь свій соціальний капітал, щоб отримати місце в новому політичному циклі.

Порошенко діє аналогічно. Він намагається завдяки медіа-шуму привернути до себе увагу. Суть у тому, що його поїздка за кордон на сьогоднішній день не підпадала під ті вимоги, які виставлені керівництвом парламенту. Подобається це комусь, не подобається, але такі правила існують.

Офіційно Порошенко планував виїхати за кордон на один із міжнародних форумів за участю відставних політиків. Я, чесно кажучи, не бачу особливого цінного сенсу від цієї участі, оскільки всі ці політики вже, по-перше, не при владі, а по-друге, представляють країни, які і так займають явно проукраїнську позицію. От якби він в Африку поїхав, наприклад, або в Латинську Америку.

А розвідка мала дані, що поїздка на міжнародний форум — це була офіційна легенда, насправді він їхав для зустрічі з Орбаном. (До речі, Порошенко це не спростував). Ця зустріч могла мати негативні наслідки для України і стати частиною інформаційно-психологічної спецоперації (ІПСО) росіян. Зустріч Порошенка з Орбаном може зіграти на руку ворогу в умовах, коли Україна перебуває напередодні старту переговорів щодо членства в ЄС.

Політики, які мають обґрунтовані для виїзду за кордон відрядження, без проблем їздять. І спікер українського парламенту Руслан Стефанчук показав у цифрах, скільки, хто з представників партії Порошенка їздив за кордон. Виявилося, що одна з лідерів цієї партії Іванна Климпуш-Цинцадзе під час воєнного стану взагалі кожен четвертий день проводить за кордоном — вона 25% часу провела за кордоном у міжнародних поїздках. Звичайно, це не говорить про те, що вона там займалася особистим туризмом. Ні, звісно, вона працювала там. Але це говорить про те, що жодних обмежень на виїзд за політичними підставами немає. Точно так само багато часу за кордоном провели інші колеги Порошенка по фракції: Ірина Геращенко, Артур Герасимов, Олексій Гончаренко, Марія Іонова та інші. До речі, як і мер Києва Кличко, який під час війни 100 днів провів за кордоном, виходить, що кожен шостий день за час воєнного стану його не було в Україні.

Зміна стратегії мобілізації

— Минулого тижня президент України Зеленський закликав внести зміни в систему мобілізації в рамках загальної стратегії щодо поліпшення військової позиції країни у війні з Росією. Звичайно ж, російська пропаганда це рознесла, що ми мало не кожного другого будемо тепер хапати на вулицях тощо. У чому логіка пропозиції президента?

— Потрібно бути максимально акуратними в коментарі цієї теми. У президента, як у верховного головнокомандувача, є повна картина того, що відбувається. У президента, як верховного головнокомандувача, є мандат від народу України ухвалювати такі рішення. Але важливо, щоб не тільки президент пропонував варіанти, але щоб і військові озвучували свою думку.

— Цю розмову, на твою думку, президент Зеленський готовий оголосити?

— Я не готовий це коментувати, ці рішення ухвалюються президентом за участю Ставки верховного головнокомандувача, за участю членів Ради національної безпеки. Давайте залишимо за президентом прерогативу в коментуванні, оголошенні таких рішень.

Ситуація на україно-польському кордоні

— Наскільки я розумію, знайдено компроміс із Польщею, щоб зупинити блокування польськими перевізниками українського кордону. Пункт пропуску таки було відкрито.

— Я б сказав, що до компромісу ще далеченько, але є рух у цьому напрямку. У цьому питанні ми маємо справу, зокрема, з російською інформаційно-психологічною спецоперацією (ІПСО) на території Польщі. Вони намагаються створити в особі українців загрозу для польського бізнесу, для польських автомобільних перевізників, показати, що участь України на цьому ринку несе загрозу для поляків, що абсолютно не так.

Ба більше, коли Польща інтегрувалася в Євросоюз, то так само поляки поїхали по всьому ЄС, і це не призвело до колапсу бізнесу на території цих країн, не призвело до якихось трагічних наслідків. Це просто інтеграція в глобальний ринок. Точно так само українські перевізники, я переконаний, не несуть загрози для польських бізнесменів, але вони призводять, можливо, до більшої конкуренції. Вони призводять до того, що розширюються межі спільного ринку.

Зараз Польща перебуває на етапі перехідного уряду. Після того, як буде сформовано нову коаліцію і буде новий прем’єр, думаю, вдасться домогтися здорового глузду.

Перший крок у цьому напрямку зроблено. Але це ще не остаточне зняття питання з порядку денного. Факт залишається фактом: країни-сусіди, країни-партнери по майбутньому спільному дому в Євросоюзі і в НАТО, повинні робити кроки назустріч і знаходити компроміс. Атака буде політична. Компроміс буде побудований на прагматизмі, на ділових відносинах.

Блекаут на Запорізькій АЕС

— У ніч на 2 грудня на окупованій по Запорізькій атомній електростанції стався блекаут. Чи вийде тут Москві та Києву знайти компроміс?

— Мені здається, формулювання питання некоректне. Україна з Росією компроміс шукати в цьому питанні абсолютно не збирається, оскільки це окупована українська територія, український об’єкт енергоінфраструктури, найбільша в Європі атомна електростанція. Єдиний компроміс може стосуватися того, що Росія виводить свої війська з цього об’єкта і повертає контроль над цією територією Україні. Це одна зі складових мирного плану президента Зеленського. Йдеться про те, щоб міжнародна громадськість натиснула на Кремль.

— Але Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) туди не пускають.

— Завдання дипломатичного корпусу змусити Росію відмовитися від своїх домагань на цей об’єкт, на цю територію.

Дорога компромісів може бути спокусливою з точки зору простих рішень, але навряд чи це призведе до довгострокового миру на території України. Принаймні в питанні Запорізької атомної електростанції наша позиція незмінна. І особа, яка уповноважена вести переговори, і яка є головним перемовником — це наш президент, який веде переговори з усіма зацікавленими особами у врегулюванні цього конфлікту. Ідеться не про Росію, а саме про міжнародне співтовариство, про МАГАТЕ, про ООН, про генсека Організації Об’єднаних Націй, про країни-лідерів західної демократичної цивілізації тощо. А для переговорів України і Росії я не бачу простору.