Росії та Білорусі не повинно бути на міжнародній спортивній арені: інтерв’ю з міністром спорту України Вадимом Гутцайтом

Понад 40 країн виступають проти участі російських і білоруських спортсменів на літніх Олімпійських іграх 2024 року, які відбудуться в Парижі. Національний олімпійський комітет України підтримав пропозицію бойкотувати Олімпіаду-2024. У Міжнародному олімпійському комітеті (МОК) заявили, що поки що не ухвалили остаточного рішення щодо допуску спортсменів із Білорусі та Росії.

На якому етапі зараз перебуває питання, чи можливий розкол в олімпійському русі, як сьогодні ставитися до тези “спорт поза політикою” — про ці та інші теми в інтерв’ю телеканалу FREEДOM говоримо з міністром молоді та спорту України Вадимом Гутцайтом.

Бойкот як крайній варіант

— Що ваше відомство робить, щоб донести до міжнародної громадськості, що російські спортсмени навіть під нейтральним прапором не повинні брати участь в Олімпіаді?

— Наша позиція не змінилася з початку війни. Поки гинуть жителі України, поки летять ракети на наші міста, вбивають наших людей — російським і білоруським спортсменам не місце на Олімпійських іграх. Ні під яким прапором і не під нейтральним точно.

Ми робимо те, що ми можемо зробити. У нас дипломатична робота. Я зустрічаюся з моїми колегами, з міністрами спорту різних країн. У лютому відбувся саміт міністрів спорту — понад 30 країн висловили, що не на часі зараз допускати російських і білоруських спортсменів на міжнародні спортивні змагання, тим більше на Олімпійські ігри.

Ми написали листи Міжнародному олімпійському комітету (МОК), президенту МОК, усім членам МОК, усім міжнародним федераціям, усім членам асоціацій — усім, хто може вплинути на це рішення.

[На саміті] всі однозначно були на нашому боці. Усі однозначно підтвердили, що не час зараз допускати російських і білоруських спортсменів, тому що вони жодного разу не висловилися проти цієї війни, проти цієї агресії. Вони навпаки — беруть участь у спортивних заходах, які йдуть на підтримку “спецоперації”, вони надягають форму з літерами [Z] на підтримку цієї “спецоперації”. Президент Олімпійського комітету Росії Поздняков взагалі висловив своє бачення про те, що для кожного спортсмена велика честь брати участь у “спецоперації” в Україні.

Тому як можна після цього не підтримати Україну? Як можна взагалі обговорювати критерії щодо можливості російським спортсменам брати участь у ліцензійних змаганнях?

Після саміту вийшла офіційна заява про підтримку позиції України, яку підписали понад 30 країн. Вони проти повернення російських і білоруських спортсменів на міжнародну арену.

— Які це країни, крім Польщі та Британії?

— Це країни Балтії, Чехія, Словаччина, всі скандинавські країни, Австралія, США та інші.

— Але рішення не за урядами країн, а за їхніми національними олімпійськими комітетами. Як тут йдуть справи?

— Я проводжу онлайн і очні зустрічі з президентами національних олімпійських комітетів. Ми всім національним олімпійським комітетам надіслали листи з пропозицією підтримати нас.

23 лютого я був у Польщі, де теж зустрічався з міністрами [спорту]. Польський олімпійський комітет зібрав президентів федерацій і понад 40 президентів федерацій підписали лист на підтримку України, що вони проти повернення російських і білоруських спортсменів. Цей лист вони направили до Міжнародного олімпійського комітету.

Але тут також дуже важлива робота всіх президентів наших всеукраїнських федерацій, тому що за проведення міжнародних змагань відповідає міжнародна федерація з кожного виду спорту. І більшість президентів наших федерацій долучилися до цієї боротьби.

І роботу потрібно посилювати. Адже наближається сезон — у березні, квітні, травні почнуться вже ліцензовані змагання.

— Чи готові країни до бойкоту Олімпійських ігор у Парижі, якщо до них не прислухаються?

— Латвія вже висловилася про готовність до бойкоту. З усіма іншими країнами ми обговорювали поки що перше рішення, найважливіше — щоб Міжнародний олімпійський комітет продовжив своє рішення щодо недопуску російських і білоруських спортсменів, яке було ухвалено на початку повномасштабної війни.

А саме бойкот — це дуже складне рішення для кожної країни й в тому числі для нашої країни. Тому що важливо, щоб українські спортсмени були присутні на Олімпійських іграх, щоб наш прапор був на Олімпійських іграх. Але звісно ж, життя наших воїнів, життя наших громадян і наша незалежність набагато важливіші, ніж участь у якихось змаганнях, зокрема Олімпійських іграх. Тому якщо, не дай боже, усе-таки буде ухвалено рішення допустити російських і білоруських спортсменів до Олімпійських ігор, ми збиратимемося на генеральній асамблеї МОК й ухвалюватимемо вже остаточне рішення. Тобто бойкот — це вже останній варіант.

— Якщо МОК і далі гнутиме свою лінію, чи може в олімпійському русі статися розкол?

— Складно відповісти на це запитання. Якщо нас у цій боротьбі підтримають багато олімпійських комітетів інших країн, то все можливо.

Адже росіяни порушили хартію Міжнародного олімпійського комітету. Вони почали вторгнення 2008 року в Грузію, 2014 року вони вторглися й окупували Крим і частини Донецької, Луганської областей. У 2022 році перед початком Паралімпійських ігор вони почали повномасштабну війну проти України. Ми віримо в те, що Міжнародний олімпійський комітет почує нас і що все-таки олімпійський рух буде цілісний.

Позиція президента МОК

— Як ви вважаєте, чим продиктована позиція президента МОК Томаса Баха щодо росіян і білорусів, чому він не розуміє очевидних аргументів?

— Томас Бах на запрошення президента України Володимира Зеленського був у Києві минулого літа. Ми разом із Томасом Бахом були на наших спортивних об’єктах, які постраждали від обстрілів, ми зустрічалися з нашими українськими спортсменами. І Томас Бах висловив солідарність і пообіцяв надалі підтримувати Україну.

У його останніх виступах звучать меседжі про мир, щоб дати світу шанс об’єднатися заради миру, що Олімпіада може стати об’єднанням за мир. Але ж виступи спортсменів із Росії чи Білорусі — це пропаганда їхніх країн. І вони все одно будуть підтримувати та пропагувати війну. Я не чув жодного спортсмена, які перебувають у Росії, щоб вони сказали, що ми проти війни. Жодного. Або мовчать, або публічно підтримують. А хто мовчить — той, значить, підтримує.

— Тобто в Томаса Баха є нерозуміння цієї ситуації. Можливо, тут є матеріальна зацікавленість? Адже там величезні гроші крутяться.

— Я не хочу говорити про те, чого я не знаю, про якісь зацікавленості.

Бачення Томаса Баха: об’єднати весь світ і щоб війна закінчилася під егідою Олімпійських ігор. Але ми бачимо, що в такий спосіб вона не закінчиться.

“Спорт поза політикою”

— Як ви ставитеся до тези “спорт поза політикою”, що спортсмени не винні, що вони можуть виступати під нейтральним прапором?

— У мирний час спорт поза політикою. Але не в той час, коли загинули вже 247 українських спортсменів, 35 перебувають у полоні, є поранені. 343 спортивні об’єкти зруйновані ракетами та бомбами. Понад 3 тисячі наших спортсменів на фронті. І як ми зараз можемо говорити про те, що спорт поза політикою?

Ми захищаємо свою країну. Ми боремося за свою незалежність. Ми в політиці. Ми будемо все робити для перемоги України, щоб ця війна закінчилася, і щоб ми почали відбудовувати свою країну.

— У вересні розпочнуться Азіатські ігри, вони відбуваються кожні чотири роки, регулюються наглядом Міжнародного олімпійського комітету. Росіян і білорусів уже допустили до Азіади?

— Ще не допустили. Це азіатські олімпійські комітети на одній із нарад МОК озвучили як пропозицію про допуск спортсменів із Росії та Білорусі. Але остаточне рішення ще не ухвалено, це поки що на рівні обговорення.

Але ось Європа вже ухвалила рішення, що на Європейські ігри, які відбуватимуться влітку в Кракові, не допустять російських і білоруських спортсменів.

— А вже є критерії, за якими вони хочуть розглядати допуск, не допуск спортсменів?

— Механізму немає. Поки що МОК ще не озвучив своїх критеріїв. Наприклад, була думка, що потрібно перевіряти — підтримував спортсмен війну чи ні. Після цього деякі спортсмени почали підчищати свої соціальні мережі. Тому незрозуміло, як це все довести, обґрунтувати.

Була пропозиція, щоб спортсмени виїжджали з Росії, відмовлялися від свого громадянства і тоді б брали участь у змаганнях як команда біженців під нейтральним прапором, під прапором Міжнародного олімпійського комітету.

— Виходячи з нинішньої ситуації, ваш прогноз — чи допустить МОК росіян і білорусів до Олімпіади?

— Ми робимо все те, щоб їх там не було. І ми категоричні у своєму рішенні. Наша позиція — до закінчення війни російських і білоруських спортсменів не повинно бути на міжнародній арені.